Вибори Верховного Архієпископа Києво-Галицького у 2011 році — процедура зміни Глави Української греко-католицької церкви після зречення з уряду кардинала Любомира Гузара. Регулюється приписами канонічного права (Кодексом Канонів Східних Церков і канонами Партикулярного права УГКЦ).

Вакансія Архієпископа

Згідно з приписами канонічного права посада Верховного Архієпископа може стати вакантною внаслідок його зречення або смерті. Зречення з уряду вступає в силу після того, як його прийме Синод Єпископів УГКЦ після консультації з Папою Римським (або сам Папа Римський, якщо зречення було подане на його ім'я, як це мало місце у випадку Любомира Гузара) і офіційно повідомить про це того, хто зріксяКанони 126 і 970 ККСЦ.

9 лютого 2011 року українські ЗМІ повідомили, що Глава УГКЦ Любомир Гузар подав у відставку.

10 лютого 2011 року, о 13:00 год. київського часу, прес-служба Святого Престолу офіційно повідомила, що Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зреченняПапа прийняв відставку Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Блаженнішого Любомира Гузара з уряду Верховного Архієпископа Києво-ГалицькогоRINUNCIA DELL'ARCIVESCOVO MAGGIORE DI KYIV-HALYČ (UCRAINA). Годиною пізніше цю новину під час прес-конференції підтвердив сам Любомир ГузарПрес-конференція Блаженнішого Любомира Гузара 10 лютого 2011 р..

Адміністратор Української Греко-Католицької Церкви

За приписами канонів Партикулярного права УГКЦ, коли престол Верховного Архієпископа Києво-Галицького стає вакантним з будь-яких причин, тимчасовим адміністратором УГКЦ, до виборів нового Верховного Архієпископа, стає так званий прототроній (єпископ найстаршої єпархії УГКЦ на території України)Канон 17 Партикулярного права УГКЦ, тобто архієпископ Львівський. Таким чином адміністратором УГКЦ став архієпископ Ігор Возьняк.

До обов'язків адміністратора належить тимчасове управління звичайними справами Церкви, скликання виборчого Синоду, головування під час виборчого Синоду. Однак він не має права приймати найважливіші рішення, які вимагають згоди Синоду Єпископів (наприклад, створення нових єпархій, переміщення єпископів тощо). У період вакантності престолу Верховного Архієпископа прототроній має першість перед усіма єпископами УГКЦ. У відношенні до Київської архієпархії (єпархії Верховного Архієпископа), а також ставропігійних монастирів (наприклад, Унівської Лаври), адміністратор має ті самі права, що має адміністратор будь-якої вакантної єпархії. Під час вакантності престолу Верховного Архієпископа протосинкел і синкели (перший заступник і заступники єпископа) Київської архієпархії зберігають свій уряд (на відміну від інших єпархій, у яких при вакантності престолу протосинкел і синкели, якщо не є єпископами, автоматично втрачають уряд). Також адміністратор не має права усунути їх з уряду і не може запроваджувати нічого новогоКанони 129 і 130 ККСЦ.

Процедура вибору Верховного Архієпископа Києво-Галицького

Звичайною процедурою обрання Верховного Архієпископа є вибори на Синоді Єпископів. Усім іншим особам, які не є членами Синоду, заборонено будь-яким чином втручатись у хід виборів чи то перед Синодом, чи під час його триванняКанони 63 і 66 ККСЦ.

Скликання виборчого Синоду Адміністратор Церкви повинен повідомити всім єпископам даної Церкви про вакантність престолу та скликати єпископів на Синод для виборівКанон 128 ККСЦ. Виборчий Синод повинен відбутися впродовж двох місяців від дня вакантності престолуКанон 3 Партикулярного права УГКЦ. Синод зазвичай відбувається у резиденції Верховного Архієпископа, але Адміністратор Церкви, за згодою Постійного СинодуПостійний Синод — це орган виконавчої влади у патріарших і верховноархієпископських східних католицьких Церквах, що складається із Глави Церкви і чотирьох єпископів, трьох з яких терміном на п'ять років обирає загальний Синод, а одного призначає сам Глава Церкви. На момент скликання виборчого Синоду Єпископів УГКЦ 2011 року членами Постійного Синоду УГКЦ були архієпископ Ігор Возьняк, єпископи Павло Хомницький, Давид Мотюк і Василь Семенюк. Див. Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2007 року , може визначити інше відповідне місцеКанон 65 § 1 ККСЦ (у 2011 році — Реколекційний центр у Брюховичах, оскільки резиденція Верховного Архієпископа в Києві поки що перебуває на стадії будівництва).

На Синод повинні бути скликані всі єпископи УГКЦ з України і з-за кордонуКанон 102 ККСЦ. Усі єпископи, які на момент скликання Синоду виконують свій уряд у Церкві, суворо зобов'язані до участі в Синоді. Якщо єпископ вважає, що має поважну перешкоду, яка не дозволяє йому брати участь у Синоді, він повинен письмово повідомити про цю перешкоду. Про достатність перешкоди вирішують єпископи, зібрані на Синоді, на початку його засіданьКанон 68 ККСЦ. Єпископи, які за віком або з іншої поважної причини вже зреклися свого уряду, мають право, але не мають обов'язку участі в СинодіКанон 104 § 1 ККСЦ. Мінімальний кворум для того, щоб визнати Синод канонічним — дві третини від тих, які мають обов'язок участі в Синоді, за винятком тих, які мають законну перешкодуКанон 69 ККСЦ (у 2011 році кворум становив 24 єпископи).

Хто може стати Верховним Архієпископом Канонічне право вимагає, щоб кандидат на посаду Верховного Архієпископа відзначався сильною вірою, побожністю, розсудливістю та іншими чеснотами, мав добру репутацію, був неодружений, мав принаймні сорок років життя і принаймні десять років перебував у сані пресвітера, був доктором або ліценціатом, або принаймні знавцем якоїсь священної науки. Верховного Архієпископа звичайно обирають з-поміж єпископів, однак члени Синоду можуть обрати також неодруженого пресвітера з відповідними данимиКанони 64 і 180 ККСЦ; канон 2 Партикулярного права УГКЦ. На момент виборів усі члени Синоду Єпископів УГКЦ відповідали вимогам права щодо віку і часу від священичого рукоположення для вибору на уряд Верховного Архієпископа. Попереднього висунення і обговорення конкретних кандидатур не передбачено.

Хід Синоду, право голосу, голосування Головує на Синоді Адміністратор УГКЦ. Два єпископи, наймолодші єпископською хіротонією, є членами лічильної комісії (під час виборчого Синоду Єпископів УГКЦ 2011 року наймолодшими за хіротонією були єпископи Венедикт Алексійчук і Йосиф Мілян). Постійний Секретар Синоду (у 2011 році — єпископ Богдан Дзюрах) є також секретарем виборчого СинодуКанони 4 і 5 Партикулярного права УГКЦ. Усі присутні мають суворий обов'язок зберігати таємницю стосовно усіх питань, що стосуються виборів, упродовж і після СинодуКан. 71 § 2 ККСЦ.

Усі члени Синоду Єпископів, які прибули у визначений час на Синод, мають право голосу під час виборівКан. 66 ККСЦ. Кожен єпископ має право тільки на один голос (навіть якщо він виконує єпископські функції у кількох різних єпархіях)Канон 950 ККСЦ. Наприклад, єпископ Іван Бура на момент проведення виборчого Синоду був одночасно єпископом-помічником Філадельфійським і апостольським адміністратором вакантної Пармської єпархії, але, попри це, мав право тільки на один голос. Голосування через уповноваженого або листом забороненеКанон 949 § 1 ККСЦ. У залі для виборів можуть бути присутні тільки члени Синоду (в УГКЦ навіть Секретар і члени лічильної комісії мають бути єпископами)Канон 66 § 2 ККСЦ; канон 5 Партикулярного права УГКЦ. Якщо хтось із членів Синоду захворів би під час виборів, але був би присутній у будинку, де відбуваються вибори, члени лічильної комісії зобов'язані прийняти його голос у письмовій форміКанон 949 § 2 ККСЦ. Щоб голос був дійсним, він повинен бути вільним (без жодної форми примусу), таємним (не дозволяється голосування підняттям рук або іншим аналогічним способом), певним (з бюлетеня має однозначно випливати, за кого проголосував виборець), абсолютним (не можна додавати жодних умов до свого голосу), визначеним (не можна голосувати за кількох осіб одночасно). Умови, додані до голосу перед голосуванням, вважаються недоданимиКанон 954 ККСЦ. Після кожного голосування насамперед підраховується кількість бюлетенів і порівнюється її з кількістю присутніх. Якщо ці числа неоднакові, дане голосування проголошується недійсним, і проводиться поновне голосування. Потім підраховуються голоси, віддані за кожного з кандидатів. Після кожного підрахунку бюлетені знищуютьКанон 955 ККСЦ.

За приписами Партикулярного права УГКЦ, під час виборів Верховного Архієпископа обраним слід вважати того, хто отримав дві третини голосів всіх присутніх. Якщо впродовж трьох голосувань ніхто не отримав потрібної кількості голосів, тоді четверте голосування проводиться для двох кандидатів, які в третьому голосуванні отримали більшість голосів; з цих двох кандидатів обраним є той, хто отримав більшість голосів. У випадку рівності голосів у третьому або четвертому голосуванні перемагає старший за єпископською хіротонією (а якщо й за хіротонією вони рівні, то старший за пресвітерським рукоположенням)Канон 6 Партикулярного права УГКЦ.

Прийняття вибору з боку обраного Після того, як один із кандидатів набере необхідну кількість голосів, якщо він є єпископом, принаймні офіційно проголошеним, адміністратор УГКЦ запитує його, чи він приймає вибір (якщо обрано адміністратора, то запитування проводить єпископ, найстарший за єпископською хіротонією). Якщо обраний не є єпископом, то спочатку потрібно зробити все, що необхідне для єпископського проголошення (в тому числі отримати згоду Папи Римського на те, щоб даний пресвітер був єпископом), а вже згодом запитувати обраного про прийняття вибору на уряд Верховного АрхієпископаКанон 73 ККСЦ.

Упродовж двох днів обраний повинен прийняти або відхилити вибір. Відхилення вибору або відсутність відповіді після двох днів призводить до абсолютної втрати прав, пов'язаних з обранням, однак та сама особа може бути знову обранаКанони 74 і 957 § 3 ККСЦ.

Затвердження виборів, проголошення та інтронізація нового Верховного Архієпископа

Якщо обраний приймає вибір, Синод повинен офіційно синодальним листом повідомити Папу Римського про проведення і результат виборів, а обраний єпископ повинен надіслати власноручного листа до Папи з проханням про затвердження виборів. Після отримання затвердження він складає перед Синодом Єпископів визнання віри й обітницю ревно виконувати свій уряд, а після проголошення його обрання проводиться його урочисте введення на престол (інтронізація)Канон 152 §§ 2 і 3 ККСЦ.

Якщо у затвердженні відмовлено, то нові вибори мають відбутись протягом часу, встановленого Папою РимськимКанон 152 § 4 ККСЦ.

Вибори мають свої часові рамки. Якщо впродовж п'ятнадцяти днів від початку Синоду вибори з якоїсь причини не відбулися б, справа передається на розсуд Папи Римського. У такому випадку він може сам іменувати нового Верховного Архієпископа або призначити нові вибориКанон 72 § 2 ККСЦ.

Після інтронізації новообраного Верховного Архієпископа адміністратор УГКЦ повинен якнайскоріше подати йому звіт про своє адміністрування під час вакантності престолуКанон 131 ККСЦ.

Скликання виборчого Синоду Єпископів УГКЦ 17 лютого 2011 року, під час прес-конференції у Києві, адміністратор УГКЦ повідомив про те, що Синод Єпископів УГКЦ почне вибори нового Глави УГКЦ 21 березня в Реколекційному центрі імені патріарха Йосипа Сліпого в селищі Брюховичі біля Львова. Відповідний декрет з цього приводу 11 лютого 2011 року в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, підписав адміністратор Української Греко-Католицької Церкви архієпископ Ігор Возьняк.

Підготовка до проведення виборчого Синоду 16 лютого 2011 року адміністратор УГКЦ архієпископ Ігор Возьняк звернувся до всіх вірних УГКЦ із закликом до молитви за успішне проведення виборчого Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який доручив прочитати у всіх храмах УГКЦ в неділю, 20 лютого 2011 року. У ньому він запросив усіх вірних до особистої і спільної «щирої молитви, щоб Дух Господній вказав на цю особу, подібно як в давнину — на пророка Давида (пор. 1 Сам. 16, 12), та помазав новообраного Предстоятеля як свого обранця та провідника Божого люду Української Греко-Католицької Церкви».