Степан Максимович Даниленко ( , село Войтове Полтавська губернія — 29 квітня 1982) — один з авторів «Київського некрополю», санітарний лікар.
Біографія Народився 25 грудня 1901 (7 січня 1902) року в Полтавській губернії. В 1928 році закінчив Київський медичний інститут. У 1929—1941 роках — епідемолог в Богуславі. З 1941 року жив у Києві. В 1946—1964 роках викладав у фельдшерській школі № 1 гігієну і анатомію.
Відомий колекціонер медалей і значків. З 1964 року захопився вивченням кладовищ, співпрацював з М. І. Кутинським. З 1967 по 1974 рік в групі «Київський некрополь» Людмили Проценко.
Помер 29 квітня 1982 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 1, місце 32).
Родина Дружина — Валентина Федорівна, лікарка-рентгенологиня. У них дві дочки: Інна Кирєєва — хімікиня; Олександра — мистецтвознавиця, дружина народного художника України О. Г. Данченка (сини: Микола — художник, Володимир).
Література Л. Проценко, Ю. Костенко. Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;