Едуар Гліссан ( 21 вересня 1928, Санта-Марія, Мартиніка — 3 лютого 2011) — французький письменник, поет та літературний критик. Вважається одним з найвпливовіших карибських інтелектуалів. У своїх роботах піднімав питання постколоніальної ідентичності та теорії культури.
Біографія Навчався в ліцеї Шольхер, випускниками якого також були Еме Сезер та Франц Фанон. Там познайомився з Леоном Дама разом з яким вони пізніше приєдналися до Леопольда Сенгора, майбутнього президента Сенегалу, і сформулювали концепцію негритюду.
В 1946 році одержав стипендію французького уряду та переїхав до Парижа, де вивчав філософію, етнологію та літературу. Захистив докторську дисертацію в Сорбонні. На початку 1950х років опублікував свої перші поезії. В 1958 році одержав приз Ренодо за свій перший роман La Lézarde. Був заангажованим учасником антиколоніального руху. В 1965 році повернувся на Мартиніку та заснував Інститут мартиніканських студій. Від 1980 до 1988 працював головним редактором «Кур'єра ЮНЕСКО». В 1995 до 2007 був професором з французької літератури в Університеті міста Нью-Йорк.
Бібліографія
Есеї Soleil de la conscience. (1956) (Poétique I) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, Le Discours antillais. (1981) Paris: Gallimard, 1997 (texte remanié de sa thèse de doctorat). Poétique de la relation. (Poétique III) Paris: Gallimard, 1990. Discours de Glendon Suivi d'une bibliographie des écrits d'Edouard Glissant établie par Alain Baudot. Toronto: Ed. du GREF, 1990. Introduction à une poétique du divers. (1995) Paris: Gallimard, 1996. Faulkner, Mississippi'. Paris: Stock, 1996; Paris: Gallimard (folio), 1998. Traité du Tout-Monde. (Poétique IV) Paris: Gallimard, 1997. La Cohée du Lamentin. (Poétique V) Paris: Gallimard, 2005. Une nouvelle région du monde. (Esthétique I) Paris: Gallimard, 2006. Mémoires des esclavages (avec un avant-propos de Dominique de Villepin). Paris: Gallimard, 2007. Quand les murs tombent. L'identité nationale hors-la-loi ? (avec Patrick Chamoiseau). Paris: Galaade, 2007. La Terre magnétique: les errances de Rapa Nui, l'île de Pâques (avec Sylvie Séma). Paris: Seuil, 2007. Miquel Barceló, Collection Lambert, 2007 ISBN 978-2-913893-12-2. L'intraitable beauté du monde. Adresse à Barack Obama (avec Patrick Chamoiseau). Paris: Galaade, 2009. Philosophie de la relation Paris: Gallimard, 2009.
Поезія La Terre inquiète. Lithographies de Wilfredo Lam. Paris: Éditions du Dragon, 1955. Le Sel Noir. Paris: Seuil, 1960. Les Indes, un champ d'îles, La Terre inquiète. Paris: Seuil, 1965. L'Intention poétique. (1969) (Poétique II) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997. Boises; histoire naturelle d'une aridité. Fort-de-France: Acoma, 1979. Le Sel noir; Le Sang rivé; Boises. Paris: Gallimard, 1983. Pays rêvé, pays réel. Paris: Seuil, 1985. Fastes. Toronto: Ed. du GREF, 1991. Poèmes complets. (Le Sang rivé; Un Champ d'îles; La Terre inquiète; Les Indes; Le Sel noir; Boises; Pays rêvé, pays réel; Fastes; Les Grands chaos). Paris: Gallimard, 1994. Le Monde incréé: Conte de ce que fut la Tragédie d'Askia; Parabole d'un Moulin de Martinique; La Folie Célat., Paris: Gallimard, 2000. La Terre le feu l'eau et les vents: une anthologie de la poésie du Tout-monde., Paris: Galaade, 2010.
Романи La Lézarde (1958) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997; Port-au-Prince: Presses Nationales d'Haïti, 2007. Le Quatrième Siècle. (1964) Paris: Gallimard, 1997. Malemort. (1975). Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997. La Case du commandeur. (1981) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997. Mahagony. (1987) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997. Tout-Monde. Paris: Gallimard, 1995. Sartorius: le roman des Batoutos. Paris: Gallimard, 1999. Ormerod. Paris: Gallimard, 2003.
Драматургія Monsieur Toussaint''. (1961) Nouvelle édition: Paris: Gallimard, 1998.
Примітки
Посилання Біографія «Незгладимий підпис Едуарда Гліссана в Кур'єрі ЮНЕСКО.» Кур'єр ЮНЕСКО