Boeing 747 «Jumbo Jet» — перший у світі широкофюзеляжний далекомагістральний пасажирський літак, який випускає американська компанія Boeing і який часто називають «Джамбо Джет» () або просто «747». Перший політ відбувся 9 лютого 1969 року. На час свого створення Boeing 747 був найбільшим, найважчим і наймісткішим пасажирським літаком, залишаючись таким протягом 35 років, до появи Airbus A380, перший політ якого стався 27 квітня 2005 року.
Чотиридвигуновий Boeing 747 «Jumbo Jet» має двопалубну конфігурацію, при цьому верхня палуба значно поступається за довжиною нижній. Boeing 747 «Jumbo Jet» представлений пасажирським, вантажним та іншими варіантами. Верхня палуба сконструйована таким чином, щоби збільшити кількість пасажирських місць та за потреби переобладнати на вантажний, прибравши сидіння та встановивши передні вантажні двері. Boeing сподівався, що 747-й стане надзвуковим літаком, але досягнути цих показників, вдалося вже у лютому 2020 року, здійснюючи маршрут з Лос-Анджелеса в Лондон. Boeing 747 «Jumbo Jet» авіакомпанії British Airways розігнався до 1350 км/год. Попередній рекорд швидкості пасажирського літака був зроблений Boeing 787 Dreamliner авіакомпанії Virgin Galactic, долаючи той же самий маршрут за 9 годин і 13 хвилин — на 48 хвилин раніше, ніж планувалося, подолавши швидкість у 1290 км/год. Boeing сподівався, що Boeing 747 будуть потрібні на ринкуOrlebar 2002, p. 50.. Літак є одним із найвпізнаваніших літаків у світі, героєм десятків кінофільмів і символом цивільної авіації.
Існує декілька різних варіантів Boeing 747, більшість з яких можуть здійснювати перельоти великої дальності. Рекордсменом серед 747, є Боїнг австралійської авіакомпанії Qantas Airways, що здійснив у 1989 році безпосадковий переліт із Лондона в Сідней, подолавши 18000 км за 20 годин 50 хвилин, не маючи на борту ні пасажирів, ні вантажу.
Історія
Передумови
У 1963 ВПС США розпочали серію наукових досліджень на дуже великий стратегічний транспортний літак. Попри те, що на озброєнні військових був вже Lockheed C-141 Starlifter, їм потрібен був ще більший літак, особливо для перевезення вантажів, що не вміщувалися у жоден наявний літак. У березні 1964 року CX-Heavy Logistics System встановила такі вимоги для нового літака — завантаження 81,600 кг, швидкість Мах — 0,75 (805 км/год). Максимальна відстань перельоту мала скласти 9200 км. Розміри літака з усіма дверима мали бути 5 метрів завширшки, 4 метри у висоту та 30 метрів завдовжкиNorton 2003, pp. 5-12..
На той час вважалося, що ці літаки будуть витіснені надзвуковими гігантами. Тому B-747 розроблявся як вантажно-пасажирський літак, пізніше планувалося повністю переробити їх на вантажні. Кабіну екіпажу спеціально розмістили на верхній палубі, щоби перетворити ніс літака на вантажну апарель. Корпорація планувала випустити на ринок 400 літаків B-747, але 1993 року, було випущено вже тисячний екземпляр. Лише у 2000-ні роки, продаж цих літаків почав знижуватися.
Будівництво цих літаків було пов'язане зі складнощами. Наявні заводи Боїнга не мали потужностей для будівництва таких літаків, тож домівкою для нового сімейства літаків, став новий завод у містечку Еверетт у штаті Вашингтон.
Компанія Pratt&Whitney розробила величезний газотурбінний двигун з високим ступенем двоконтурності — JT9D, що спочатку використовувався винятково на B-747. Задля підвищення безпеки, було встановлено 4 резервні гідравлічні системи та щілинні закрилки, що дозволило використовувати літак на смугах стандартної довжини.
Для отримання сертифікату льотної придатності на випробуваннях літака корпорація розробила незвичний пристрій, що отримав назву «Фургон Уоддела» на честь пілота-випробовувача Джека Уоддела. Він складався з кабіни літака, встановленої на вантажному автомобілі. Тренажер був призначений для навчання пілотів рулінню з високого положення кабіни.
Boeing пообіцяв надати перший літак Pan American у 1970, тобто пройти всі формальності, треба було за 4 роки. Робота тривала досить швидко, однак будівництво заводу та першої партії літаків поставили компанію на межу банкрутства. Проте, величезний прибуток від продажу 747-го покрив усі витрати корпорації.
Експлуатація
Спочатку великі компанії ставились до нового літака скептично. Великі компанії, такі як Макдонелл-Дуглас, яку пізніше поглинув Боїнг, та Локгід розробили тримоторні літаки менших розмірів. Більшість експертів вважали, що «747» не виправдає себе на далекомагістральних маршрутах і буде не так економічний, як тримоторні McDonnell Douglas DC-10 та Lockheed L-1011 TriStar. Крім того, висловлювалися побоювання, що Боїнг-747 може не відповідати інфраструктурі аеропортів. Зараз із подібними проблемами зіштовхується Airbus A380.
Занепокоєння перевізників викликала велика витрата палива 747-м. Деякі авіакомпанії одразу оголосили, що не будуть купувати Боїнг-747, щоб не збільшувати ціни на квитки.
Паливна криза 1970-х років викликала збільшення цін на нафту та скорочення авіаперевезень. Авіакомпанії зіштовхнулися з нерентабельністю Боїнга-747 — через високу вартість квитка літаки літали напівпорожні. Деякі авіакомпанії, щоб привабити пасажирів, встановлювали замість сидінь піаніно та барні стійки, однак ці заходи не допомогли. За деякий час ринок заполонили інші широкофюзеляжні літаки — McDonnell Douglas DC-10, Lockheed L-1011 TriStar, а пізніше Airbus A300 та Boeing 767. Багато перевізників відмовились від 747-го на користь нових літаків. Серед них — Air Canada, Aer Lingus, SAS, TAP Portugal та Olympic Airways.
Багато авіакомпаній продовжують експлуатацію цих літаків, проте частіше експлуатовуються саме вантажні модифікації цього літака — пасажирські версії поступово виводяться з експлуатації з огляду на збільшення віку літаків, і, відповідно, коштів експлуатації.
Майбутнє
Після створення модифікації 747—400 розглядалося багато варіантів удосконалення літака, але прийнята була лише версія 747-8 2005 року.
Програма 747-Х була запущена у відповідь на європейську програму Airbus A3XX. Цей проєкт передбачав створення літаків Боїнг 747—500Х та 747—600Х, що вміщають до 800 пасажирів. Корпорація General Electric та Пратт&Уітні навіть створили спільне підприємство для виробництва авіадвигунів GP7200, призначених для збільшеного Б.-747. Однак великі авіакомпанії вирішили, що краще створити принципово новий літак, ніж модифікувати старий. За декілька місяців проєкт було закрито.
Після запуску програми А380 Airbus Боїнг знову взявся за розробку проєкту 747-Х, однак пізніше відмовився на користь «Sonic Cruiser» — проєкт субзвукового пасажирського літака. Потім проєкт законсервували на користь Boeing 787. Втім, деякі ідеї напрацьовані в ході програми 747-Х, втілилися у літаку 747-400ER.
На початку 2004 року корпорація оголосила про створення подовженої версії 747—400 — 747 «Advanced». Його передбачалося оснастити новою авіонікою, подібною до авіоніки Боїнга-787. 14 листопада 2005 «Боїнг» оголосив про початок проекту, і літак отримав назву Боїнг 747-8. Авіакомпанії замовили 33 пасажирських та 76 вантажних літаки. Серед пасажирських найбільше замовили Lufthansa (20 машин), Korean Air (5 машин) і американська Boeing Business Jet (8 машин). Більше викликали інтерес вантажні 747-8. Їх замовили 8 перевізників, серед яких Dubai Aerospace Enterprise (15 літаків), Nippon Cargo Airlines (14 літаків), Cargolux (13 літаків), а також російська Волга-Днепр (5 літаків).
Останній пасажирський літак Boeing 747—400 був наданий тайваньській компанії China Airlines у квітні 2005 року. Надалі з ангарів заводу виходили лише вантажні «Джамбо Джети». Продаж літаків Боїнг 747 скорочується. Останньою надією відродити славу 747-го може стати новий літак 747-8, перші примірники якого надійшли до авіакомпаній наприкінці 2011 року.
В липні 2020 агенція Bloomberg повідомила, що компанія Boeing припинить виробництво літаків Boeing 747 у 2022 році. Причиною цього є скорочення польотів через епідемію Covid-19, значне зменшення останніми роками замовлень на цю модель і збитки, пов'язані з виробництвом. Крім того, чотиримоторний Boeing 747 програє в економічності та експлуатаційних видатках сучасним двомоторним лайнерам.
У вересні 2022 року Ізраїль оголосив про те, що з березня 2023 року в країні буде заборонено польоти літаків цієї моделі.
Наприкінці 2022 року виробництво літаків даної моделі було припинено.
Модифікації
747—100 Boeing-747-100 був першим літаком серії, та отримав прізвисько Jumbo. Усього було збудовано 250 літаків цієї модифікаціїFast Facts: Boeing 747 , з них 167 літаків були базовим варіантом, 45 — SP, 29 — SR і 9 — 100В. Останній літак, був модифікації 100SR і був відправлений 1986 року Japan Airlines.
Основна модифікація літака мала назву 747—100. Перший літак було збудовано 2 вересня 1968 року. Перший політ було виконано 9 лютого 1969, а 1 січня 1970 року компанія Pan American виконала новим літаком перший комерційний рейс. У Європі першою авіакомпанією, що зацікавилася новим літаком, стала Lufthansa, яка отримала три літаки цієї моделі. Базовий варіант літака мав дальність польоту 7200 км. На перших літаках на верхній палубі розташовувалось приміщення для відпочинку з трьома ілюмінаторами. Згодом верхня палуба повністю була переобладнана на пасажирський салон, розрахований для 60 осіб. Останній екземпляр базового варіанту літака був наданий Pan American 2 липня 1976 року. Деякі Б. 747—100 були переобладнані у вантажні 747-100SF.
Boeing 747SR (SR з англ. — маленька відстань) — літак, призначений для недалеких перельотів. У цього літака менші витрати палива, зате пасажиромісткість досягла 500, а згодом — 550 пасажирів. Крім того, у 747SR покращена конструкція фюзеляжу. Пізніше, модифікація SR з'явилася і у Б. 747—300. Нині ці літаки використовуються переважно на внутрішніх японських лініях. Один з літаків, що літав у Японії, є носієм спейс-шатла NASA.
747SP Модифікація 747SP (Special Performance) була розроблена у 1976 році. Цей літак мав створити конкуренцію DC-10 і Л-1011. Річ у тім, що через свої розміри Боїнг був нерентабельний на маршрутах з середнім завантаженням і програвав на них Дугласам і Локхідам. Розробка Боїнга 737 і 747 зайняла у компанії багато коштів, тож у Боїнга не було можливості створити принципово новий літак. Замість цього у Б. 747 був укорочений фюзеляж і була проведена деяка оптимізація параметрів літака спеціально для таких маршрутів.
Максимальна дальність польоту склала 12350 км на крейсерській швидкості 1000 км/год. Окрім того, у літака збільшена площа поверхні закрилок і кіля. 747SP брав на борт до 470 пасажирів.
До появи Airbus A340 747SP мав найбільшу дальність польоту серед пасажирських літаків серед трансокеанських операторів American Airlines, Qantas, Pan American. Та попри свої технічні переваги, 747SP не став таким популярним, як сподівався виробник. Загалом було збудовано лише 45 літаків цієї модифікації замість запланованих 200. Більшість з них експлуатуються на Близькому Сході. Один літак був збудований під астрономічну обсерваторію SOFIA. На ньому розташований телескоп діаметром 2,5 м.
Boeing 747-100B відрізнявся вдосконаленою системою керування і шасі. Першим замовником літаків цього типу стала Iran Air, яка отримала перший літак у 1979 році. Останні 8 літаків цієї модифікації були продані Saudi Arabian Airlines.
747—200
Представлений у 1971 році і пізніше вдосконалений 747—200 мав потужніші двигуни і збільшену злітну масу, що дозволило збільшити відстань польотів. Перші 747—200 мали 3 ілюмінатори на верхній палубі, однак згодом Боїнг відмовився від такої схеми, замінивши її десятиілюмінаторною палубою. У останньої модифікації, 747—200В, що випускається з 80-х років, дальність польоту була доведена до 10800 км. На основі літака були розроблені версії літаків для ВПС США — 3 ПКП Е-4А, 1 Е-4В і 2 літака VC25A для обслуговування президентів США.