Орфогра́ма, або ортогра́ма (від давн.-грец. ὀρθός — правильний, γράμμα — літера), — це орфографічно правильне написання (літери, дефіса, апострофа тощо), яке обирається з кількох можливих. Орфограма є однією з основних одиниць орфографії, що забезпечують її теоретичне та практичне вивчення. Кількість орфограм визначається кількістю орфографічних правилБурячок А. А. Ортографія // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. – 2-е вид. випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 443—444. — ISBN 966-7492-19-2..
Типи орфограм Розрізняють літерну і нелітерну орфограми за ознакою вибору з кількох варіантів однієї літери чи вибору з кількох варіантів правильного написання слова — разом, окремо, через дефіс, чи з'ясування місця перенесення слова з одного рядка в інший.
Орфограма-буква; орфограма-дефіс; орфограма-риска (знак перенесення); орфограма-пропуск (написання слів окремо); орфограма-з'єднання (написання слів разом); орфограма-апостроф.
Найважливіші орфограми
Позаяк вивчення ортографії будується на основі граматики, більшість літерних орфограм — це вибір варіанта написання закінчення, суфікса, префікса, сполучного голосного в складному слові (вибір префіксу з—с; закінчення прикметника -ий, -ій; сполучного о—е(є) між коренями складного слова та ін.).
Визначення орфограми «велика літера» ґрунтується на правилах розрізнення власних і загальних назв (семантичний критерій).столичний
У сучасних шкільних підручниках заведено виділяти орфограми та позначати її як: «ненаголошені е—и, е—є в словах іншомовного походження», «велика літера у власних назвах», «частки не і ні» та ін.
Примітки
Література М. Я. Плющ. Орфограма // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. – 2-е вид. випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 442—443. — ISBN 966-7492-19-2.