Сонцезахисні́ окуля́ри, сонячні окуляри або протисонцеві окуляри — окуляри для захисту очей від сонячного світла й ультрафіолетового випромінювання. Вони також можуть покращувати зір — якщо лінзи із діоптріями пофарбовані, поляризовані або затемнені.
Більшість людей відчувають дискомфорт від прямого сонячного світла, бо на вулиці людське око отримує набагато більше світла, ніж у приміщенні.
Спеціалісти рекомендують у будь-яку погоду захищати очі від ультрафіолету, який може спричиняти різноманітні захворювання очей — від кон'юнктивіту до катаракти і глаукоми.
Сонцезахисні окуляри давно вже стали модним аксесуаром завдяки знаменитостям. Вони також часто використовуються на пляжі.
Історія сонцезахисних окулярів
Передісторія Перші сонцезахисні окуляри, які захищали від снігової сліпоти, використовувалися мешканцями Далекої Півночі й являли собою шматки деревної кори й інші матеріали (у тому числі кістки) із прорізаними в них вузькими щілинами для очей.
Також відомі пізніші зразки з кістки мамонта й інших тварин.
У своєму романі «Сон на початку туману» Юрій Ритхеу пише: «Сонце уставало рано. Довгі тіні від торосів і берегових скель швидко вкорочувалися. Щоб не захворіти на снігову сліпоту, мисливці користувалися спеціальними окулярами — тонкими шкіряними смужками з вузькими прорізами для очей. Такі окуляри сильно обмежували кругозір, зате можна було не боятися підступних сонячних променів».
А Володимир Обручев у своєму знаменитому романі «Земля Саннікова» пише: «Із самого ранку весняне яскраве сонце сліпуче заблищало по снігах неозорої рівнини Льодовитого моря, що розістелювалася на захід, північ і схід від північного мису Котельного острова. Усім довелося надіти снігові окуляри, щоб не отримати болючої хвороби очей, якій на Далекій Півночі багато хто піддається навесні. Сонце стоїть іще низько, численні сніжинки рівнин, особливо після випадання свіжого снігу, відбивають його промені мільйонами крихітних дзеркал своїх крижаних пластинок, і виходить такий яскравий блиск, що очі запалюються. Людина сліпне на декілька днів і відчуває колючі болі, що не дають спокою. Навіть найтемніші окуляри недостатні, якщо не прикрашені з обох сторін ажурною сіткою з перламутру, дрібних перлин або бісеру, що закриває проміжок між обличчям і склом. Тубільці носять саморобні окуляри, що являють собою просту дощечку з вузьким прорізом, що пропускає мінімум світла, але й вони не завжди допомагають».
Відомо, що римський імператор Нерон спостерігав гладіаторські бої крізь смарагдові дзеркала.
У Давньому Китаї в XII столітті пластини димчатого кварцу використовувалися суддями не стільки для захисту від яскравого світла, скільки для того, щоби свідки не бачили вираз їх очей під час допиту.
Джеймс Ескот експериментував із кольоровими скельцями у середині 18 століття. Але ці окуляри не були сонцезахисними: Ескот уважав, що скло бірюзових відтінків (синє та зелене) просто покращує зір.
У 19 — на початку 20 століття люди із хворобливою чутливістю до світла часто носили окуляри бурштинових відтінків (жовті та коричневі).
Сучасність На початку 20 століття кіноактори часто носили темні окуляри, але не тільки для того, щоб їх не впізнавали. Насамперед, їх очі постійно червоніли від потужних дугових ламп на знімальному майданчику, оскільки ці лампи випромінюють ультрафіолет.
Масове виробництво дешевих сонцезахисних окулярів почалося в Америці у 1929. Сем Фостер Грант продавав їх на пляжах в Атлантик-Сіті, штат Нью-Джерсі.
Поляризовані окуляри з'явились у 1936, коли Едвін Ленд винайшов лінзи з поляроїдним фільтром.
Функції сонцезахисних окулярів
Покращення зору Сонцезахисні окуляри покращують ясність зору, захищаючи очі від яскравого блиску.
Вони також використовуються, якщо зіниця розширена у результаті медичних досліджень.
Поляризовані лінзи зменшують відблиски від неметалічних поверхонь, у тому числі й води. Наприклад, рибалки часто їх використовують, щоб бачити те, що знаходиться під водою, а не блиск.
Захист
Сонячні окуляри захищають від видимих і невидимих компонентів світла, насамперед від ультрафіолетових променів, які спричиняють різноманітні захворювання очей: снігову сліпоту, фотокератит, катаракту й інші.
Спеціалісти рекомендують використовувати окуляри, які фільтрують 99—100 % ультрафіолету з довжиною хвилі до 400 нм. Такі окуляри мають відмітку UV 400.
Набагато частіше трапляються окуляри UV 380, які фільтрують лише 95 % ультрафіолету.
Сонячні окуляри особливо необхідні дітям, бо їхні очі вразливіші до ультрафіолету, ніж у дорослих.
Для затемнень звичайні сонячні окуляри недостатні. Але зварювальні для цієї мети пасують добре.
Перевірка сонцезахисних окулярів Щоб перевірити, чи добре окуляри захищають, їх треба виміряти у виробника або на спеціальному оптичному обладнанні. Наприклад, виробники часто визначають на своїх окулярах стандартні показники захисту від ультрафіолету.
Безпосередньо перевірити захист можна лише за допомогою прилягання. Чим щільніше лінзи окулярів прилягають до обличчя (але не надто щільно, щоб вії не торкалися лінз), тим менше світла вони пропускають по краях. Із тією самою метою можуть використовуватися широкі дужки і шкіряна обшивка.
А ось захист самих лінз побачити неможливо. При цьому темні лінзи не завжди фільтрують ультрафіолет краще, ніж світлі. Навіть буває навпаки — від темних лінз зіниці розширюються сильніше, ніж від світлих, і в очі потрапляє більше ультрафіолету. Але звичайне видиме світло темні лінзи насправді фільтрують краще, ніж світлі.
Захист від ультрафіолету також не залежить від кольору лінз. Але за кольором можна визначити, чи фільтрують вони синє світло. Наприклад, сині та зелені лінзи синє світло не фільтрують, а жовті та коричневі — навпаки, фільтрують надто сильно, що веде до спотворення кольорів і може бути небезпечно при водінні.
Можна наочно перевірити наявність поляризациї: для цього треба, дивлячись у зняті окуляри на відсвічувальну горизонтальну поверхню, повернути їх уздовж подовжної осі. Інтенсивність відблиску збільшується при вертикальному положенні окулярів, і зменшується (аж до погашення) при горизонтальному положенні.
Використання сонцезахисних окулярів Прозорі окуляри рідко використовуються не за призначенням (виправлення вад зору або захист очей), а сонцезахисні можна носити навіть у приміщенні або по ночах. У деяких компаніях навіть модно носити темні окуляри, особливо стильні.
Ними користуються, щоби приховати очі від сторонніх поглядів (найкраще для цього пасують окуляри із дзеркальним покриттям — замість очей співбесідник бачить власне відображення). Інколи гравці у покер носять кольорові окуляри, щоб суперники не здогадалися про їх наміри.
Сонячні окуляри також використовуються через естетичні причини — щоби приховати хворі очі. Наприклад, їх часто носять сліпі — краще зовсім не бачити очей, ніж якщо вони негарні або дивляться не в тому напрямку. Або якщо очі почервоніли (наприклад, від довгого плачу), підбиті (синці під очима), розпухлі, косять чи здригаються (нервовий тик), також можна носити темні окуляри.
Ступінь захисту За ступенем захисту темні окуляри діляться на групи: Мінімальні (1 ступінь) від яскравого світла практично не захищають, отже, вони придатні тільки у приміщенні й по ночах. Середні (2 ступінь) найкраще пасують у містах і для водіння. А на пляжі й у горах треба використовувати максимальні (3 ступінь), але для водіння вони небажані.
Спеціальні окуляри
Спортивні До спортивних окулярів, як сонцезахисних, так і з діоптріями, пред'являються особливі вимоги. Вони повинні бути міцними, мати носоупори та підв'язуватися стрічкою, щоб не спадали.
Окуляри для водних видів спорту, крім того, повинні мати підвищену пловучість і не пітніти.
Альпіністи і полярники мандрують серед снігу і криги, світло від яких сильно відбивається (включаючи ультрафіолет) — особливо на великій висоті. Отже, вони використовують так звані снігові окуляри — великі круглі затемнені лінзи зі шкіряною обшивкою, що не пропускає світло по краях.
Космічні
У космосі потрібний особливий захист, оскільки там ультрафіолетові й інфрачервоні промені не поглинаються атмосферою, як на Землі. Але сонцезахисні окуляри як усередині космічного корабля, так і у відкритому космосі не обов'язкові, бо й вікна космічного корабля, і забрало шлема трохи затемнені і забезпечені тонким золотавим фільтром як додатковим захистом.
Оправи космічних окулярів, так само як і спортивних, повинні бути легкими, міцними і витримувати невагомість. Наприклад, якщо окуляри всередині шлема, вони повинні бути щільно притягнутими, бо поправити їх, будучи у скафандрі, практично неможливо. Крім того, в умовах невагомості дрібні деталі (гвинти, шарніри, осколки) можуть відірватись і потрапити в дихальну / вентиляційну систему скафандра або в органи космонавта (очі, вуха, ніс, рот).
Звичайно, якщо забрало шлема само по собі затемнене, то окуляри з діоптріями використовуються у космосі набагато частіше, ніж сонцезахисні (наприклад, якщо на Землі зір космонавта 90 %, то в космосі через невагомість і зміни тиску він може тимчасово знизитися до 70 %); але в наш час НАСА використовує однакові оправи і для тих, і для інших.
Уважається, що оправа космічних окулярів повинна важити не більше 10 мг і не містити ні гвинтів, ні шарнірів, які можуть розбовтатися.
Конструкція окулярів
Лінзи Колір лінз залежить від моделі, стилю й мети використання, але найчастіше використовуються червоні, зелені, жовті та коричневі, які найменше спотворюють кольори, наприклад, при водінні автомобіля або автобуса. Чорні лінзи зберігають природні кольори і вважаються нейтральними. Зелені лінзи використовуються у спеціальних окулярах для хворих на глаукому. Коричневі лінзи трохи спотворюють кольори, але збільшують контраст. Блакитні та сині лінзи використовуються при середньому та яскравому світлі, бо вони збільшують контраст, але не спотворюють кольори. Оранжеві лінзи збільшують контраст і відчуття глибини, але спотворюють кольори. Жовті лінзи використовуються льотчиками, моряками, рибалками та мисливцями. Бурштинові лінзи рекомендуються при штучному освітленні після темряви, щоби правильно дотримуватися режиму дня. Рожеві та фіолетові лінзи найчастіше використовуються просто для краси. При роботі з комп'ютером можна використовувати трохи затемнені лінзи, щоби збільшити контраст. Поляризовані лінзи робляться з покриттям із поляроїду, щоби зменшити блиск горизонтальної, або майже горизонтальної, відбивальної поверхні (наприклад, води, снігу, мокрого асфальту) або розсіяне світло неба. Вони потрібні рибалкам, щоб дивитися під поверхнею води. Поляроїд затримує 40-60 % світла, отже, такі окуляри водночас є сонцезахисними. Прозорі лінзи використовуються для захисту очей від вітру, пилу та хімікатів. У деяких окулярах передбачається заміна лінз, щоб ними можна було користуватися при слабкому вранішньому світлі.
Лінзи також бувають із дзеркальним покриттям. Вони не стільки затримують яскраве світло, скільки відбивають його; але це не завжди стосується ультрафіолету. Дзеркальне покриття також може бути кольоровим, причому колір дзеркала не залежить від кольору лінзи. Наприклад, бувають чорні лінзи із синім дзеркалом, а коричневі лінзи — зі срібним дзеркалом. Ця дзеркальна поверхня не поглинає сонячні промені і завжди залишається холодною. Єдина вада дзеркального покриття — в тому, що його легко можна подряпати.
На сучасних космічних скафандрах захисний світлофільтр виготовлений напилюванням золота.
Лінзи окулярів бувають скляні і пластмасові. Пластмасові лінзи робляться з акрилу, полікарбонату або поліуретану. Скляні лінзи прозоріші, але важкі й ламаються. А пластмасові лінзи легші, але дряпаються. Найкращі лінзи — із полікарбонату: вони водночас і легкі, і міцні, і пропускають мало ультрафіолетових та інфрачервоних променів.