Андижа́нська о́бласть () — адміністративно-територіальна одиниця на крайньому сході Узбекистану. Утворена 6 березня 1941 року. Розташована в межах Ферганської долини; у східній частині — передгір'я Ферганського та Алайського хребтів. Центр області — місто Андижан.

Площа області становить 4,24 тис. км². Населення становить 1899 тис. осіб (2008; 2,2 млн в 1996, 1,4 млн в 1980).

Межує на північному заході з Наманганською, на південному заході з Ферганською областями Узбекистану; на півночі, сході та півдні — з Киргизстаном.

Природа Західна частина області являє собою рівнину (висота 400—500 м); на сході та південному сході місцевість поступово підвищується і переходить у зону передгір'я (пагорбів-адирів), висота до 1540 м. Адири розчленовані давніми руслами річок та численними, дуже розгалуженими ярами з крутими й прямовисними схилами. Для зони адирів характерна підвищена сейсмічність.

Корисні копалини області: нафта, природний газ, озокерит, різноманітні будівельні матеріали.

Клімат сухий, різко континентальний, зі спекотним літом та м'якою зимою. Середні температури січня —3 °C, липня — +26 °C. Опадів випадає від 200 мм на заході до 300 мм за рік на сході, максимум припадає на зиму та весну.

Головна річка області — Карадар'я, в яку впадають саї — Андижансай, Аравансай, Акбурасай; та від якої йдуть магістральні канали для зрошування — Шахрихансай, Великий Ферганський канал, Південний Ферганський канал та інші.

На рівнинах переважають родючі окультурені ґрунти. Поширені також сіроземи, що переходять на схилах адирів у каштанові, а ще вище — в чорноземовидні ґрунти.

Рослинність області напівпустельна, з перевагою на рівнині кураю і полину, в зоні адирів — ефемерів та полину. На крутих схилах зростають кущі фісташки та мигдалю. Природна рослинність у значній мірі витіснена культурною.

Населення Основне населення — узбеки. Живуть також росіяни, киргизи, уйгури, казахи, таджики, татари, корейці, українці та ін. Андижанська область — одна з найбільш заселених областей країни, Густота населення деяких районів сягає понад 600 чол./км².

Господарство

Промисловість Область є першою за бавовництвом і другою за шовківництвом областю Узбекистану. Промисловість пов'язана головним чином із обслуговуванням бавовництва, переробкою бавовнику та іншої сільськогосподарської продукції, видобуванням нафти та природного газу. В області діють великі бавовноочисні заводи (Андижан, Асака, Кургантепа, Пахтаабад, Шахрихан та ін.), жироолійний комбінат, гідролізний, гренажний, плодоконсервний (Андижан), дубильно-екстрактний (Ханабад), кисневий і олійно-екстрактний (Асака), цегельні заводи. Машинобудівні заводи виробляють дизелі, машини для шляхового та іригаційного будівництва, для сільського господарства.

За видобутком нафти Андижанська область посідає перше місце в країні (нафтопромисли: «Андижан», «Джанубій-Аламушук», «Палванташ», «Ходжаабад»). Одночасно видобувається й газ. Побудований газопровід Ходжаабад—Фергана. Низка електростанцій (в тому числі ГЕС).

Сільське господарство Посівна площа становить понад 200 тис. га, 95 % якої зрошується. Під бавовником зайнято 70 %, під кормовими культурами (головним чином люцерною) — 20 % , зерновими (рис, кукурудза та ін.) — 9 % посівної площі. За загальним збором бавовнику область займає перше місце в Узбекистані. Розвинуте також садівництво, виноградарство і овочівництво.

Тваринництво м'ясо-молочного напряму базується на кормових травах і відходах бавовництва (жмихи), а також пасовиськах суміжних гірських районів Киргизстану. Розводять велику рогату худобу (корів), овець, коней, свиней, тутових шовкопрядів.

Транспорт 3алізниці сполучають Андижан з Ферганою, Наманганом та містами Киргизстану Джалал-Абадом, Ошем і Таш-Кумиром. Прокладені залізничні гілки до Асаки, Пахтаабада, Шахрихана. Транспортні вузли — Андижан, Шахрихан, Асака, Карасув.

Адміністративний поділ

Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahari) обласного підпорядкування:

Райони № накарті Район Центр 1 Алтинкульський н.п. Алтинкуль 2 Андижанський міське селище Куйґан'яр 3 Асакинський місто Асака 4 Баликчинський міське селище Баликчі 5 Бозький міське селище Боз 6 Булакбашинський міське селище Булакбаші 7 Джалалкудуцький місто Ахунбабаєв 8 Ізбасканський місто Пайтуг 9 Кургантепинський місто Кургантепа 10 Мархаматський місто Мархамат 11 Пахтаабадський місто Пахтаабад 12 Улугнорський міське селище Акалтин 13 Ходжаабадський місто Ходжаабад 14 Шахриханський місто Шахрихан

Міста обласного підпорядкування Андижан Ханабад

Населені пункти Станом на 1 січня 2011 року до складу області входили 11 міст, 78 міських селищ і 95 сільських сходів громадян.

Міста Андижан Асака Ахунбабаєв Карасув Кургантепа Мархамат Пайтуг Пахтаабад Ханабад Ходжаабад Шахрихан

Керівництво Андижанської області Голови облвиконкому Шадманов Юсупджан (194.4 — 194.7) Ходжибеков Худайкул (194.9 — 1951) Ризаєв Ахмадалі (серпень 1951 — вересень 1952) Ашуров Іргаш (вересень 1952 — 1955) Ризаєв Ахмадалі (1955 — червень 1956) Хайдаров Ашур (червень 1956 — серпень 1962) Каюмов Пулат (промисловий) (24 грудня 1962 — грудень 1964) Абдурахімов Усман Абдурахімович (сільський) (24 грудня 1962 — грудень 1964) Ходжаєв Акрам Рустамович (грудень 1964 — 1965) Каюмов Пулат (1965 — 1973) Ашуров Іргаш (1973 — 1974) Хасанов Джура (1974 — 198.6) Рахімов Ергаш (1987 — 1991)

Голови обласної ради народних депутатів Холмірзаєв Каюм Холмірзайович (березень 1990 — лютий 1992)

1-і секретарі обкому КП Узбекистану Трофімов Микола Павлович (1941 — 1942) Бакулін Ювеналій Олексійович (1942 — 1944) Шубладзе Костянтин Костянтинович (1944 — 1946) Токтобаєв Азіз (1946 — лютий 1946) Мавлянов Абдуразак (лютий 1946 — січень 1949) Мірза-Ахмедов Мансур Зіяйович (січень 1949 — січень 1956) Курбанов Рахманкул Курбанович (січень 1956 — вересень 1961) Ашуров Іргаш (вересень 1961 — грудень 1962) Ходжаєв Акрам Рустамович (промисловий) (грудень 1962 — грудень 1964) Хайдаров Ашур (сільський) (грудень 1962 — грудень 1964) Хайдаров Ашур (грудень 1964 — 22 січня 1968) Рахімов Бекташ Рахімович (22 січня 1968 — 6 грудня 1974) Усманходжаєв Інамжон Бузрукович (6 грудня 1974 — грудень 1978) Мамарасулов Саліджан (грудень 1978 — 5 серпня 1985) Аріпджанов Махмут Маріпович (5 серпня 1985 — 5 березня 1990) Холмірзаєв Каюм Холмірзайович (5 березня 1990 — 14 вересня 1991)

Хокіми Холмірзаєв Каюм Холмірзайович (21 лютого 1992 — 4 лютого 1993) Обідов Кобілджон Гафурович (4 лютого 1993 — жовтень 1996), Юсупов Машаріф Юсупович (в.о.) (жовтень 1996 — 1997), Обідов Кобілджон Гафурович (1997 — 24 травня 2004), Бегалієв Сайдулло Бегалійович (25 травня 2004 — 13 жовтня 2006), Усманов Ахмад Тугілович (13 жовтня 2006 — 26 квітня 2013), Абдурахманов Шухратбек Кушакбайович (12 травня 2013 — ).

Див. також Ферганська долина

Примітки

Посилання Сайт Андижанського обласного хокіміяту