Італія виготовляє більш ніж 5 мільярдів літрів вина на рік, і таким чином, є світовим лідером з виробництва (близько 20% світового обсягу), щороку конкуруючи з іншим гігантом виноробства – Францією.
Історія Грецькі поселенці почали культивацію виноградної лози близько 800 р. до н.е. Греки нарекли Італію «Oenotria» - тобто, «країна вина». З тих пір вино було нерозривно пов’язане з італійською історією, починаючи з оргій поколінь римських імператорів. Римський філософ і письменник Пліній ще у першому сторіччі н.е. запропонував у своїх творах перші поняття виноробства, методи вибору кліматичних умов та парування вина з їжею, багато з яких є актуальними і сьогодні.
Незважаючи на поважну історію в сучасному світі до відносно недавнього часу світова репутація італійського вина була дуже негативна. Вино Італії було синонімом дешевого простого продукту з дуже нестабільною якістю. За винятком небагатьох відомих типів вин — К'янті, Вальполічела, Бароло, Асті (ігристе) — Італія пасла задніх щодо якості вина.
Тим не менш, кліматичні умови і тисячолітні традиції виноградарства дозволяють Італії виробляти неперевершені вина. Країна має також великий потенціал для подальшого розвитку.
Остаточна стабілізація винарної індустрії була досягнута лише у 1970-х роках, значною мірою завдяки грантам ЄС сільськогосподарському сектору.
Регуляторна система
Значною мірою у гармонії з системами інших членів ЄС, Італійська класифікація вин складається з чотирьох щабелів (у порядку зниження якості і ціни): Denominazione di Origine Controllata e Garantita (DOCG) – найвища категорія якості італійського вина. Окрім вимог наступної за якістю категорії DOC, DOCG також вимагає аби вино було розлито у пляшки в регіоні його виготовлення і аби воно пройшло процедуру дегустації у Міністерстві Сільського Господарства, про що свідчить номерна марка на кожній пляшці. Denominazione di Origine Controllata (DOC) – категорія запроваджена у 1960 році як аналог французького Apellation d’Origine Contrlolee (AOC) і регламентує географічну зону походження вина, дозволені сорти винограду, мінімальний вміст алкоголю. Категорія також може встановлювати методи винифікації та період витримки. Сьогодні існує близько 250 DOC у Італії. Indicazione Geografica Tipica (IGT) – вино географічного походження – категорія впроваджена у 1992 році як аналог французького Vin de Pays. Категорія містить менше вимог і тому переважно використовується на півдні Італії, де історично досить небагато вин із сталою репутацією якості. Деякі великі виробники свідомо маркують свої, навіть високоякісні і дорогі вина, як IGT для гнучкішого експериментування з виробничими методами та сортами вживаного винограду. Vino da Tavola – столове вино найнижчої якості. Вина цієї категорії не можуть мати на етикетці зони виробництва (тобто виноград може походити з будь-якого регіону Італії), року врожаю або сорту винограду. Величезні обсяги вина цієї категорії продаються в індустріальних цілях для подальшого купажу у межах ЄС та на експорт.
Маркування Майже всі італійські вина категорій DOC та DOCG мають назви одного з трьох типів: географічні назви – походять від місцевостей, міст або селищ, таких як Бароло, Тауразі, Колліо. сорт винограду та місцевість або поселення – наприклад: Барбера д'Асті, Монтепульчіано д'Абруццо історичні назви, які походять з римських часів, наприклад, К'янті, Вальполічела.
Інші терміни Класіко (Classico) – вживається для позначення історичного регіону, до його розширення у 1950–1960-х роках, коли великі обсяги експорту модного на той час італійського вина спонукали виноградарів значно збільшувати посадки за межами традиційних місцевостей, доволі часто, зі значним зниженням якості вина. Звідси К’янті та К’янті Классіко та інші. Різерва (Riserva) – термін, який не означає зазвичай жодного поліпшення якості та вживається для вин, які мають трохи більшу витримку. Пассіто (Passito) – вина, виготовлені з винограду, що його було підсушено для більшої концентрації цукру та ароматів. Червоні пассіто – єдині у світі натуральні солодкі червоні вина.
Регіони виноробства П'ємонт
Чи не найвизначніший регіон виноробства в Італії. П'ємонт має найбільші площі виноградників у країні в категорії DOC та DOCG (загалом 50 апелясьонів — більш ніж в будь-якому іншому регіоні Італії). Цей північно-західний регіон країни був до об'єднання Італії частиною Савойського Королівства, і досі зберігає культурні зв'язки із Францією. Найважливішими апелясьонами є: Бароло («») — виробляє одне з найкращих світових вин, на 100 % з винограду сорту Неббіоло. Винам Бароло притаманні надзвичайно виразні таніни, аромати троянди, шкіри, дьогтю, сушених фруктів та довгий складний післясмак. Барбареско («») — «молодший брат» Бароло, вина якого, які теж на 100 % виготовлені з Неббіоло, колись не мали таких складних та багатих смакових характеристик, як Бароло, сьогодні демонструють таку ж якість, та продаються за такими ж високими цінами. Гаттінара («») — виноробна зона розташована навколо однойменного муніципалітету у провінції Верчеллі, виробляє вино, яке повинно містити не менше 90 % винограду Неббіоло. Гемме («») — виноробна зона розташована навколо однойменного муніципалітету у провінції Новара, виробляє вино, яке повинно містити не менше 85 % винограду Неббіоло, 15 % інших місцевих сортівGhemme. Роеро («») — теж є джерелом вин з винограду Неббіоло, але з менш виразними танінами. Роеро Арнеїс («») — високоякісні білі сухі вина з винограду сорту арнеїс. Барбера («», «» та «») — хоча Неббіоло є «монархом» п'ємонтських вин, виноград іншого червоного сорту — барбера — народжує якісні вина з м'якими танінами, високою кислотністю та ароматами вишні. Ніцца («») — нещодавно створена виноробна зона виробляє червоні сухі вина з винограду барбераMinistero delle Politiche Agricole Alimentari e Forestali prot. 85456 del 19.11.2014 . Гаві («») — вина цього регіону виготовляються з винограду білого сорту Кортезе. Вони є легкими, з нотами солодких фруктів, добре пасують до страв з морепродуктів. Асті («») виробляє багато ігристих вин, більшість з них солодкі, з винограду сортів мускат (білі) та бракетто (червоні). Дольчетто («», «», «», «») — вина цих виноробних зон виробляються з однойменного сорту винограду — легкі збалансовані червоні вина, споживаються зазвичай без тривалої витримки. — виноробна зона, яка виробляє здебільшого слабкоалкогольні (міцність 6-12°, зазвичай 7°) ігристі вина з місцевого сорту винограду бракетто з інтенсивним смаком і ароматомBrachetto d’Acqui/Acqui DOCG . — невелика виноробна зона (трохи більше 200 га), виробляються сухі, ігристі та десертні вина з місцевого сорту ербалучеErbaluce di Caluso. Ланге («») — велика за площею виноробна зона у провінції Кунео. Виробляють червоні, рожеві та білі сухі вина, а також червоні та білі вина «». Вина можуть бути як купажними так і моносортовими. Для виробництва використовуються різноманітні сорти винограду, як місцеві так і міжнародні.
Венето
Регіон Італії, який виробляє найбільшу кількість вина, в тому числі найбільшу кількість в категорії DOC. Це батьківщина двох з найважливіших експортних вин – Соаве та Вальполічела. У регіоні розташовані виноробні зони, які виробляють вина категорій DOCG та DOC. Найвідоміші з них: Амароне делла Вальполічелла («») – сухе (несолодке) вино з в'яленого винограду. Має насичений смак та аромати шоколаду, темного рому, шкіри. Виробляється з сортів Корвіна (45–95 %) та Рондінелла, можуть додаватись інші місцеві сорти. Бардоліно («») – виноробна зона у якій виробляють легке фруктове червоне вино з тих ж сортів, що і Вальполічела та близьке до нього за характеристиками. Бардоліно К'яретто – рожевий варіант. Вальполічелла («») – основним виноградом є червоний сорт Корвіна, також додаються Корвіноне, Рондінела та Молінара. Більшість вин Вальполічела є легкими з ароматами чорних ягід та трав. Гонитва виробників за об’ємами призводить до занадто високих врожаїв із кожної лози і, як результат, до простих і невиразних вин. Найкращі вина виробляються на бідніших ґрунтах історичної для цього виду зони Valpolicella Classico DOC. Саме тут народилась традиція вин пассіто) – виробництво вина з в'яленого винограду. Соаве («») – найбільше за обсягом виробництва італійське вино. Це вино з білого сорту Гарганега демонструє високу кислотність та (у найякісніших з вин) аромати ромашки та півників. Речото ді Соаве («») — солодке вино з сорту Гарганега, грона якого після збору в'ялять протягом кількох тижнів перед ферментацією, завдяки чому у ягодах концентруються смако-ароматичні речовини. Речото делла Вальполічелла («») – солодке вино з сортів Корвіна (45 — 95 %) та Рондінелла, можуть додаватись інші місцеві сорти. Грона в'ялять протягом кількох тижнів після збору та отримують природним шляхом солодкі вина завдяки підвищеній концентрації цукрів у ягодах винограду після їх підсушування. — виноробна зона розташована у провінції Тревізо. Основним сортом для виробництва вина є Глера (не менше 85 %). Виробляють сухі, напівсухі та ігристі білі вина. — виноробна зона розташована у провінції Тревізо, муніципалітети Конельяно та Вальдобб'ядене. Є центром виробництва ігристих вин Просекко. Вино виробляється з сорту Глера методом Шарма. У Конельяно є енологічна школа. — виноробна зона включає басейн ріки Піяве (провінція Тревізо). Виробляють червоне вино з місцевих сортів рабосо піаве (не менше 70 %) та рабосо веронезе. Особливістю є те, що до свіжих ягід винограду додають ягоди висушені методом пассіто для пом'якшення винаPiave Malanotte DOCG. — виноробна зона розташована навколо Падуї. Основним сортом є рабосо піаве (не менше 90 %) з якого виробляють червоне сухе вино або десертне вино методом пассітоThe D.O.C.G. Friularo of Bagnoli .
Тоскана
Тоскана є одним за найвідоміших у світі регіонів італійського виноробства, який має дуже давню історію. Вирощуванням винограду та виробництвом вина тут займались ще етруски. Розвитку виноробства тут сприяє рельєф — більшу частину регіону складають пагорби або гори, та клімат — літо тут тривале з великою кількістю сонячних днів, а зима порівняно м'яка та тепла. Ґрунти кам'янисті, здебільшого представлені сланцями. Основним сортом винограду тут є місцевий санджовезе, також досить популярним є Монтепульчано. У Тоскані виробляють здебільшого червоні вина (85 % від загальної кількості)Тоскана . Тоскана виробляє велику кількість вина, більша частина якого має високу якість (категорію DOCG або DOC). Основними виноробними зонами є: К'янті класіко («») розташоване між містами Флоренція та Сієна і є історичним центром виробництва вина К'янті, одного з найвідоміших у світі вин. К'янті виготовляють з винограду сорту Санджовезе, який дуже багатий на таніни та кислоти, набуває складних ароматів після витримки у дубових бочках. Класичні аромати К'янті — п'яна вишня, черешня, слива, ваніль. Брунелло ді Монтальчино («») — апелясьон, який теж виробляє вино з сорту Санджовезе, яке за якістю змагається з Бароло. Мінімальний термін витримки вин Брунелло — п'ять років, найдовший в Італії. — вино з дуже давньою історією, яка сягає давньоримських часів, та одна з перших захищених за походженням виноробних зон у світі (такий статус їй надав Козімо III Медічі). Виробляють сухі купажні вина на основі санджовезе (не менше 50 %) з додаванням до 20 % каберне фран або каберне совіньйон (також додаються інші сорти)Carmignano DOCG . — виробляють сухе червоне вино з сорту санджовезе (не менше 85 %). — невелика виноробна зона (200 га), виробляють сухе червоне вино з сорту санджовезе (не менше 90 %). — виробляють сухі червоні сортові вина (не менше 85́ %) з міжнародних сортів каберне совіньйон та мерло, а також з санджовезеSuvereto DOCG . Віно Нобіле ді Монтепульчано («») — апелясьон вина з санджовезе (не менше 70 %), розташований навкруг міста Монтепульчіано. Виробляється високоякісне сухе червоне вино з тривалою історією.