Розумовський Олексій Кирилович (, Петербург — , Почеп, Стародубщина) — державний діяч Російської імперії, граф. Син українського гетьмана Кирила Розумовського. Родоначальник дворян Перовських: батько Антонія Погорільського, дід Олексія Толстого, прадід Софії Перовської.
Біографія Народився у Петербурзі. Його учителем був німецький історик, член Російської АН А. Шлецер.
Вчився у Стразбурзькому університеті.
З 1769 року був придворним Катерини II, сенатор у 1786—1795 роках.
1795 року вийшов у відставку.
Від 1807 року — попечитель Імператорського Московського університету (за його наказом ректора стали обирати не на рік, а на три).
Був покровителем Товариства дослідників природи.
1810-1816 — міністр народної освіти. У перші роки багато зробив для розвитку початкових і середніх шкіл (за його сприяння відкрито Царськосільський ліцей, Грецьке училище в Ніжині, гімназію у Києві, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті), згодом почав проводити реакційну політику щодо освіти та насильницьку русифікацію Правобережної України і Білорусі.
Був членом масонської ложі, віце-президентом Російського Біблійного товариства.
Після відставки жив у Підмосков'ї, а в останні роки — в Україні (у Почепі Мглинського повіту на Стародубщині (нині у складі Брянської області РФ), де й помер.
Див. також Розумовські Козелець Садиба Яготин Батурин Валлєн Деламот, архітектор Класицизм Адам Менелас, архітектор «Реконструкція нотної колекції графа О. К. Розумовського за каталогами XVIII сторіччя»
Джерела та література Бойко О. Д. Розумовський Олексій Кирилович //
Література Васильчиков, Александр Алексеевич. Семейство Разумовских
Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Примітки