Іван Іванович Кобилецький ( — ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), у роки німецько-радянської війни заступник командира 53-го гвардійського винищувального авіаційного Сталінградського ордена Леніна полку 1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту, гвардії майор.
Біографія Народився 10 серпня 1916 року в місті Бірзула (нині Подільск Одеської області України) в сім'ї робітника. Українець. Член КПРС з 1941 року. Закінчив сім класів неповної середньої школи в Котовську. З 1930 року жив в Оренбурзі, де закінчив школу фабрично-заводського учнівства. Працював слюсарем, кочегаром і помічником машиніста паровоза на станції Оренбург.
У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1938 році закінчив Оренбурзьку військову авіаційну школу пілотів. Брав участь у національно-визвольній війні китайського народу проти японських загарбників. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Донському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в обороні Києва, в Сталінградській і Курській битвах, відвоюванні України, Білорусі, визволені Польщі, розгромі ворога на території Німеччини. Був важко поранений.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за 465 бойових вильотів, участь в 94 повітряних боях, 15 особисто збитих літаків супротивника і 9 в групових боях і проявлені при цьому доблесть і мужність гвардії майору Івану Івановичу Кобилецькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2872).
З вересня 1948 року підполковник І. І. Кобилецький — у відставці через хворобу. Працював слюсарем-лекальщиком, старшим контрольним майстром, інженером. Жив у Києві. Помер 24 липня 1986 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Відомі перемоги в повітріЗгідно М. Ю. Быков Победы сталинских соколов. —М.: Яуза—ЭКСМО, 2008. ДатаЛітак супротивникМісце бою17.08.1942Bf-109Калач17.08.1942Bf-109Калач07.06.1943FW-190на схід від Покровське07.06.1943Bf-109Воронець18.07.1944FW-190на південь від Любомль19.07.1944FW-190на південний захід від Штунь22.07.1944FW-190Вижсковіськ
Нагороди Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Примітки
Література
Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. — М.: Воениздат, 1987. Копылов И. С., Лазукин А. Н., Райкин Г. Л. Оренбургское лётное. — М.: Воениздат, 1976. На грани возможного. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: «Лимб», 1993. Оренбуржцы в боях за Родину. — Челябинск: Южно-Уральское издательство, 1978. Руденко С. И. Крылья победы. — М.: Международные отношения, 1985.