Планета́рна переда́ча (епіциклічна передача, планетарний механізм) — зубчаста передача, в якій геометричні осі одного або декількох зубчастих коліс (сателітів), підтримуваних водилом, є рухомими по концентричній відносно центрального колеса траєкторіїДСТУ ISO 1122-1:2006 Передачі зубчасті. Словник термінів. Частина 1. Визначення, що стосуються геометрії (ISO 1122-1:1998, IDT). Планетарну передачу з одним ступенем вільності називають звичайною (типовою), планетарну передачу з двома ступенями вільності називають диференціалом. Застосовуються в транспортних і вантажопідйомних машинах, приводах верстатів тощо.
Елементи планетарної передачі Деталі планетарного механізму мають спеціальні назви: зубчасте колесо із зовнішніми зубами, розташоване в центрі механізму, називають центральним або сонячним; колесо зі внутрішніми зубами називають короною або епіциклом; колеса, осі яких рухомі, називають сателітами; рухому ланку, на якій встановлено сателіти, називають водилом. Її на кінематичних схемах зазвичай позначають або цифрою, або латинською буквою h.
Види планетарних передач
До типових планетарних передач належать: однорядний планетарний механізм (планетарний механізм Джемса); дворядний планетарний механізм (механізм Давида): з одним зовнішнім і одним внутрішнім зачепленням; з двома зовнішніми зачепленнями; з двома внутрішніми зачепленнями.
Див. також
Циклоїдальний привід
Примітки
Література Кіницький Я. Т. Теорія механізмів і машин: Підручник. — К.: Наукова думка,2002. — 660 с. — ISBN 966-00-0740-Х Теорія механізмів і машин. Курс лекцій для студентів напряму підготовки 0902 «Інженерна механіка» денної та заочної форм навчання / Б.I.Червоний, Рівне: НУВГП , 2006. — 216 с. Кореняко О. С. Теорія механізмів і машин: Навчальний посібник / За ред. Афанасьєва М. К. — К.: Вища школа, 1987. — 206 с. Артоболевский И. И. Теория машин и механизмов. — М.: Наука, 1988. Гнітько С.М., Бучинський М.Я., Попов С.В., Чернявський Ю.А. Технологічні машини: підручник для студентів спеціальностей механічної інженерії закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2020. 258 с.
Посилання
Планетарна передача / .