The Downward Spiral () — другий студійний альбом американського індастріал-гурту Nine Inch Nails, виданий 8 березня 1994 року. Диск є концептуальним альбомом, що розкриває процес руйнування людської особистості від початку до кінця у вигляді акта самогубства. В музичному плані, «The Downward Spiral» орієнтований на індастріал-рок, техно і хеві-метал, на відміну від синті-попового Pretty Hate Machine. В офіційній системі нумерації релізів NIN Halo альбом вказаний як Halo 8.
Альбом спродюсували Марк «Флад» Елліс та Трент Резнор, який задумав її після виступу на фестивалі Lollapalooza в 1991 році, як символічну сповідь для своїх особистих проблем та всієї тієї «негативної енергетики», яка накопичилася всередині гурту. 1992 року Резнор переїхав в особняк № 10050 на Сіел-драйв в Беверлі-Гіллз, де актриса Шерон Тейт була вбита членами банди Чарлі Менсона. Цей будинок він використав як студію, яка була названа «Le Pig», для запису дисків Broken та The Downward Spiral, а також спільної творчості з іншими музикантами. Альбом складався під впливом класичних пластинок кінця 70-х: Low Девіда Боуї та The Wall Pink Floyd, Резнор зосередився на текстурах та просторі платівки, уникаючи явного використання гітар або синтезаторів.
На підтримку альбому організували концертний тур Self Destruct Tour, а чотири пісні («March of the Pigs», «Closer», «Piggy» і «Hurt») були видані як сингли. Концерти стали дебютом нового іміджу гурту: неохайного та брудного, на сцені музиканти поводились грубо та хаотично, наносячи собі каліцтва та розбиваючи інструменти. Для синглів «March of the Pigs» і «Closer» були зняті відеокліпи; для першого дві версії, а другий зазнав жорсткої цензури на телебаченні, через відвертий зміст. «Piggy» і «Hurt» вийшли як промо-сингли.
Великий комерційний успіх альбому підійняв Nine Inch Nails на олімп музичної сцени 90-х, їх звук став іконою для наслідування. Резнор отримав увагу ЗМІ і кілька музичних нагород, але через увесь цей галас загруз в наркоманії та депресії. Музичні критики і меломани розглядають альбом як один з найбільш важливих в 90-х, високо оцінювалися його основні риси: абразивність, еклектичність і похмурі теми. 1995 року вийшов спеціальний альбом реміксів Further Down the Spiral. В листопаді 2004 року вийшла ювілейна версія альбому, The Downward Spiral був перевиданий у форматах SACD DualDisc, всі пісні пройшли процедуру ремастеринга.
Історія створення альбому
Концепція The Downward Spiral була створена після фестивального туру Lollapalooza, коли Трент Резнор під час відпочинку в одному з європейських готелів розмірковував про «негативну атмосферу», що склалася в гурті. Концерти Nine Inch Nails були відомі агресивною поведінкою музикантів: вони поводились зухвало, завдавали собі каліцтва та розбивали музичні інструменти. В цей період у Резнора були розбіжності з лейблом TVT Records, що вилилося в створення свого власного, Nothing Records (разом зі своїм колишнім менеджером Джоном Мальмом-молодшим), і підписання нового контракту з фірмою Interscope. Трент хотів дослідити внутрішній світ вигаданого персонажа, який отримав психологічні травми: відштовхуючись від цього, він розробив концепцію альбому; пізніше він використав цю тему в тематиці текстів. В основу концепції альбому лягли власні проблеми Резнора в цей період: він мав конфлікт з одним із учасників гурту, Річардом Патріком і дуже пристрастився до алкоголю. За задумом Резнора, звучання альбому повинно було кардинально відрізнятися від його попередника, «надати йому настрій, текстуру, строгість і витонченість», хоча спочатку він не був до кінця впевнений у його музичній складовій. Альбом створювався у форматі «єдиного оповідання» і був сконцентрований на формі та змісті. Створюючи мелодії, автор уникав «шаблонного» використання гітар або синтезаторів.
Для запису альбому Трент 4 липня 1992 року орендував будинок, розташований в Каліфорнії, де в 1969 році була вбита актриса Шерон Тейт. В інтерв'ю журналу Entertainment Weekly музикант говорив, що він «розглядав багато будинків і цей [йому] найбільше сподобався», попри сумну його популярність. Трент організував студію за дверима, на якій кров'ю Тейт було надряпано послання її вбивць «PIG». Новоспечена студія була названа «Le Pig» і разом з Мальмом, Резнор пропрацював там 18 місяців. Музикант описав свою першу ніч на новому місці, як «жахливу», оскільки він вже начувся про трагічні події і читав статті, пов'язані з інцидентом. Резнор вибрав цей будинок для відточування своїх технічних навичок: музикант купив велику звукову консоль і два рекордера Studer, на його думку це було дешевше, ніж оренда повноцінної студії. Також «Le Pig» використовувалася для запису дебютного альбому Portrait of an American Family Мериліна Менсона, в якому Резнор виступив у ролі сопродюсера. За наполяганням Трента, Менсон підписав контракт з його лейблом Nothing Records, на якому і вийшов диск.
Для реалізації свого плану, Резнор запросив колишнього барабанщика гурту Jane's Addiction Стівена Перкінса, гітариста-віртуоза Адріана Белью і ударника концертного складу NIN Кріса Вренну. Белью надали повний карт-бланш для імпровізації, з рекомендаціями: думати про дії мелодії, концентруватися на ритмі, і використовувати «нойзові» ефекти. Цей досвід збільшив впевненість Резнора в «живих» інструментах: він вважав, що такий підхід був виразнішим, ніж твір з допомогою одних лише «комп'ютерів».
Зміст
Лірика Тексти The Downward Spiral наповнені численними метафорами, що робить їх відкритими для різних інтерпретацій. Це напів-автобіографічна, концептуальна платівка, в якій центральне місце займає аспект деградації героя (Резнор), він скочується в безумство свого внутрішнього, соліпсістского світу, по метафоричній «низхідній спіралі». Попутно, протагоніст стосується питань: релігії, дегуманізації, насильства, хвороб, суспільства, наркотиків, сексу, і, нарешті, самогубства. Лейтмотивом усього альбому є тема нігілізму і двох психологічних факторів: саморуйнування та самоконтролю. Резнор описав концепцію альбому: «вона про тих, хто перетворює все навколо себе в потенційне небуття, за допомогою кар'єри, релігії, відносин, переконань і так далі». Багато музичних журналістів, серед них оглядач газети The New York Times Джон Перелес, відзначали центральну тему альбому — тугу, якої стосувалися багато грандж-гуртів, такі як Nirvana, і що інтерпретація цього настрою від Nine Inch Nails вийшла більш справжньою.
Музика
The Downward Spiral містить елементи індастріал-року, техно і хеві-метала, що було «кроком убік», порівняно зі звучанням попередньої роботи Резнора, Pretty Hate Machine. Під час запису Трент регулярно використовував ефекти нойзу та дисторшна в аранжуваннях пісень. Самі композиції не дотримувалися класичної куплетної форми і дисонували з хроматизмом мелодії або її гармонією (або з обома одночасно). Ідеї з обробкою «металічних» звуків гітари, розпочаті в Broken продовжили свій розвиток на The Downward Spiral: Трент використав інноваційні методи, такі як розширені структури пісні та нетрадиційні розміри такту. Матеріал альбому демонструє широкий спектр музичних текстур та настроїв для ілюстрування психологічних метаморфоз головного героя. Вокал Резнора будується за тією ж схемою «від початку і до кінця», часто переходячи від шепоту до крику. Ці техніки використовуються в пісні альбому «Hurt»: в ній звучить дуже дисонуючий тритон (B5#11) на тлі куплета; щоб сконцентрувати увагу на голосі Резнора, коли він співає слово «Я», кожний раз звучить діада B/E#.
«Mr. Self Destruct» є піснею про сильну особистість, на її тлі звучить семпл з фільму «THX 1138» з «індустріальним гуркотом», в супроводі лупів зі звуком обертових шестернею. Мелодія «The Becoming» покликана виразити стан мертвої особистості та перетворення Резнора в нелюдський організм. Мелодія «Closer» будується навколо хроматичного мотиву на фортепіано: вона дебютує в другому куплеті пісні «Piggy» (в органній інтерпретації), потім знову звучить в павер-акордах (в зниженому ладі D) протягом всього приспіву «Heresy», далі, її інвертована (по зростанню звука) версія безперервно грає на треку «A Warm Place», а потім, вона останній раз повторюється в своїй первісній версії на «The Downward Spiral». Найбільший вплив на запис надав експериментальний альбом Девіда Боуї Low: він надихав Резнора під час створення пісень, настроїв, і структури диска; а також платівка прогресив-рок гурту Pink Floyd The Wall.
Обкладинка Ескізи та готові малюнки для композицій «Closer» та «March of the Pigs», які зробив Расселл Міллз, були представлені у Школі мистецтв Глазго. Міллз так пояснив ідеї та матеріали, які спонукали його до роботи над картиною «Wound» (), яка використана для обкладинки альбому:
Просування
Сингли
Пісні «March of the Pigs» і «Closer» були видані у вигляді синглів, а дві інші пісні, «Hurt» і «Piggy», були видані на радіо без комерційного синглу. «March of the Pigs» має незвичайний метр, чергуючи три такти з одним (по суті ), і виконується в темпі 269 ударів на хвилину. Режисер Пітер Крістоферсон зняв для цієї пісні дві версії відеокліпу; перший варіант не сподобався самому Резнору, і його замінили на «живе» виконання пісні.
Барабанна партія «Closer» є сильно зміненим семплом, зіграним на великому барабані з пісні Іггі Попа «Nightclubbing», з його альбому The Idiot. У ліричному плані пісня є роздумом про ненависть до себе і сексуальну одержимость, але, до жаху Резнора, пісня була неправильно інтерпретована публікою, її розцінювали як гімн похоті у зв'язку з приспівом: «Я хочу трахнути тебе, як тварину». Відеокліп «Closer» зняв режисер Марк Романек, він був дуже популярним серед глядачів MTV, хоча і вийшов з «купюрами», на думку керівництва телеканалу оригінал був дуже відвертим. Дія кліпу відбувається в лабораторії, в його візуальних образах фігурують алюзії до наступних тем: релігія, сексуальність, жорстоке поводження з тваринами, політика і терор; серед спірних моментів кліпу відзначалися наступні кадри: оголена лиса жінка в масці з розп'яттям, мавпа, прив'язана до хреста, відрізана поросяча голова, графічна ілюстрація вульви, Резнор у БДСМ масці, кайданах, та кляпом у роті. Пісня мала великий успіх на радіо, хоча в цій версії композиції, також не обійшлося без цензури. У зв'язку зі своїми унікальними художніми особливостями, відеокліп ввійшов до постійної колекції Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва.
У композиції «Piggy» є рядок «тепер мене ніщо не зупинить» (), вона повторюється в піснях «Ruiner» і «Big Man with a Gun». Шалений барабанний біт в кінці пісні зіграв сам Резнор, це один з небагатьох «живих» барабанних записів на альбомі. Він заявив, що запис з'явився спонтанно, в ході тестування мікрофонної установки, але він йому так сподобався, що музикант вирішив його залишити. Пісня була видана як промо-сингл у грудні 1994 року і зайняла 20 рядок чарту Hot Modern Rock Tracks.
Виданий в 1995 році, сингл «Hurt» містить згадки самокаліцтва і героїнової залежності, хоча в цілому, зміст пісні трактують по-різному. Легенда кантрі Джонні Кеш переспівав пісню для своєї збірки American IV: The Man Comes Around. Відеокліп на цей кавер також зняв Марк Романек: він містить сцени з життя Кеша, та його назвали найкращим відео всіх часів на думку редакції журналу NME. Британська співачка Леона Льюїс також записала свій варіант цієї пісні, вона була видана на її дебютному міні-альбому Hurt: The EP. Цей кавер отримав неоднозначну реакцію від музичних критиків. Льюїс Корнер з Digital Spy похвалив рок-інтерпретацію Леони, яка викрила «емоційні тони» співачки, «в цій пісні вона співає фальцетом, що „леденить кров“», писав журналіст.
Тур