Олекса́ндр Владисла́вович Ткаче́нко ( 22 січня 1966 р., Київ, Україна) — український політик, журналіст, телепродюсер, медіаменеджер. З 2008 до 2019 років був гендиректором групи каналів «1+1 Media».

Народний депутат IX скликання від політичної партії «Слуга народу», голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики (2019—2020). Міністр культури та інформаційної політики України з 4 червня 2020 до 27 липня 2023 року.

Життєпис Народився 22 січня 1966 року в Києві.

Освіта 1990 — закінчив КНУ ім. Шевченка, факультет журналістики.

2016 року отримав диплом Harvard Business School за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports».

У 2018 завершив навчання у INSEAD Business School в Сінгапурі за програмою «Value Creation for Owners and Directors».

Кар'єра в медіа 1988—1991 — редактор і ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія «Гарт» на телеканалі УТ-1.

1991—1994 — кореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин «Reuters» у Києві.

1994—1999 — президент продакшн-студії «Нова мова», що створювала телепрограми «Післямова» й «Обличчя світу» для каналів УТ-1 та «Інтер».

З 1994 року — автор та ведучий щотижневої інформаційно-аналітичної програми «Післямова».

1996—1997 — заступник генерального продюсера каналу «1+1». Разом з командою «Післямова» створив «Телевізійна служба новин» (ТСН), що вийшла в ефір 1 січня 1997  з ведучою Аллою Мазур. В грудні 1997  залишив канал.

1998—1999 — на базі ТК «Нова мова» на замовлення телеканалу «Інтер» протягом одного телесезону створював програму у форматі інтерв'ю з міжнародними знаменитостями під назвою «Обличчя світу».

1999—2005 — генеральний директор телевізійного каналу «Новий канал». Реформував програму новин «Репортер» та запросив до неї частину команди «Післямови»: Андрія Шевченка, Іванну Найду, Ігоря Куляса. 2000 року канал увійшов до трійки найпопулярніших в Україні.

Із січня 2000 до травня 2001 — радник прем'єр-міністра Ющенка на громадських засадах. 2003 року став неформальним керівником «холдингу Пінчука» (телеканали «Новий канал», «ICTV», «СТБ»). У серпні 2004 склав повноваження керівника холдингу, а в січні 2005 — залишив «Новий канал».

2005 року очолив правління, ставши акціонером «Одеської кіностудії», займався кінодистрибуцією та розвитком мережі кінотеатрів.

Починаючи із 2005 разом Андрієм Шевченком займався створенням в Україні Суспільного телерадіомовлення, був співавтором концепції створення Суспільного телебачення (Суспільного мовлення).

2008 працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ», яким на той момент володів німецький медіахолдинг «RTL Group».

Із серпня 2008 — гендиректор групи каналів «1+1 Media», до якої входять «1+1», «2+2», «ТЕТ» та «Сіті» (з 2012 переформатований у дитячий канал «ПлюсПлюс»), «Бігуді», «Уніан-ТВ», «1+1 International» и Ukraine Today, сейлз-хаус Плюси та компанія з виробництва телеконтенту «1+1 продакшн».

23 травня 2011 в ефір «1+1» вийшов перший випуск нової авторської телепрограми «Tkachenko.UA» у форматі 45-хвилинних інтерв'ю з політиками і знаменитостями.

За керівництва Ткаченка, у 2017 році 1+1 медіа презентувала перший звіт із корпоративної соціальної відповідальності серед медіакомпаній.

20 серпня 2019 року вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника холдингу «1+1»Олександр Ткаченко пішов з керівництва телеканалу 1+1 «Ліга. Бизнес», 20.08.2019. 1+1 media, за словами Ткаченка змінить структуру управління, а сам Олександр стане почесним президентом медіахолдингу, ставши Почесним президентом 1+1 Медіа. 1+1 медіа змінила структуру управління, створивши Правління. Генеральним директором ТОВ ТРК «Студія 1+1» став В'ячеслав Мієнко.

Політика 2019 обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії Радіо Свобода (9 червня 2019). На момент обрання — генеральний директор ТОВ «Телерадіокомпанія „Студія 1+1“, безпартійний, включений до виборчого списку під № 9. В парламенті очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019). Перебуваючи на цій посаді анонсував перегляд Закону про державну мову, проте втілити зміни у життя не встиг. Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Норвегією. За його ініціативи було впроваджено загальнонаціональний телемарафон „Єдині новини“, який розпочав свою роботу 24 лютого 2022 року.

Парламентська діяльність Під час депутатської діяльності (серпень 2019-червень 2020), увійшов до списку найбільших активних депутатів-законотворців. За цей період встиг долучитися до підготовки та подання 17 законопроєктів та подати 53 поправки.

Зокрема, за участі Олександра Ткаченка було внесено зміни до Законів України „Про державну підтримку кінематографії в Україні“, „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення“, а також до Закону „Про систему іномовлення України“ (щодо програмної політики та території розповсюдження)».

З 4 червня 2020 року — Міністр культури та інформаційної політики. Депутатське місце Ткаченка у Верховній раді посів Денис Маслов.

Міністр культури 4 червня 2020 року Ткаченко був призначений на посаду міністра культури та інформаційної політики України. 11 листопада 2021 року, Олександр Ткаченко написав заяву про відставку з посади Міністра культури та інформаційної політики України, 15 листопада Апарат Верховної Ради отримав його заяву. Проте, у підсумку документ не був зареєстрований, зокрема, через відсутність підтримки рішення про відставку зі сторони фракції «Слуги народу», у зв'язку з чим надалі ситуація переросла у довгостроковий процес перемовин.

За час керування Олександром Ткаченком Міністерством культури та інформаційної політики України з 2020 року і донині було втілено низку ініціатив: з підтримки культури та креативних індустрій під час пандемії: Ухвалено законопроєкт № 3851, який передбачає зменшення ставки ПДВ для культури та креативних індустрій до 7 %; виділено 1 млрд грн для підтримки сфери культури в умовах пандемії — заклади культури можуть надавати низку послуг, не сплачуючи оренду та витрачаючи 100 % зароблених коштів на розвиток власної матеріально-технічної бази; виділені кошти на грантову підтримку галузі у сумі майже на 700 млн грн (прийняття законопроєкту № 3377); збільшено бюджет на культуру на 2021 рік (12,5 млрд грн.); реалізовано пілотний проєкт з інклюзивної мистецької освіти в 17 мистецьких школах 12 регіонів. з розвитку українського кіновиробництва: Ратифіковано Угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та урядом Канади; запущено механізм кеш-ребейтів для кіновиробництва і розпочато міжнародні знімання в Україні; Україна приєдналася до Eurimages — європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних творів. зі збереження культурної спадщини: Ратифікований Другий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту; 175 об'єктів культурної спадщини в тимчасово окупованому Криму внесено до державного реєстру нерухомих пам'яток; в Україну повернуті дві картини, які були втрачені в ході Другої світової війни, а також одну картину передано в дар Україні; започатковано проєкт «Велика Реставрація», в рамках якої заплановано відреставрувати близько 150 культурних пам'яток України. Вже розпочато роботи над Олеськівським замком на Львівщині та Національним художнім музеєм в Києві. прийнято закон, що включає музеї до переліку структурних підрозділів закладів вищої освіти. з підтримки внутрішнього туризму: Реалізовано всеукраїнський проєкт «Мандруй Україною»; розроблено регіональні стратегії розвитку туризму та визначено «туристичні магніти» регіонів. із захисту української мови: Запущено Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови та розроблено онлайн-платформу з вивчення української мови.

щодо збагачення Списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО українськими елементами:

Український борщ внесено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО 1 липня 2022 року на 5-му позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Результат об'єднаних зусиль експертів Євгена Клопотенка та Марини Соботюк, МКІП, МЗС України, Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Посольства України у Франції.

з метою посилення інформаційного фронту:

Ініціатива «Інформаційний Рамштайн» як єдиного інформаційного фронту країн-союзників.

Презентація запуску Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки для ефективної боротьби з дезінформацією і фейками з боку Росії.

щодо  регуляції діяльності у сфері медіа: Закон «Про медіа», який споріднює Україну та Європу в інформаційній сфері:31 березня 2023 року набрав чинності Закон України «Про медіа», який наблизив національне законодавство до Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

зі збереження культурної спадщини:

«Історичний центр Одеси» внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що перебуває під загрозою. 25 січня 2023 року на 18-й позачерговій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (КВС).

Верховний суд Нідерландів постановив повернути «скіфське золото» Україні, експонати виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі»

щодо очищення культурного простору від символів російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології":

За ініціативи Міністра, відповідаючи на запит суспільства у контексті повномасштабного вторгнення росії в Україну, створили дорадчий орган — Експертну раду Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму. Перші кроки Ради були сфокусовані на розгляді найбільш гучних і проблемних символів та наданні рекомендацій органам місцевого самоврядування. Дерусифікація (деколонізація) у 2022 році в цифрах: було перейменовано понад 7 650 топонімів; демонтовано 28 пам'ятників Пушкіну, 9 — Горькому, близько 20 пам'ятників та пам'ятних знаків на честь радянських визволителів та ін. Одним із найрезонансніших прикладів деколонізації публічного простору у 2022 році став демонтаж і перенесення до музею пам'ятника російській імператриці Катерині II в Одесі.

МКІП розробило законопроєкт, який став відомий як «АнтиПушкін». 3 травня 2023 року в другому читанні було ухвалено проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України „Про охорону культурної спадщини“ щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та вилучення з Реєстру окремих об'єктів культурної спадщини».

щодо подальшої інтеграції у культурне поле ЄС:

29 листопада 2022 року Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко взяв участь у засіданні Ради Міністрів освіти, молоді, культури та спорту ЄС у Брюсселі. Україна вперше була представлена у засіданні такого формату очно.

щодо розвитку проєкту Першої леді України Олени Зеленської за підтримки МЗС України зі створення аудіогідів українською мовою у культурних пам'ятках світу:

13 грудня 2022 року Міністр Олександр Ткаченко разом з Першою леді Оленою Зеленською та Президенткою Лувру Лоранс де Кар підписали меморандум про співпрацю між музеєм, МКІП та Посольством України у Франції. В результаті цього відвідувачі Лувру зможуть досліджувати музей українською мовою. Меморандум також включав пункт про розширення співпраці та багаторівневі партнерські проєкти з музеями України. щодо «деокупації» святині Києво-Печерської Лаври: