Аблати́в (від < ablātus < aufero — «відношу», «відкладаю»), відкладний відмінок, іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації. Характерний для багатьох мов, слов'янським мовам не властивий.

Слова у відкладному відмінку відповідають на такі запитання: «звідки?», «від кого?», «від чого?», «чому?».

В українській мові відкладний відмінок майже повінстю збігається з родовим відмінком у поєднанні з прийменники від. В деяких словах він проявляється як зміна наголосу, на приклад «від те́бе» (родовий «тебе́»).

Індоєвропейські мови

Латинська мова

Аблатив у латинській мові (ablativus) зазвичай використовується як прислівник і є ознакою дії, вираженої дієсловом. Має багато застосувань та походить від трьох відмінків праіндоєвропейської мови: аблативу, орудного та місцевого.

Інколи має назву прислівникового через своє значення: magnā (cum) celeritāte («дуже швидко», «з величезною швидкістю»).

Латинський супін в аблативі (так званий «супін II», «супін на-U») служить додатком при прикметнику в деяких стійких виразах: jūcundus cōgnitū («приємний для пізнання»), horribile dictū («страшно сказати»).

Відкладний відмінок вживається для позначення агента, знаряддя або способу дії: oppidum vallo cingitur («поселення оточене валом»), libri a discipulis leguntur («книжки читаються учнями»), docendo et cogitando («вченням і міркуванням»), igni et ferro («вогнем і залізом», «вогнем і мечем»). У цьому значенні аблатив поширений у девізах, українською він перекладається зазвичай орудним відмінком (virtute et educatione — «доблестю і просвітою»). Окрім того, його вживають для позначення місцезнаходження (in Romā — «у Римі», in horto — «у саду», in domu — «у домі», in mari — «у морі/на морі»), на українську в цьому разі він перекладається місцевим відмінком.

Слово «ребус» () за походженням являє собою форму відкладного відмінка множини іменника res («річ»), тобто «від речей», «речами».

Албанська мова В албанській мові аблатив — п'ятий відмінок, називається rasa rrjedhore.

Санскрит У граматиці санскриту аблатив є п'ятим відмінком (panchami) та має схожі граматичні функції з латинським аналогом.

Іменники у цьому відмінку зазвичай відповідають предмету, від чи з якого щось з'явилось чи виникло — наприклад, patram vṛkṣāt patati («листок падає з дерева»).

Відмінок має кілька інших призначень, зокрема, коли дія відбувається з причини чи без певного суб'єкта; або з іменником, що позначає відстань чи напрям.

Палі (мова)

У мові палі аблатив є п'ятим відмінком(pañcamī-vibhatti) та зазвичай відповідає на питання "від чого?" або "з чого?", наприклад- assasmā patami(«я падаю з коня») До того ж має й інші подібні функції, як у аблативі в санкриті, до прикладу- причина виконання певної дії або порівняння(silaṃ sutā seyyo- мораль краща за навчання)

Вірменська мова У західновірменській мові аблатив утворюється суфіксом -e (невизначений) чи -en (визначений).

Mart — чоловік Marten — від чоловіка (визн.) Marte — від чоловіка (невизн.)

Doon — будинок D'nen — з будинку (визн.) D'ne — з будинку (невизн.)

У східновірменській мові суфікс -its вживається для усіх іменників.

Mard — чоловік Mardits — від чоловіка

Toon — будинок T'nits — з будинку

Обидва суфікси мають походження з класичної вірменської. Західний суфікс -e походить з форми однини у класичній, східний -its відповідно з множинної, проте в обох сучасних діалектах вони не залежать від числа.

Приклади застосування (західний варіант):

Рух від вказаного предмета. KAGHAKEN katsi. — Я прийшов з міста. ASTEGHEN heroo g'abrei. — Я жив далеко звідси.

Вказує на агента при використанні пасиву. INE misht g' sirveis. — Ти завжди була любима мною. AZAD'CHNEREN azadetsank. — Ми були звільнені визволителями.

У розмовній вірменській — для конструкції порівняння: Inch MEGHREN anoosh eh? — Що є солодшим за мед? (приказка) Mariam EKHPEREN b'zdig eh. — Марія менша (молодша) за свого брата.

Керування відмінками у випадку післяйменників (). INE var — піді мною. KEZME ver — над тобою. ANONTSME verch — після них. MEZME arach — перед нами.

Слов'янські та балтійські мови У балто-слов'янських мовах індоєвропейський аблатив злився з родовим відмінком. До праіндоєвропейських значень відкладного відмінка сходять такі значення слов'янського родового відмінка: 1) вираження проявлення якихось почуттів; 2) вираження відділення, позбуття від чогось; 3) вираз додатка при вищому ступені порівняння прикметників.

Тюркські мови

Азербайджанська мова

Аблатив в азербайджанській мові () виражений суфіксами -dan або -dən. Приклади: Ev («будинок») — evdən («від/з будинку»).

Турецька мова Аблатив у турецькій мові () виражається суфіксами -den, -dan, -ten або -tan, де вибір зумовлюється гармонією голосних та приголосних. Приклади: Ev («будинок») — evden («від/з будинку») At («кінь») — attan («від/з коня») Ses («звук», «гучність») — sesten («від звуку», «гучності»)

У деяких випадках аблатив відповідає значенню причини, у цих ситуаціях після аблативу може йти необов'язкове слово dolayı («через», «з причини»).

ondan dolayı — «тому, з цієї причини» Yüksek sesten (dolayı) rahatsız oldum — «Мені було некомфортно через гучний звук».

Деякі мови, що мають аблатив З індоєвропейських мов: Давньогрецька мова Вірменська мова Хеттська мова Італьські мови Санскрит Палі З тюркських мов: Азербайджанська мова Башкирська мова Казахська мова Киргизька мова Кримськотатарська мова Татарська мова Турецька мова Узбецька мова Чуваська мова З угро-фінських: Карельська мова Фінська мова Естонська мова Угорська мова З картвельських: Лазька мова З палеоазійських: Чукотська мова Ітельменська мова З індіанських мов: Кечуа Японська мова Квенья — вигадана мова ельфів Толкіна

Примітки

Література Oda Buchholz, Wilfried Fiedler: Albanische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1987, ISBN 3-324-00025-4. Margarete I. Ersen-Rasch: Baschkirisch. Lehrbuch für Anfänger und Fortgeschrittene. Harrassowitz, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-447-05730-1, S. 43. Irja Grönholm: Estnisch Wort für Wort (= Kauderwelsch. Bd. 55). 3. Auflage. Reise-Know-How-Verlag Rump, Bielefeld 2002, ISBN 3-89416-245-7. József Tompa: Kleine Ungarische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1972. Hans-Peter Vietze: Lehrbuch der Mongolischen Sprache. 5. durchgesehene Auflage. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1988, ISBN 3-324-00242-7.

Посилання Аблатив // ВУЕ

What is the ablative case? Ablative case in Hungarian