Терно́вий віне́ць () — рослинний вінок з колючками, який, згідно з Євангеліями, покладений на голову Ісуса Христа римськими воїнами під час наруги над Ним. Вінок був одним з «інструментів покарань», використаний катами Ісуса з метою причинення страждань та висміювання його авторитетності.
Згадка у Євангеліях Євангелія від Матея (), Марка () та Івана () розповідають, що Ісусу римськими солдатами був покладений на голову вінець з колючок. Солдати насміхались над Ним, вклали в руки його тростину як скіпетр, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував, що є цар юдеїв (, , ).
Чи ніс Ісус Христос терновий вінець під час Хресної дороги та Розп'яття на хресті — у Біблії не згадується, хоча сказано:
А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.()
Це вказує на те, що терновий вінець залишився на голові Ісуса, а зняли з Нього лише багряницю (плаща).
Реліквія
У 1237 році Луї IX привіз терновий вінець з Константинополя до Парижа. Для його зберігання було збудовано церкву Сент-Шапель у Парижі. Зараз реліквія зберігається у Соборі Паризької Богоматері.