І́ндекс сприйняття́ кору́пції (ІСК, ) — це індекс, який щорічно з 1995 публікує року організація Трансперенсі Інтернешнл, німецька . Він оцінює та ранжує країни за їхнім рівнем корупції в державному секторі, як вона сприймається експертами та керівниками бізнесу. ІСК зазвичай визначає корупцію як «зловживання довіреною владою заради особистої вигоди».
З 1995 по 2011 рік цей індекс оцінювали за шкалою від 10 до 0. З 2012 року Індекс сприйняття корупції оцінюють за шкалою від 100 (дуже чиста) до 0 (дуже корумпована).
Серед 182 країн, оцінених в ІСК 2025 року, опублікованому в лютому 2026 року, найвищі оцінки мали Данія (89), Фінляндія (88) та Сінгапур (84), тоді як до країн, що сприймаються як найкорумпованіші, належали Південний Судан (9), Сомалі (9) та Венесуела (10). Україна посіла 105-те місце з оцінкою 36 балів, піднявшись 1 місце й 1 бал порівняно з попереднім роком, і відновивши свою позицію дворічної давнини, проте все ще перебуваючи нижче будь-якої з країн-членів Європейського Союзу.
Незважаючи на те, що ІСК широко використовують як ключовий покажчик корупції, він не охоплює всіх її форм. Сприйняття корупції може відрізнятися від її фактичного рівня, а сам індекс зосереджується виключно на державному секторі. Для отримання повнішої картини ІСК слід використовувати разом з іншими оцінюваннями.
Методи
Методологія ІСК, переглянута 2012 року, забезпечує можливість послідовного порівняння сприйняття корупції між країнами та в різні роки. Вона передбачає чотири етапи: відбір джерел даних, приведення їх до єдиної шкали 0—100, агрегування результатів, і оцінювання невизначеності.
Вибір первинних даних
Метою вибору даних є фіксація оцінок експертів і керівників бізнесу щодо різних практик корупції в державному секторі. До них належать хабарництво, зловживання державними коштами, зловживання державною посадою для особистої вигоди, кумівство на державній службі, та захоплення держави. З 2012 року ІСК враховував 13 різних опитувань та оцінок від 12 різних установ. До цих установ належать:
Африканський банк розвитку (зі штаб-квартирою в Кот-д'Івуарі) Фонд Бертельсмана (зі штаб-квартирою в Німеччині) Economist Intelligence Unit (зі штаб-квартирою у Великій Британії) Freedom House (зі штаб-квартирою у США) (зі штаб-квартирою у США) (зі штаб-квартирою у Швейцарії) Political and Economic Risk Consultancy (зі штаб-квартирою в Гонконзі) The PRS Group, Inc. (зі штаб-квартирою у США) Світовий банк Всесвітній економічний форум Світовий проєкт з правосуддя (зі штаб-квартирою у США)
Країни, щоби потрапити до ІСК, мають бути оцінені щонайменше трьома джерелами. ІСК вимірює сприйняття корупції, оскільки виміряти її абсолютний рівень складно. Трансперенсі Інтернешнл уповноважила на створення ІСК з Університету Пассау. Ранні ІСК використовували опитування громадської думки.
Масштабування первинних даних
Для того, щоб усі дані могло бути агреговано в індекс ІСК, спочатку необхідно виконати стандартизацію, під час якої всі точки даних перетворюють на шкалу з 0 по 100. Тут 0 подає найбільшу корупцію, а 100 — найменшу. Індекси, які первинно вимірюють корупцію навпаки (вищі значення для більшої корупції), множать на −1, щоб узгодити зі шкалою 0—100.
На наступному етапі обчислюють середнє значення та стандартне відхилення для кожного джерела даних на основі даних за базовий рік (для заміни відсутніх значень використовують команду «impute», , пакета статистичного програмного забезпечення STATA). Відтак обчислюють стандартизовану z-оцінку із середнім значенням 0 та стандартним відхиленням 1 для кожного джерела з кожної країни. Нарешті, ці оцінки перетворюють назад на шкалу з 0 по 100 із середнім значенням приблизно 45 та стандартним відхиленням 20. Оцінки нижче 0 встановлюють у 0, а оцінки, що перевищують 100, обмежують 100-ма. Це забезпечує постійну порівнянність протягом років з 2012 року.
Агрегування масштабованих даних
Результат індексу ІСК для кожної країни обчислюють як просте середнє всіх масштабованих оцінок, доступних для даної країни, причому для розрахунку індексу мусить бути доступно щонайменше три джерела даних. Приписані дані використовують лише для стандартизації, й не використовують як оцінки для обчислення індексу.
Звітування про міру невизначеності
Оцінку ІСК супроводжують стандартною похибкою та довірчим інтервалом. Це відображає мінливість, присутню в джерелах даних, використаних для певної країни чи території.
Пов'язані явища та індекси
ІСК та економічне зростання
Наукові статті, опубліковані у 2007 та 2008 роках, досліджували економічні наслідки сприйняття корупції за визначенням ІСК. Дослідники виявили кореляцію між вищим ІСК та вищим довготерміновим економічним зростанням, а також збільшення зростання ВВП на 1,7 % на кожне підвищення оцінки ІСК країни на один бал. Також було показано степеневу залежність, що пов'язує вищі оцінки ІСК з вищими рівнями іноземних інвестицій у країні.
Наукова стаття «Дослідження зв'язку між індексом сприйняття корупції та ВВП на прикладі Балкан» 2020 року підтверджує позитивний зв'язок у країнах Балкан між ІСК та ВВП і розраховує вплив ІСК на ВВП як 0,34. Більше того, було визначено напрямок причинності між ІСК та ВВП від ІСК до ВВП, і, відповідно до цього, гіпотезу про те, що ІСК є причиною ВВП, було прийнято.
Робочий документ «Корупція та економічне зростання: нові емпіричні свідчення» 2019 року підкреслює, що багато попередніх досліджень використовували ІСК для свого аналізу до 2012 року (коли індекс був складним для порівняння з часом), тому можуть бути упередженими. Водночас, він подає нові емпіричні свідчення, що ґрунтуються на даних для 175 країн за період 2012—2018 років. Ці результати показують, що корупція негативно пов'язана з економічним зростанням (реальний ВВП на душу населення зменшувався приблизно на 17 % у довготерміновій перспективі, коли обернений ІСК зростав на одне стандартне відхилення).
ІСК та правосуддя
Як повідомляє Трансперенсі Інтернешнл, існує кореляція між відсутністю дискримінації та кращою оцінкою ІСК. Це свідчить про те, що в країнах з високим рівнем корупції рівність перед законом не гарантується, і є більше можливостей для дискримінації проти окремих груп.
Схоже, що система правосуддя країни є важливим захисником країни від корупції, і навпаки, високий рівень корупції може підривати ефективність системи правосуддя. Крім того, як зазначає Управління ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН), системи правосуддя у всьому світі перевантажені великою кількістю справ, хронічно недофінансовані й потребують більше фінансових та людських ресурсів для належного виконання своїх завдань. Це, в поєднанні зі зростаючим зовнішнім втручанням, тиском і спробами підірвати незалежність судової влади, призводить до нездатності систем правосуддя контролювати корупцію. Останнє видання Індексу правовладдя Світового проєкту з правосуддя, яке показує, що за останній рік системи правосуддя в більшості країн виявили ознаки погіршення, включно зі зростанням затримок та нижчими рівнями досяжності та доступності, також слугує свідченням невідкладності ситуації. І навпаки, оскільки корупція передбачає непропорційне надання переваг деяким групам або особам над іншими, вона перешкоджає доступу людей до правосуддя. Наприклад, людина може покладатися на особисті контакти для зміни законного процесу.
Як показано в Індексі сприйняття корупції 2023 року, існує також позитивний зв'язок між корупцією та безкарністю. Країни з вищими рівнями корупції менш ймовірно притягують до відповідальності державних службовців за недотримання існуючих правил та виконання своїх обов'язків. Позитивний зв'язок також було показано між корупцією та доступом до правосуддя.“Corruption Perceptions Index 2023.” Transparency International, Jan. 2024. .
Інші явища й індекси
Дисертація «Зв'язок між корупцією та нерівністю доходів: міжнаціональне дослідження», опублікована 2013 року, досліджує зв'язок між корупцією та нерівністю доходів у глобальному масштабі. Основним висновком дослідження є міцний позитивний зв'язок між нерівністю доходів (виміряною коефіцієнтом Джині) та корупцією (виміряною ІСК).
Дослідження 2001 року показує, що чим більше країна уражена корупцією, тим гірші її екологічні показники. Вимірювання національної екологічної ефективності за 67 змінними виявило найтісніший зв'язок з Індексом сприйняття корупції ТІ 2000 року, який показав кореляцію 0,75 з рейтингом екологічної ефективності.
Дослідження 2022 року під назвою «Статистичні аналізи кореляції Індексу сприйняття корупції та деяких інших індексів у Нігерії» досліджувало зв'язок між Індексом сприйняття корупції у Нігерії та іншими відповідними індексами. До цих індексів належали Індекс людського розвитку (ІЛР), Світовий показник спокою (СПС) та (ГІГ). Результати аналізу стандартизованого набору даних показали, що існує позитивний лінійний зв'язок між усіма цими змінними, за винятком ІСК і СПС, де утримування ІЛР та ГІГ сталими вказує на негативний лінійний зв'язок.
Дослідження, що вивчало зв'язок між публічним управлінням та Індексом сприйняття корупції, виявило, що такі аспекти державного управління, як право голосу й підзвітність, політична стабільність та правовладдя, значно впливають на сприйняття корупції в країні. Це свідчить про те, що сильні практики управління можуть бути ефективними у зниженні корупції.
Критика
ІСК зазнав значної критики, пов’язаної з його концептуальними та методологічними обмеженнями, а також із упередженістю на користь розвинених країн.
За словами політолога Дена Гафа, цей індекс має три недоліки: Корупція це занадто складне поняття, щоб його можливо було відобразити одним показником. Наприклад, характер корупції в сільській місцевості Канзасу буде відрізнятися від корупції в міській адміністрації Нью-Йорка, але Індекс вимірює їх однаково. Вимірювання сприйняття корупції, а не власне корупції, може підсилювати наявні стереотипи та кліше. Цей індекс вимірює лише корупцію в державному секторі, ігноруючи приватний. Це, наприклад, означає, що широко відомі скандал навколо Лібор, та скандал з викидами Volkswagen не вважаються корупційними діями.
ЗМІ часто використовують сирі цифри як мірило ефективності уряду, не уточнюючи, що ці цифри означають. Місцевий розділ Трансперенсі Інтернешнл у Бангладеші відмовився від результатів індексу після того, як зміна методології спричинила збільшення оцінки країни; ЗМІ повідомили про це як про «покращення».
У статті 2013 року в журналі Foreign Policy Алекс Кобхем стверджує, що ІСК відображає упередженість еліт у популярних уявленнях про корупцію, що потенційно сприяє порочному колу й заохочує неприйнятні політичні реакції. Кобхем пише: «цей індекс спотворює сприйняття до такої міри, що важко знайти виправдання для його подальшого публікування». Він зазначив, що «багато співробітників та відділень» у Трансперенсі Інтернешнл «висловлюють внутрішній протест» через занепокоєння щодо цього індексу. Перший розробник індексу, Йоганн Граф Ламбсдорфф, припинив роботу над ним 2009 року, заявивши, що він «більше не доступний для роботи над Індексом сприйняття корупції».
Нещодавній економетричний аналіз, який використовував існування природних експериментів щодо рівня корупції та порівнював ІСК з іншими суб'єктивними показниками, виявив, що хоч ІСК й не досконалий, він вважається загалом узгодженим з одновимірними мірами корупції.
У Сполучених Штатах багато юристів радять міжнародним компаніям звірятися з ІСК при спробі оцінити ризик порушень Закону про корупцію за кордоном у різних країнах. Цю практику критикував Minnesota Journal of International Law, який писав, що оскільки ІСК може піддаватися сприйняттєвим упередженням, його не слід вважати мірою справжньої корупційної ризикованості країни.
Трансперенсі Інтернешнл також публікує Барометр світової корупції, який ранжує країни за рівнем корупції, використовуючи прямі опитування замість сприйняття експертів, що піддається критиці через суттєве упередження з боку впливової еліти.