Во́льфганг Кьо́лер, іноді Вольфганг Келер (, , Таллінн — , Енфілд (Нью-Гемпшир)) — німецько-американський психолог, один із засновників гештальтпсихології спільно з Максом Вертгеймером і Куртом Коффкою. Доктор філософії (Берлінський університет, 1909).

Експериментально довів у дослідах над тваринами роль інсайту, як принципу організації поведінки. За Келером, при успішному вирішенні інтелектуальної задачі відбувається бачення ситуації в цілому і її перетворення в «гештальт», в силу чого змінюється характер пристосувальних реакцій. Дослідження Келера розширили рамки уявлень в природі навичок і нових форм поведінки людини і тварин.

Келер вивчав феномен транспозиції, в основі якої лежать реакції організму не на окремі, розрізнені подразники, а на їх співвідношення. Він вважав, що психологічне знання слід будувати за зразком фізичного, оскільки процеси у свідомості та організмі як матеріальній системі знаходяться у взаємно однозначним дотриманням (ізоморфізм). Керуючись цією ідеєю, поширив поняття про гештальт на головний мозок. Це спонукало послідовників Келера постулювати наявність в мозку електричних полів, що є корелятом психічних гештальтів при сприйнятті зовнішніх об'єктів.

Професійна діяльність наукова станція дослідження антропоїдів, Канарські острови, 1913-20; психологічна лабораторія Берлінського університету, 1920; професор Геттінгенського університету, 1921; завідувач кафедри психології Берлінського університету, 1922-3 5; лекції Вільяма Джеймса, Гарвард, 1934; професор Суотморського коледжу, 1935-58; професор — дослідник, 1946; нагорода «За видатний науковий внесок» АРА, 1957, президент АРА, 1958; Гіффордскі лекції в Единбурзькому університеті, 1958; Президент Американської психологічної асоціації, 1959; почесний громадянин Вільного університету Берліна, 1965; почесний президент Німецького психологічного товариства, 1967; почесні докторські ступені Пенсільванського, Чиказького, Фрайбурзького, Мюнстерського, Тюбінгенського, Упсальського університетів і Суотморського і Кеніонського коледжів; член Американської академії наук і мистецтв; член Американського філософського товариства; член Національної академії наук.

Публікації Келер В. «Дослідження інтелекту людиноподібних мавп» (1917).

Примітки

Джерела https://web.archive.org/web/20110605061323/http://www.ido.edu.ru/psychology/animal_psychology/biograf29.html