Гватемала — північноамериканська країна, що знаходиться півдні континенту . Загальна площа країни 108 889 км² (107-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 107 159 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 730 км². Площа країни у 3 рази більша за площу Січеславської області України.
Етимологія Офіційна назва — Республіка Гватемала, Гватемала (). Назва країни походить від ацтекського слова гуаутемаллан — місце багатьох дерев, переклад з мови кіче — багато дерев, ліс. Коли конкістадори вперше прибули до Гватемали, вони побачили, гниле дерево з великою кількістю інших дерев навколо палацу. Іспанці вирішили, що це центр королівства мая. Від тубільців вони довідалися про назву цієї місцевості.
Історія дослідження території
Географічне положення Гватемала — північноамериканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на заході й півночі — з Мексикою (спільний кордон — 958 км), на північному сході — з Белізом (266 км), на сході — з Сальвадором (199 км), на південному сході — з Гондурасом (244 км). Загальна довжина державного кордону — 1667 км. Гватемала на півдні омивається водами Тихого океану; на північному сході має вихід до вод Гондураської затоки Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 400 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти
Час
Час у Гватемалі: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом).
Геологія
Сейсмічність
Вулканізм Вулкан Санта-Марія був включений у 1990-х роках до «Десятиліття вулканів», міжнародної дослідницької програми впливу вулканічної діяльності на людство Міжнародної асоціації вулканології і хімії надр Землі (IAVCEI), як частини програми ООН зі зменшення небезпеки від стихійних лих.
Рельєф
Середні висоти — 759 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — вулкан Тахумулько (4211 м), найвища точка Центральної Америки.
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Гватемали лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи). У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічні циклони.
Гватемала є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного (схід) океанів.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області.
Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: численні вулкани у горах, найактивніший вулкан Санта-Марія (3772 м), виверження вулкану Пакая (2552 м) у травні 2010 року засипало вулканічним попілом столицю країни і спричинило масову евакуацію населення; землетруси; узбережжя Карибського моря в зоні ураження ураганів і тропічних штормів.
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Гватемали багаті на ряд корисних копалин: нафту, нікель.
Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 111,3 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3375 км² зрошуваних земель.
Земельні ресурси Земельні ресурси Гватемали (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41,2 %, орні землі — 14,2 %, багаторічні насадження — 8,8 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 18,2 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 33,6 %; інше — 25,2 %.
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення вологих дощових лісів; ерозію ґрунтів; забруднення вод.
Гватемала є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Договору про Антарктику, Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь, .
Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Гватемали можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: Низовина тихоокеанського узбережжя. Сягає ширини близько 50 км біля кордону з Мексикою і поступово вужчає на південний схід, до кордону з Сальвадором. Нагір'я південної і центральної частини. Займає більшу половину території країни і продовжується на північний захід, в межі Мексики, і на південний схід, на територію Сальвадору і Гондурасу. Висота поверхні над рівнем моря переважно становить 1000—2400 м, з окремими вулканічними піками висотою понад 3700 м. Північну частину нагір'я утворюють складчасто-брилові масиви висотою до 4000 м, розділені глибокими тектонічними западинами. В останніх розташовані долини річок та озера. Рівнина Петен на півночі. Займає приблизно третину території країни. Ця область складається з рівнин і невеликих пагорбів, складених переважно вапняками. Більшу частину регіону покриває густий вологий ліс, що слугує житлом для різних тварин, зокрема ягуарів. У Петені дуже мало річок, майже вся дощова йде під землю. Транспортна мережа розвинена слабко, хоча головне місто регіону — Флорес — пов'язане з іншими частинами країни дорогою і повітряною лінією.
Див. також Північна Америка Центральна Америка
Примітки
Література
Українською
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с. Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8
Англійською
Російською Гватемала //
Гватемала //
Посилання
Ґватемала, Республіка Ґватемала / В. В. Дроздов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-25515
— карти ґрунтового покрову Гватемали.