Шпилька — кріпильна деталь у формі циліндричного стержня, що має різьбові частини на двох кінцях. Шпильки призначені для з'єднання деталей як з різьбовими так і з гладкими отворами. Виготовляються шпильки класу точності А та В.
Як правило шпильки виробляються на верстатах-автоматах з автоматної сталі.
Довжина вгвинчуваного різьбового кінця (b1) шпильки залежить від матеріалу, в яку вгвинчують шпильку. Для твердих і міцних матеріалів b1 вибирають 1d і 1,25d, для м'яких — 1,6d, 2d і 2,5d. Шпильки за ГОСТ 22032-76… ГОСТ 22041-76 виготовляють з номінальним діаметром різьби від 2 до 48 мм з нормальним та малими кроками різьби.
Умовне позначення В умовному позначенні шпильок вказують: — слово «Шпилька»; — цифру 2 для шпильок виконання 2; — номінальний діаметр різьби; — крок різьби (тільки для різьби з малим кроком); — поле допуску різьби; — довжину шпильки; — клас міцності; — марку сталі; — вид покриття; — товщину покриття; — номер стандарту на шпильку. Джерела
Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7