Хлорид ртуті (II) (сулема від пізньо, тобто «здобуте сублімацією») HgCl2 — безбарвні кристали ромбічної сингонії.
Властивості Густина 5,44 г/см3, tпл. 277 °C; tкип 304 °C. Розчинність у воді 7,4 г на 100 г при 20 °C і 55г при 100 °C. Розчинний також в спирті, ефірі, ацетоні; легко переганяється. Сильна отрута.
Отримання Отримують розчиненням ртуті в концентрованій сірчаній кислоті з подальшим нагріванням сухого сульфату ртуті з хлоридом натрію або прямим хлоруванням ртуті при нагріванні.
Застосування Застосовують для отримання інших солей ртуті, як дезінфікуючий засіб в медицині (частіше розведеною 1:1000), для протравлення насіння, у фармацевтичній промисловості, для просочення деревини тощо. Сулему використовують як каталізатор в органічному синтезі.
Отруєння Смертельна доза при прийомі всередину 0,5 г.
Симптоми: різкий біль по ходу стравоходу, у шлунку, блювання, рідкі випорожнення з кров'ю, металевий присмак у роті, слиновиділення. Мідно-червоне забарвлення слизової оболонки рота, пізніше — темна кайма сірчаної ртуті на яснах та губах. Явища ниркової недосттності — анурія. Холодний піт, запаморочення, судоми, стоматит, коліт.
Невідкладна допомога: промивання шлунка з додаванням 5 % розчину унітиолу по 20-40 мл на 1 л води; в/м повторно унітиол (10 мл 5 % розчину), в/в тетацин-кальцій (10 мл 10 % розчину) з глюкозою (300 мл 5 % розчину). В/в тиосульфат натрію (100 мл 30 % розчину). Антибіотики, вітамінотерапія. Негайна шпиталізація.
Див. також Хлорид ртуті (I)
Примітки
Джерела Трахтенберг И. М., Коршун М. Н. Ртуть и ее соединения в окружающей среде. — К.: Вища школа, 1990. — 231с. Література (С.?) Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)