Корець

Ко́рець — місто в Україні, центр Корецької громади Рівненського району Рівненської області. До 2020 року центр Корецького району розташоване на річці Корчик, за 63 км від обласного центру міста Рівного; населення — 7 223 особи (2025 рік)https://rada.info/upload/users_files/26452099/56857bb99725f9d1f44f0fd6be5e082c.docx; перша згадка — 1150 рік (як Корчеськ; Київський літопис). Місто Корець є населеним пунктом, занесеним до Списку історичних міст України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

За свої десять храмів, у тому числі й визначні пам'ятки сакрального зодчества, Корець подеколи називають «християнською Меккою».

З історії містаГоловко В. В. Корець // , стор. 153—154 На території сучасного Корця знайдені археологічні залишки доби палеоліту пізнього, а поблизу міста — городища доби Київської Русі.

Перша літописна згадка про тутешнє поселення під назвою Корчеськ зроблена під 1150 роком.

1380 територія сучасного Корця була передана великим князем литовським Ягайлом князеві Федору Острозькому. У 1386 році тут було збудовано замок і відведено в нове русло річки Корчик.

Від початку XV століття поселення переходить у володіння роду князів Корецьких. Після Люблінської унії (1569) — у складі Луцького повіту Волинського воєводства перебувало під владою Корони Польської. У XVI — середині XVII століттях Корець перетворюється на одне з найбільших міст Волині. У 1612—19 у ньому проживав Лаврентій Зизаній. Рід князів Корецьких перервався 1651 року. Їх володіння перейшли в спадок князям Чорторийським, які відтоді звалися Чорторийські-Корецькі. Протягом 2-ї половини XVII століття Корець декілька разів зазнавав великих ушкоджень, поступово прийшовши до занепаду.

Від 2-ї половини XVIII століття почалося пожвавлення розвитку Корця, зокрема, тут виникли мануфактури шкіряної, полотняної та суконної промисловості. 1788 року став до ладу порцеляно-фаянсовий завод.

Після вичерпання місцевих покладів каолінової глини 1831 року завод з виробництва порцеляно-фаянсу в Корці припинив своє існування.

Після 2-го поділу Польщі (1793) Корець перейшов під владу Російської імперії й отримав статус волосного центру Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Після селянської реформи 1861 року Корець став значним торговельним і промисловим центром краю. 1887 року тут працювали пивоварний завод, 2 шкіряні заводи, суконна фабрика, 5 водяних та парових млинів, 12 разів на рік проходили великі ярмарки. У 1898 році споруджено цукровий завод.

Протягом української національно-визвольної революції 1917—1921 років Корець перебував у складі Української Народної Республіки та Української Держави.

Від 1920 Корець перебував у складі Польщі і мав статус адміністративного центру гміни Корець Рівненського повіту Волинського воєводства.

13 жовтня 1933 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ місто збільшене за рахунок вилучення з Рівненського повіту села Заровє, частини передмістя Новий Корець і частини передмістя Юзефін та включення їх до міської гміни КорецьRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 października 1933 r. o zmianie granic miasta Korca w powiecie rówieńskim, województwie wołyńskiem. .

Від 1939 року Корець — у складі УРСР. У роки Німецько-радянської війни (1941—45) від липня 1941 року до січня 1944 року був окупований гітлерівськими військами. 21 травня 1942  року в містечковому гетто нацистськими військовими знищено 3220 євреїв.

Корець був райцентром у 1940—62 роки. У 1966 році статус адміністративного центру району був відновлений.

З 1991 року Корець входить до складу незалежної України.

На честь міста один з провулків Житомира носить назву Корецький.

Населення

Чисельність +Зміна чисельності міста Корець18971921193119591970197919896 060 4 949 4 039 5 311 6 701 8 414 9 4372001200320042005200620072008 8 649 8 502 8 342 8 173 8 031 7 920 7 7962009201020112012201320142015 7 674 7 543 7 428 7 421 7 388 7 304 7 2922016201720182019202020212022 7 255 7 245 7 158 7 055 6 984 6 982 6 914

Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці97,09%росіяни1,81%поляки0,66%білоруси0,15%інші/не вказали0,29%

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська831798.47%російська1111.31%румунська60.07%вірменська40.05%білоруська30.04%польська30.04%інші/не вказали20.02%Усього8446100%

Єврейська громада Історично в Корці була велика єврейська громада . У місті була заснована перша в Україні друкарня на івриті. Вона була заснована в 1776 році і працювала в період від 1776 по 1781 рік. Загалом було надруковано близько 20 книг.

До Голокосту тут жило понад 6 000 євреїв. У травні 1942 року в місті було створено гетто. Тисячі євреїв були вбиті через кілька днів після створення гетто, в один день. Гетто було ліквідовано у вересні 1942 року.

Транспорт Околицею міста проходить автошлях .

Культура і спорт

Головний культурний заклад у Корці, де відбуваються основні культурі заходи, — районний будинок культури

Від 2000 року в місті працює районний історичний музей.

Для всіх охочих в Корці відкриті бібліотеки, у тому числі й районна.

Футбольний клуб «Радон» з міста Корця бере участь в чемпіонаті області.

Спортивний клуб «Атлант» бере участь в чемпіонатах області, чемпіонатах району та чемпіонатах України з kyokushinkai karate.

У Корці виходить районна газета «Вісник Кореччини».

Пам'ятки історії та архітектури Корець відомий Свято-Троїцьким жіночим монастирем (17 ст.), замком князів Корецьких-Острозьких (15-18 ст.ст.) та палацом князів Корецьких.

Замок князів Корецьких-Острозьких

Князь Острозький у 15 ст. спорудив дерев'яний замок, а волинський воєвода Богуш Корецький у першій половині 16 ст. укріпив його мурами. Регулярний, бастіонної системи замок із боку материка був оточений глибоким ровом, через який вів до фортеці підйомний міст. У 17—18 ст. замок суттєво перебудовували. Останню, найбільшу перебудову здійснили у 1780-ті рр. князі Чарторийські, у результаті чого замок був пристосований під княжий палац із модним на той час бароковим декором. Саме з того часу дійшли до нас залишки зовнішніх цегляних стін і чудовий арочний кам'яний міст. Частково збереглися й підземелля — обов'язкова багатофункціональна частина середньовічного замку. У 1832 році корецький замок спіткала пожежа, і відтоді його більше не відбудовували.

Свято-Троїцький жіночий монастир

Монастир був заснований 1620 року як францисканський кляштор. Тоді спорудили барокові костел та корпус келій.

Після політичних збурень 1830 року костел скасовують і переосвячують як Троїцьку церкву, а отже, з'являється потреба надати йому православних рис. Тому у другій половині XIX століття західний фасад колишнього костелу надбудовується дерев'яною баштою з високим шатром, а в східній частині над середнім нефом зводиться четверик з п'ятьма главами, непропорційно маленькими, порівняно з суцільним об'ємом храму.

У 1863 весь кляштор передається Свято-Троїцькому монастирю.

На початку XX століття з'являються тепла Іоанно-Предтечинська церква і надбрамна дзвіниця, збудовані в російському «теремному» стилі.

Інші пам'ятки Ще одним шедевром Корця є костел святого Антонія — пам'ятка архітектури 1533 року на території якого розташована також братська могила польських воїнів.

До історико-архітектурних пам'яток міста також належать: Келії Воскресенського монастиря Малий палац Йозефа Чарторийського Церква святого Миколая Церква святого Юрія Будинок Горчицьких Корецька поштова станція

Серед цікавих споруд міста належить відокремити «бджолиний храм» на пасіці Свято-Троїцького жіночого монастиря. За словами монахинь, «бджоли — чисті та працьовиті істоти, гідні мати свій храм».Р. Русанов — За чудесами!

Корецькі граніти (заказник)

Відомі люди

Уродженці Гладкевич Надія Федорівна, український підприємець. Олександр (Драбинко), архієрей ПЦУ. Гаврилюк Анатолій Петрович (1989—2014) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Євдокимов Ярослав Олександрович, співак (баритон), заслужений артист Російської Федерації, народний артист Білорусі.. Леванон Яків, єврейський музикант та композитор. Ляшук Тарас Іванович (1986—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Мосійчук Сергій Олександрович (1997—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Ярденко Катерина Іванівна (* 1946) — радянський і російський театральний діяч.

Поховані Зизаній Лаврентій, мовознавець, священик, педагог. Оленіна (Андро) Анна, кохана російського поета Олександра Пушкіна, адресат його віршів. Терехова Раїса. Докладніше Могила Раїси Терехової.

Міста-побратими Бихава Бодзехув Валч

Галерея

Примітки

Джерела Вознюк Д. П. Корець / Ровенська область // 1973. Головко В. В. Корець //  — С. 153—154. Котляр М. Ф. Корчеськ // там само. — С. 201. Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с. Пероговский В. И. Корец и корецкие князья / «Волынские губернские ведомости», 1876. — № 79, 87—89, 94, 96.  — S. 432—433.

Посилання Корець // Корець // Замки та храми України. Корець // Архітектурні та природні пам'ятки України. Корець // Наукове студентське товариство. Корець // Українське геральдичне товариство. Корець // Тут був Я. Наші випускники // Вище професійне училище № 24 м. Корець. Корець — місто, де муза Пушкіна опинилася поруч з Шевченком. // BBC Ukrainian