А то як коваль з пуда заліза зробив пшик. Один хлібороб каже ковалеві:
Вийде з пуда заліза леміш?
Вийде, та ще й добрий!
Ну, на залізо, роби!
От він робив, робив...
Ні,каже,не вийде леміш, а вийде чересло.
Ну, роби чересло!
Робив, робив...
Ні,каже,не вийде чересло, а вийде сокира.
Ну, роби сокиру!
Робив, робив...
Ні,каже,не буде сокира, а буде долото.
Ну, роби й долото!
Робив, робив...
Ні,каже,не буде долото, а буде швайка.
Роби швайку!
Робив, робив...
Ні, не буде швайка, буде шило.
Та роби й шило!
Заплескав, устромив у воду загартувать,воно й зашипіло. Мужик:
Еге, бач,каже,що воно вийшлопшик! Ну, приходь же по гроші!
Коваль пішов і хлопця взяв:
Гляди ж,каже,як буду гроші просити, і ти кажи: «Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато».
Приходять. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати! А хлопець за дверима кричить:
Прибавте, панотче, й на хлопця, бо роботи було багато!