Вене́рині ку́чері звича́йні, адіантум венерин волос (Adiantum capillus-veneris L.) — найпопулярніший в культурі вид роду адіантум (Adiantum). Належить до родини адіантові (Adiantaceae), порядку папоротевидних (Filicopsida). Адіантові — переважно тропічна родина, представники якої є лісовими або петрофільними рослинами. Включає 1 рід і близько 300 видів. У культурі використовується як декоративна рослина.

Наукове значення Середземноморський вид на північно-східній межі ареалу.

Поширення

В Україні поширення охоплює Південний берег Криму (біля водоспадів Учан-Су та Джур-Джур, околиці міст Ялти та Місхора, вершини Ай-Петрі, Явлуз, Яузлар i Кастель). Вид поширений в Атлантичній Європі, Східному і Західному Середземномор'ї, на Кавказі, у Середній Азії. Зустрічається в тропічних і субтропічних районах Азії, Африки.

Місця зростання

Вологі скелі (переважно вапнякові) та розколини, біля водоспадів, по берегах гірських річок i струмків. Формує фрагменти специфічних піонерних маловидових розріджених угруповань класу Adiantetea capilli-veneris (союз Adiantion capilli-veneris), характерних для Середземномор'я. Гігрофіт.

Чисельність та структура популяцій Популяції нечисленні. Росте у вигляді поодиноких чи невеликих куртин, що формують фрагментарні популяції, чисельність яких в останні десятиліття скоротилася.

Причини зміни чисельності Зменшення вологості повітря, порушення місць зростання, збирання як декоративної рослини.

Загальна біоморфологічна характеристика Гемікриптофіт. Багаторічна папоротева рослина заввишки 20-30 см, з довгим повзучим кореневищем, формує куртини. Листки світло-зелені, тонкі, яйцюваті або яйцювато-видовжені, двічі-, тричіперисті; зимують. Черешки чорно-бурі, тонкі, блискучі. Вайї тричі пірчастороздільні, крайові сегменти округлі, яйцеподібні, зубчасті. Спори в лінійно-довгастих сорусах, розміщені вздовж кінців жилок по краю пластинок, які відгинаються донизу. Спороносить у червні-серпні. Спори розносяться вітром та водою. Розмножується спорами та вегетативно.

Заходи охорони Збереження стабільного водного режиму, розведення в культурі. Занесений до Червоної книги України (1980, 1996, 2009). Охоронний статус — I категорія («Зникаючий»). Охороняється у природних заповідниках — Ялтинському гірсько-лісовому та Мис Мартьян. Заборонено відбір води, знищення місць зростання, збирання рослин. Слід створити заказники в місцях зростання виду.

Також занесений до Червоних книг Вірменії, Казахстану, та Дагестану і Краснодарського краю в РосіїAdiantum capillus-veneris L. // Плантариум .

Входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах Широко культивують в ботанічних садах, приватних колекціях як кімнатну рослину.

Господарське та комерційне значення Декоративне.

Застосування Є відмінним заспокійливим засобом, з протизапальними протикашльовими, муколітичними і відхаркувальними властивостями. Використовується для детоксикації у випадках з алкоголізмом. Підходить для лікування фарингіту, бронхіту, астми.

Примітки

Посилання Адіант венерин волос (Adiantum capillus-veneris) // ВУЕ https://web.archive.org/web/20110130230140/http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php?lang=ukr; Адіант венерин волос в Червоній книзі України

Джерела Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964; Чопик В. І. Рідкісні рослини України / В. І. Чопик. — К.: Наук. думка, 1970. — 188 с.; Определитель высших растений Крыма. Н. И. Рубцов УДК 582.31/.9 (477.75) (0.83.71) Ленинград «Наука», 1972; Флора европейской части СССР. Т. I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.; Заверуха Б. В., Андриенко Т. Л., Протопопова В. В. Охраняемые растения Украины. — 1983; Доброчаева Д. Н., Котов М. И. и др. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — 548с.; Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4.