Ревіталіза́нт (від  — життя, дослівно: той, що повертає життя) — добавка до мастильних матеріалів, експлуатаційних рідин, пального, яка формує захисне металокерамічне покриття на металевих парах тертя деталей механізмів безпосередньо в процесі їх експлуатації. Ревіталізант вирішує завдання експлуатації машин і механізмів без зносу їх деталейГаркунов Д. Н. Триботехника (износ и безызносность): Учебник. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: «Издательство МСХА», 2001. 616 с, ил. 280 Джус Р. Н. Системно-физический подход к объяснению безызносного трения при использовании ревитализантов // Открытые информационные и компьютерные технологии: Сб. науч. трудов. Вып. 23. — Харьков: Национальный аэрокосмический университет «ХАИ». — 2004. — С. 183—186..

Історія

Ревіталізант був розроблений в 1998—2000 роках в м. Харкові (Україна). Речовина та спосіб її одержання запатентовані компанією ХАДО «Forbes. Украина». — Август, 2011. — С. 22-23 Чудесный порошок. Поняття внесено у підручники з трибології Кіндрачук М. В., Лабунець В. Ф., Пашечко М. І., Корбут Є. В. Трибологія: підручник/ МОН. — Київ: НАУ-друк, 2009. — 392 с. (укр) та з технічної експлуатації машинНаноматериалы в техническом сервисе сельскохозяйственных машин/ Учебное пособие для студентов высших учебных заведений по агроинженерным специальностям под редакцией академика РАСХН В. И. Черноиванова Челябинск-Москва 2010, — 67 с. .

Опис За зовнішнім виглядом гель або пластична речовина. Складається з мастильного середовища та суміші оксидів і гідратів оксидів металів: Al2O3 та/або SiO2 та/або MgO та/або CaO та/або Fe2O3 та ін., дисперсністю від 100 до 10 000 нанометрів.

Властивості Речовини, що входять до складу ревіталізанту, за певних умов (тиск і температура), характерних для контакту деталей при терті, виступають у ролі каталізатора утворення карбідів металів матеріалів трибосполучення.

де Me - метал; С - вуглець.

Часточки ревіталізанту мають форму близьку до сферичної, й при терті одночасно виступають як тіла зміцнення поверхні й у ролі тіл кочення, що знижують коефіцієнт тертя, тобто виконують роль антифрикційного матеріалу

Процес Процес формування Стадниченко В. Н., Стадниченко Н. Г., Джус Р. Н., Трошин О. Н. Об образовании и функционировании металлокерамического покрытия полученного с помощью ревитализантов // Вестн. науки и техн. Харьков: ХДНТ и НТУ «ХПИ». — 2004. — Вып. 1(16). — С. 18-27 захисного покриття, який має назву ревіталізація, ґрунтується на фізико-хімічній взаємодії поверхонь деталей на плямах фактичного контакту в присутності ревіталізанту при граничному або змішаному режимі змащення. Дія ревіталізанту поєднує такі способи поверхневого зміцнення. Перший — це цементація (насичення поверхні вуглецем) і другий — її механічне зміцнення. Особливість ревіталізації полягає в тому, що модифікація поверхонь тертя відбувається безпосередньо під час роботи механізму (пари тертя) під навантаженням.

В результаті процесу утворюється металокерамічне градієнтне покриття з позитивними стискаючими напругами по всій його глибині та концентрацією вуглецю, що збільшується до поверхні (аж до формування алмазоподібних структур). Особливість процесу — зміцнення покриття з одночасним його зростаннямСтадниченко В. Н. Анализ напряженного состояния поверхностных слоев трущихся материалов, модифицированных ревитализантами. В. Н. Стадниченко, Ю. П. Волков.// — Харьков Сборник научных трудов ХУВС.– 2005. Выпуск 2(2). — С.107-113. Результат дії ревіталізанту легко об'єктивується (див. фото).

Застосування Застосовується при виробництві мастильних матеріалів, мастил, присадок.

Примітки

Посилання

сертифікація TÜV