Пóльська кири́лиця () — спільна назва проєктів кириличної абетки для польської мови. Зазвичай для запису текстів польською використовують лише латиницю.

Через той факт, що польська мова є слов'янською, неодноразово відбувались спроби застосувати до неї кирилицю, яка історично розроблена з урахуванням особливостей слов'янських мов та вживається серед деяких слов'янських народів. Так, в українській, білоруській, болгарській, македонській, російській мовах використовується кирилиця (всього 5 мов)Німчук В. В. КИРИЛИЦЯ // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.. , тоді як в польській, чеській, словацькій, словенській, хорватській, кашубській, верхньо- і нижньолужицьких мовах (всього 8 мов) використовується латиниця, а сербська та чорногорська мова використовують обидва а

Існує багато варіантів кирилиці для польської мови як сучасних, так і історичних. Російський цар Микола I у середині XIX сторіччя, під час хвилі русифікації у Польському царстві, мав намір кирилізувати польську мовуИ. Левин: Материалы и политике царизма в области письменности «инородцев» «, Культура и письменность Востока, кн. 6, Баку, 1930. , але зазнав невдачі у впровадженні своєї нової орфографії. Ось приклад текстуŹródło: Historia 2. Czasy nowożytne. Zakres podstawowy, Bogumiła Burda i inni, OPERON, 2003, zdjęcie na str. 337. на варіанті кирилиці того часу:

Поврóтъ Таты, пр̌езъ А. Мицкевича

Пóйдзьце о дзятки, пóйдзьце вшистке разэм За място, подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкнийце образэмъ, Побожне змóвце пацёрэкъ.

Тато не враца ранки и вечоры Вэ Лзах го чекамъ и трводзэ; Розлялы р̌еки, пэлнэ звер̌а боры, И пэлно збóйцóвъ на дродзэ;-

Слышąцъ то дзятки бегнą вшистке разэмъ За място подъ слупъ на взгóрэкъ, Тамъ пр̌едъ цудовнымъ клęкая̨ образемъ, И зачиная̨ пацёрэкъ.

Цалуя̨ земę, потэмъ въ Имę Ойца, Сына и Духа свęтэго, Бąдзь похвалёна пр̌енайсьвęтша Трóйца Тэразъ и часу вшелькего.

Особливості цієї орфографії: Використовується літера р̌ замість польського rz; Традиційний дореформений твердий знак (ъ) на кінці багатьох слів; Польське ó залишається незмінним; Зберігається польський „хвостик“ (), який тепер додається до літер кирилиці; Для польських ć та dź використовуються ць та дзь, які присутні в сучасній білоруській мові.

Юсовиця Абетка, що використовує староцерковнослов'янські „юси“ для передавання польських носових голосних, називається цырылица пољска чи просто юсовицаЮСОВИЦА — чыли цырылица пољска.. У цьому варіанті польської кирилиці 46 літер.

ЮСОВИЦА чыли цырылица пољскаКирилицяЧинний правописАаaБбbВвwГгgДдdЅsdzЂђdź, dziЕеje, ieЁёjo, ioЖжżЗзzҺһhИиiЙйjКкkЛлłЉљlМмmНнnЊњńОоoПпpРрrР̈р̈rzСсsТтtЋћć, ciУуuФфfХхchѠѡóЦцcЧчczЏџdżШшszЩщszczЪъЫыyЬьЭэeЮюju, iuЯяja, iaѦѧęѪѫąѨѩję, ięѬѭją, ią Приклади використання твердого знака (ъ): съинус, лъикэнд.

Приклади використання м'якого знака (ь):

КирилицяЧинний правописПриміткиСьсьśЩьщьśćДьдьdźзамість ђЛьльlзамість љНьньńзамість њЦьцьćзамість ћТьтьćзамість ћ, ць

Сучасний варіант кирилиці Найбільшою проблемою пов'язаною з перекладом польської на кириличну писемність є звуки, які вже не існують в інших слов'янських мовах: носові голосні ą та ę. У XIX сторіччі росіяни просто перенесли знак огонек на кирилицю, що створило 4 нові літери, яких до того часу не існувало: а̨, э̨, я̨ і е̨ (останні дві позначають ją і ję, відповідно). Проте церковнослов'янська писемність вже мала 4 відповідні старовинні букви для цих звуків: ѫ, ѧ, ѭ і ѩ. На відродженні використання цих літер засновується „Юсовица“ (назва пішла від букв Юси), що всього налічує 37 букв:

А Б В Г Д Е Ë Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ

У цьому варіанті кириличної орфографії не впроваджується еквівалент латинської літери ó, чиє звучання на сьогоднішній момент збіглося зі звуком У (U). ć та dź пишуться у кирилиці як ць та дзь, за аналогією з білоруською мовою, чи ть та дь, що вірніше з етимологічних міркувань. З тих же міркувань rz, що вимовляється як ż, не перетворюється на кириличне Ж, а позначається як рь. Пари літер е/э та и/ы використовуються на російський лад.

Польська література кирилицею Перелік підручників польською мовою, надрукованих кирилицею в період 1865—1869 рр.Сіес-Кжішковскій Ст. ГРАЖДАНСЬКИЙ ШРИФТ ДЛЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ — Епізод з історії освіти в Королівстві Польському Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Варшава, Урядова тип. при Урядовій Комісії публічної просвіти, 1866. 8°. 88 с. Сільська хрестоматія, або Витяги з творів різних польських авторів. Вид. 2-ге. Варшава, 1867. 8°. 88 с. Буквар для сільських дітей. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1865. 8°. 120 с. Буквар для сільських дітей. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 118 с. Буквар для сільських дітей. Вид. 3-тє. Варшава, тип. Яна Котті, 1869. 8°. 118 с. Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 104 с. Граматика польської мови, складена за зразком такої ж граматики, виданої в 1860 році за рішенням Його превосходительства Міністра народної просвіти для шкіл Варшавського навчального округу. Для I класу. Вид. 2-ге. СПб., тип. Івана Бочкарьова, 1866. 8°. 108 с. Коротка історія Старого й Нового Завіту. Варшава, Урядова тип. при Урядової Комісії публічної просвіти, 1866. 12°. 124, III с. Коротка історія Старого й Нового Завіту. Вид. 2-ге. Варшава, тип. Яна Котті, 1867. 12°. 123, III с. Початкове навчання арифметиці для початкових шкіл, сільських і міських. Варшава, тип. Яна Котті, 1866. 8°. 67 с. Зразки польської каліграфії. Варшава, 1866. 8° (альбомний формат). 8 с., 20 а.табл. Екземпляри не збереглися.

Див. також Абецадло Українська латинка Польсько-українська практична транскрипція

Примітки

Джерела ЮСОВИЦА — чыли цырылица пољска. A Cyrillic orthography for the Polish language