Врубле́вський Мико́ла Євти́хійович (партійний псевдонім — Сергій; , с. Рункошів, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія — , Київ, Київська губернія, Українська Народна Республіка) — член Української Центральної Ради , член ЦВК Рад України, народний секретар народної освіти, член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України та Народного секретаріату в Москві.

Біографія Народився року у родині диякона Свято-Успенської церкви м. Бара Євтихія Павловича Врублевського в селі Рункошів Ушицького повіту Подільської губернії (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, Україна). Після закінчення Кам'янецького духовного училища 1911 року навчався в Подільській духовній семінарії, де не закінчив повний курс навчання. У 1915—1916 роках навчався в Київському комерційному інституті.

Від грудня 1916 року — в армії, де вів революційну роботу. У 1917 році — лівий український соціал-демократ (член Української соціал-демократичної робітничої партії). Був прапорщиком 290-го пішого запасного полку (Київський військовий округ). Від 8 серпня 1917 року — член Української Центральної Ради (від Всеукраїнської ради військових депутатів) — С. 215..

У листопаді 1917 року — голова Барського військового революційного комітету. На II Всеукраїнському з'їзді Рад обраний до складу ЦВК Рад України. У березні — квітні 1918 року — народний секретар народної освіти в радянському уряді України — Народному секретаріаті. Член Надзвичайного повноважного посольства ЦВК Рад України та Народного секретаріату в Москві (кінець березня — початок травня 1918 року). Від квітня 1918 року — член Бюро з керівництва повстанською боротьбою в тилу австро-німецьких окупантів.

Член КП(б)У з 1918 року. Від червня 1918 року — член підпільного Київського губернського комітету партії. Від вересня 1918 року працював у органі Київського обласного, губернського і міського комітетів КП(б)У — нелегальній газеті «Киевский коммунист». 28 жовтня 1918 року заарештований гетьманським урядом у Києві. 25 грудня 1918 року був розстріляний у часи Директорії УНР в Києві, похований у передмісті Бара.

Вшанування пам'яті 1986 року в Барі встановлено погруддя Врублевського (скульптор Довженко І. П.).

Примітки

Джерела  — С. 408.  — С. 345. Юркова О. В. Врублевський Микола Євтихійович // Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — , 1987. Варгатюк П. Л. Перший радянський уряд України: відоме і невідоме // Про минуле заради майбутнього. — , 1989. — С. 206—207. Врублевский Сергей // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — –.: , 1925. — С. 145 , 146 . Закон України від 9 квітня 2015 року № 314-VIII «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» // Відомості Верховної Ради України. — 2015. — № 25, ст. 190. Український інститут національної пам'яті звертається до нащадків діячів Української революції 1917—1921 рр. з проханням… (Додаток 2) // Офіційний вебсайт Українського інституту національної пам'яті. — 2010. — 29 березня.