Гакування або Повішення за ребро — вид смертної кари, при якій засудженому втикали в бік залізний гак на мотузці або ланцюгу, чіпляючи його за ребро і потім вішали. Муки засудженого в цьому випадку могли тривати дуже довго; часом страчувані вмирали від спраги. Часто руки жертві зв'язували, щоб залишений без нагляду повішений не міг самостійно знятися з гака і втекти.
В Україні гакування було звичайною стратою у запорожців.
В Османській імперії так був страчений засновник Запорізької Січі князь Дмитро Вишневецький.
У кінофільмі «Тарас Бульба» за мотивами роману Миколи Гоголя таким чином стратять сина Тараса — Остапа, попередньо перебивши йому суглоби.
У Росії ця форма страти була узаконена інструкцією для викорінення розбійників 24 грудня 1719, як покарання для «вящих злодіїв і розбійників». Але застосовувалася вона і раніше, наприклад, після (1676); цей різновид страти застосовувався Степаном Разіним
Востаннє в Росії повішення за ребро застосовувалося під час повстання Пугачова (1773—1775), коли в деяких селах для остраху селян урядові війська ставили «глаголь для повішення за ребро» (тобто шибеницю у формі букви Г, «глаголь»).
В Європі під час Другої Світової війни, подібні страти практикувалися гестапо, військами СС. Також практикувалося повішення за щелепу.
Посилання на джерела
Мифология телесного наказания Петр Кошель. Смертная казнь в России: преступники, палачи, зрители
Посилання Міфологія тілесного покарання Шибениця, Інтерес