Євтихій (Явтух) Іванович Гармаш (25 серпня 1884 (ст. ст.), с. Брагинці — 14 квітня 1938, в'язниця НКВС СРСР) — український політичний та громадський діяч, член Української Центральної Ради. Жертва Сталінського терору.
Життєпис
Народився 25 серпня 1884 року (за старим стилем) в селі Брагинці (зараз — Прилуцький район Чернігівської області) в селянській родині.Кущ О. М. Гармаш Євтихій Іванович: біографічна розвідка // Волинський музейний вісник: Наук. зб.: Вип. 14. / Департамент культури, молоді та спорту Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. музеєзнавства, пам’яткознавства та інформ.-аналіт. діяльн. ВНУ імені Лесі Українки; упоряд. Є. І. Ковальчук. Луцьк: ПП «Волинська друкарня», 2024. С. 135–138. Здобув середню освіту.
У 1917—1918 роках був членом партії есерів. У червні 1917 року на Першому Всеукраїнському селянському з'їзді як член ЦК Української селянської спілки був обраний від Полтавської губернії до Всеукраїнської ради селянських депутатів та став членом 3-го складу Української Центральної Ради.Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 1 : Доба Центральної Ради. Ужгород : Накладом О. Цюпки : б. в., 1932. С. 84.
У 1918—1920 роках Євтихій Гармаш, імовірно, був членом Української комуністичної партії (боротьбистів).
У 1920-х роках Євтихій Гармаш очолював Лохвицьку кооперативну профшколу, реорганізовану в 1930 році в Лохвицький технікум радянського будівництва. Коли ж у липні 1931 року технікум радбудівництва був реорганізований у Лохвицький педагогічний технікум, Євтихій Іванович став його першим директором. Але ненадовго, до жовтня того ж року.З минулого – у сьогодення… Кременчук. 2006. С. 10. Після цього він ще завідував Лохвицьким районним відділом охорони здоров'я, учителював у Ручківській школі (с. Ручки).
Але вже на початку 1930-х років починаються цькування — колишні «соратники» Євтихія Гармаша по Лохвицькому повітовому (згодом — районному) комітету КП(б)У «пригадують йому все»: як він у 1918 році в залі лохвицького нарбуду «виступав проти більшовиків, з піною в роті розпинався за Центральну Раду», як «радо вітав петлюрівців, <…> з хлібом і сіллю організував їм зустріч» (із анонімної статті в газеті «В соціалістичний наступ» № 116 (573) від 18.09.1934 року).
27 січня 1938 року Євтихій Гармаш був заарештований, а вже 21–23 березня 1938 року засуджений Особливою трійкою при Управлінні НКВС Полтавської області за статтями 54-10, 54-11 Кримінального Кодексу УРСР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок було виконано 14 квітня 1938 року.
26 червня 1957 року Полтавським обласним судом Євтихій Гармаш був реабілітований.
Примітки
Посилання Інформація на сайті Державної архівної служби України Інформація на сайті «Національний банк репресованих» Біографія на сайті Музею історії Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії