Ле́ся Олексі́ївна Стави́цька (24 листопада 1962, Київ — 7 серпняДмитро Десятерик. Умерла Леся Ставицька // sumno.com, 13 серпня 2010Померла автор «Української мови без табу» Леся Ставицька 2010, Київ) — докторка філологічних наук (1996), професорка, укладачка словника нецензурної лексики та її відповідників «Українська мова без табу». Дослідниця у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, ґендерної лінгвістики, колоквіалістики, психолінгвістики.

Довгий час була завідувачкою відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (з часу його створення 1999 року й аж до своєї смерті 2010 року).

Життєпис

Народилася 24 листопада 1962 року в Києві. Батько був літературознавцем, мати — педіаторкою.

Після закінчення середньої школи вступила до Київського педагогічного інституту імені О. Горького, який закінчила у 1983 році.

Наукова кар'єра

У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантика лексичних і синтаксичних одиниць у поезії М. П. Бажана», в 1996- — докторську дисертацію на тему «Естетика слова в українській художній літературі 20 — 30-х рр. XX ст. (системно-функціональний аспект)»Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих вчених. Відділ соціолінгвістики .

У 2003 — 2009 рр. підготувала сім кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на професорській посаді на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001 — 2005 рр.; Кам'янець-Подільський державний університет, 2005 — 2006 рр.).

Протягом 2003 — 2007 років була керівницею міського семінару з ґендерної лінгвістики, який діяв на базі відділу соціолінгвістики (в Інституті української мови НАН України).

Брала участь у закордонних стипендіальних програмах:

Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.; The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембридж, 2006 р.

Ушанована стипендією Президента України 1997 — 1999 рр.

Праці

Авторка понад 100 наукових статей, двох монографій: «Естетика слова в українській поезії 10 — 30-х рр. XX ст.» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови»). «Жанри і стилі в історії української літературної мови» (1989, у співавторстві).

Словники:

«Короткий російсько-український словник контрастивної лексики» (у співавторстві), «Короткий словник жаргонної лексики української мови», Український жарґон. Словник «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» (Київ: Критика, 2008).

За результатами читацько-експертного опитування, праці Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови» названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ. При цьому, хоча словникові праці Ставицької мали відгомін у суспільстві, медіях, вони залишились повз уваги наукових кіл, як вказує авторка, через контраверсивність тематики обсценності.

Дослідження обсценної лексики

Про завдання лінгвіста:

Про реакцію на видання:

Див. також

Ґендерна лінгвістика Обсценна лексика Словники обсценної лексики Кісь Оксана Романівна

Примітки

Посилання Всеукраїнський лінгвістичний форум молодих учених Олексій Зарецький. Пам'яті мовознавця