Ополо́нка, розм. поло́нка (, від *polъ — «порожній, відкритий») — простір чистої (відкритої) води в крижаному покриві річки чи в плавучих льодових полях моря і озера. Ополонки розрізняють штучні (прорубані отвори у кризі) та природні. При сильних морозах поверхня води в ополонці зазвичай заповнюється крижаною кашею.
Штучні ополонки Штучна ополонка — отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми. Використовуються такі ополонки для зимової риболовлі, полоскання білизни, зимового плавання.
Для пророблення ополонок використовують сокири і спеціальні ломи — плішні.
Штучну ополонку також називають про́рубом, про́рубкою, про́рубнею, історично — продухо́виною. Ополонку для ловлі риби, присипану купою снігу, називали дух.
Ополонка, зроблена для водосвяття на Водохреще, називається йорда́нь — у пам'ять про хрещення Ісуса Христа Іоанном Хрестителем у річці Йордан у Палестині.
Природні ополонки Природна ополонка — незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою. Для них існують і інші назви: о́пар, про́лиз, про́лизень, пролизина, проми́вина, теплина, теплиця. Природні ополонки утворюються на річках у місцях зі швидкою течією, в зонах виходу ґрунтових вод, у нижніх б'єфах гребель водосховищ, у місцях скидання теплих вод промислових підприємств, у витоках річок із озер при розходженні льодів від їхнього руху. Останнє характерне для морів, де ополонки створюються, головним чином, вітрами.
Морські ополонки
Ополонка в гляціології — вільна від льоду ділянка морського простору в арктичних і антарктичних водахМежгодовая изменчивость теплообмена океана и атмосферы в Антарктике / В. Н. Еремеев, А. Е. Букатов, А. А. Букатов, М. В. Бабий // Доповіді Національної академії наук України. — 2013. — № 1. — С. 96-104..
Див. також Плішня
Примітки
Джерела