Сучасний адміністративний поділ До складу Чукотського автономного округу входять 3 міста (Анадир, Білібіно, Певек), 15 селищ міського типу, 45 сільських населених пунктів, 6 районів.

№ на карті Українська назва Чукотська назва Код ЗКАТУ Населення (2010), тис. осіб Територія, тис. км² Густота, ос./км² Адміністративний центр Анадир Кагыргын 77 401 000 000 11,7 1 Анадирський район Кагыргын район 77 203 000 000 6,6 287,9 0,03 Угольні Копі 2 Білібінський район 77 209 000 000 7,7 174,7 0,05 Білібіно 3 Іультинський район Ивылтин район 77 215 000 000 3,9 143,6 0,04 Егвекінот 4 Провіденський район Урэлуйым район 77 220 000 000 4,2 27,4 0,16 Проведіння 5 Чаунський район Чаан район 77 230 000 000 5,3 59,4 0,10 Певек 6 Чукотський район Чукоткакэн район 77 233 000 000 4,6 30,7 0,15 Лаврентія

Історія

до 1930 року До 1888 року Чукотка адміністративно входила до складу Гіжигінського повіту Приморської області.

У 1888 році був заснований Анадирський округ Приморської області (центр — село Ново-Маріїнське). 1909. Чукотський округ відійшов до Камчатської області. На її території утворені Анадирський і Чукотський повіти. 1912. Центр Чукотського повіту перенесено з бухти Провидіння в Уелен. 1926. Чукотка вошла в состав Дальневосточного края. Уезды преобразованы в районы.

1930—1953 роки. Чукотський НО Далекосхідного (Хабаровського) краю Чукотський національний округ (центр — Чукотська культбаза, Губа Святого Лаврентія, тимчасово) у складі Далекосхідного краю був утворений 10 грудня 1930 року постановою Президії ВЦВК РРФСР «Про організацію національних об'єднань в районах розселення малих народностей Півночі». До складу округу були включені Анадирський і Чукотський райони Камчатського округу Далекосхідного краю, територія Східної тундри з кордоном по правому березі річки Алазеї і Західної тундри, райони середньої та нижньої течії ріки Омолона з Якутської АРСР. Округ ділився на 6 районів: Анадирський (центр — селище Анадир) Східної Тундри (центр — Острівне) Західної Тундри (центр — Нижньоколимськ) Марковський (центр — Марково) Чаунський (центр — в районі Чаунської губи (нині — Певек))за іншими даним район утворений 10 липня 1933 року Чукотський (центр — Чукотська культбаза, Губа Святого Лаврентія)

10 травня 1931 року Постановою ВЦВК РРФСР район Західної Тундри був переданий до складу Якутській АССР. Влітку того ж рокуза іншими даним в 1932 році центр Чукотського НО був перенесений у селище Анадир.

22 липня 1934 року постановою Президії ВЦВК «Про новий адміністративний поділ Далекосхідного краю» Чукотський національний округ був включений до складу Камчатської області Далекосхідного (з 1938 року — Хабаровського) краю.

+ До 1 квітня 1940 року АТП Чукотського національного округу виглядав так: Район Центр Сільради Анадир Анадирський селище Анадир Гекковський, Канчаланський, Красненський, Мейнипільгинський, Мухоморненський, Нутапельменський, Опмеленський, Снєжненський, Тавайваамський, Танюрерський, Усть-Бельський, Уелькальський, Хатирський, Чікаєвський, Еммеленський Східної Тундри район село Острівне Больше-Енюйський, Мало-Енюйський, Олойський, Олойчанський, Островновський, Погиндінський Марковський село Марково Берьозовський, Ваєзький, Єропольський, Корякський, Марковський, Чувано-Єропольський, Чукотсько-Яблоновський Чаунський село Певек Валькаральський, Інчоунський, Певекський, Пильженський, Риркарнайський, Усть-Чаунський, Шелазький, Ельвунейський Чукотський село Уелен Акханійський, Амгуемський, Ванкаремський, Гуемовський, Дежньовський, Дномідський, Інчоунський, Інчшингнейський, Ківакський, Колючинський, Котриткінський, Курупканський, Ларенєємський, Лорінський, Науканський, Нешканський, Нунлігранський, Нунямський, Пенкінгієнський, Раупелінський, Сешанський, Сіреніковський, Тотритирлинський, Уреліковський, Уеленський, Чаплінський, Чегутунський, Четвакаергинський, Ентімагенський, Енурминський, Яндагайський, Янракиннотський

18 травня 1951 року Чукотський національний округ був виділений зі складу Камчатської області і переданий у безпосереднє підпорядкування Хабаровському краю.К 55-летию Магаданской области «Колымский лёд»: север после Дальстроя

2 грудня 1953 року указом Президії Верховної Ради «Про утворення районів у складі Хабаровського краю» був утворений Іультинський район.Литвинова Н. (2008)

1953—1992 роки. Чукотський НО (АО) Магаданської області 3 грудня 1953 року Указом Президії Верховної ради СРСР Чукотський національний округ був переданий з Хабаровського краю до складу новоствореної Магаданської області.

25 квітня 1957 року були утворені шляхом розукрупнення Чукотського району — Провіденський район, шляхом розукрупнення Анадирського району — Беринговський район.

3 червня 1960 року був скасований Марківський район.

2 серпня 1961 року Східно-Тундровський район був перейменований в Білібінський район; його центр перенесено з Анюйська в Білібіно.

27 грудня 1973 року був утворений Шмідтовський район (центр — селище Мис Шмідта).

20 листопада 1980 року законом РРФСР «Про автономні округи РРФСР» відповідно до Конституцією СРСР 1977 року Чукотський національний округ був перетворений в автономний округ.

+ До 1 січня 1986 року АТП Чукотського автономного округу виглядав так: № на карті Район Центр Сільради, міста і селища районного підпорядкування 1 Анадирський місто Анадир Ваєзький, Канчаланський, Ламутський, Отрожненський, Снєжненський, Тавайваамський, Усть-Бельський, Чуванський, місто Анадир, селища: Марково, Угольні Копі, Шахтарський 2 Беринговський селище Нагорний Алькатваамський, Мейнипільгинський, Хатирський, селище: Беринговський, Нагорний 3 Білібінський селище Білібіно Анюйський, Большеанюйський, Дальнинський, Ілірнейський, Малоанюйський, Мандриковський, Омолонський, Островновський, селища: Аліскерово, Білібіно, Встрєчний 4 Іультинський селище Егвекінот Амгуємський, Ванкаремський, Колючинський, Конергінський, Уелькальський, селища: Іультин, Егвекінот 5 Провіденський селище Проведіння Новочаплинський, Нунлігранський, Сіреніковський, Уреліковський, Енмеленський, Янракиннотський, селище Проведіння 6 Чаунський місто Певек Апапельгинський, Бистринський, Майський, Усть-Чаунський, Шелазький, Ельвунейський, місто Певек, селища: Бараниха, Валькумен, Комсомольський, Красноармєйський 7 Чукотський село Лаврентія Інчоунський, Лаврентьєвський, Лорінський, Нешканський, Уеленський, Енурмінський 8 Шмідтовський селище Мис Шмідта Валькарайський, Врангельський, Риркайпійський, селища: Ленінградський, Мис Шмідта, Полярний

з 1992 року. Чукотський АО 17 червня 1992 року Чукотський автономний округ Законом РФ № 3056-1 був виділений зі складу Магаданської області і став самостійним суб'єктом РФ.

30 травня 2008 року законом Чукотського автономного округу № 40-ОЗ Шмідтовський та Іультинський райони були об'єднані у Восточний район (центр — селище Егвекінот); законом Чукотського автономного округу № 41-ОЗ Анадирський і Беринговський райони були об'єднані в Центральний район (центр — селище Угольні Копі).

18 листопада 2008 року законом Чукотського автономного округу № 145-ОЗ Центральний район був перейменований в Анадирський район; законом Чукотського автономного округу № 146-ОЗ Восточний район був перейменований в Іультинський район.

Нині АТП Чукотського автономного округу має такий вигляд: Район Центр Сільські і міські поселення Анадир Анадирський смт Угольні Копі Ваєгі, Канчалан, Краснєно, Ламутське, Марково, Снєжне, Усть-Бєлая, Чуванське, Алькатваам, Мейнипільгино, Хатирка; Угольні Копі, Беринговський Білібінський місто Білібіно Анюйськ, Ілірней, Кепервєєм, Омолон, Острівне; Білібіно Іультинський смт Егвекінот Амгуема, Біллінгс, Ванкарем, Конергіно, Нутепельмен, Риркайпій, Уелькаль; Егвекінот, Мис Шмідта Провіденський смт Проведіння Нове Чапліно, Нунлігран, Сіренікі, Енмелен, Янракиннот; Проведіння Чаунський місто Певек Айон, Риткучі, Янранай; Певек Чукотський село Лаврентія Інчоун, Лаврентія, Лоріно, Нешкан, Уелєн, Енурміно

Примітки

Література К 55-летию Магаданской области «Колымский лёд»: север после Дальстроя // Вечерний Магадан — интернет-версия. — 6 ноября 2008 Литвинова Н. Уголок России — отчий дом // Горняк Севера. — № 24. — 11 июня 2008 РСФСР. Административно-территориальное деление АССР, краёв, областей и округов на 1 апреля 1940 года. — М, 1940. — С. 72—73 РСФСР. Административно-территориальное деление на 1 января 1986 года. — М, 1986. — С. 275—276

Посилання