Кардіалгі́я (від — серце та — біль) — біль або неприємні відчуття у лівій половині грудної клітки (прекардіальній ділянці), не пов'язані з ішемією міокарда чи ураженням коронарних судин (стенокардією). Біль не купується прийомом нітрогліцерину та зазвичай не має прямого зв'язку з фізичним навантаженням.

Може мати колючий, ниючий, стискальний або пекучий характер, іррадіювати в ліве плече, руку, лопатку чи міжребер'я. За тривалістю варіює від короткочасних відчуттів («проколів» тривалістю кілька секунд) до постійного тривалого болю (години, дні чи тижні). Кардіалгія є не самостійним захворюванням, а клінічним симптомом широкого спектра патологій.

Етіологія За походженням кардіалгії поділяють на кілька основних груп:

Вертеброгенні та м'язово-скелетні: Дегенеративно-дистрофічні зміни шийного та грудного відділів хребта (остеохондроз, протрузії та грижі дисків, радикулопатія); Міжреберна невралгія; Синдром Тітце (реберно-хрящовий синдром, асептичне запалення реберних хрящів); Синдроми компресії судинно-нервового пучка (синдром переднього драбинчастого м'яза / синдром Наффцигера, синдром додаткового шийного ребра); Міофасціальний больовий синдром плечового пояса та грудної стінки.

Гастроентерологічні: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), езофагіт, спазм стравоходу (кардіоспазм); Грижа стравохідного отвору діафрагми; Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; Синдром Рехмельда (гастрокардіальний синдром на тлі метеоризму та високого стояння діафрагми); Синдром Чілаідіті (інтерпозиція товстої кишки між печінкою та діафрагмою).

Психогенні та функціональні: Соматоформні розлади, панічні атаки, тривожні стани; Нейроциркуляторна дистонія (синдром вегетативної дисфункції); Гіпервентиляційний синдром.

Захворювання органів дихання: Плеврит (особливо сухий лівобічний); Трахеобронхіт; Пневмоторакс; Інфаркт легені, первинна легенева гіпертензія.

Неішемічні ураження серця: Запальні патології: міокардит, перикардит, ендокардит; Кардіоміопатії; Пролапс мітрального клапана.

Інфекційні та неврологічні: Оперізувальний герпес (Herpes zoster) до моменту появи висипань або у фазі постгерпетичної невралгії; Невринома спинномозкових корінців.

Клінічні форми У клінічній практиці традиційно виділяють кілька варіантів кардіалгії залежно від переважаючого механізму: Проста кардіалгія — ниючий або колючий біль помірної інтенсивності у верхівковій ділянці серця, що триває від кількох секунд до кількох годин. Ангіоневротична (судинна) кардіалгія — нападоподібний стискальний чи тиснучий біль за грудиною, що нерідко супроводжується відчуттям нестачі повітря та занепокоєнням. Ішемічні зміни на ЕКГ відсутні, прийом нітратів неефективний. Вегетативна (кризова) кардіалгія — інтенсивний біль на тлі вегетативного кризу (панічної атаки), який супроводжується страхом смерті, тахікардією, тремором, гіпергідрозом і стрибками артеріального тиску. Симпаталгічна кардіалгія — пекучий або розпиральний біль у прекардіальній ділянці, що часто поєднується з гіпералгезією та болючістю міжреберних проміжків при пальпації. Псевдостенокардія (кардіалгія напруги) — тупий або стискальний біль, що виникає або підсилюється під час ходьби чи рухів тулуба, проте не вимагає термінової зупинки і не купується нітрогліцерином.

Діагностика та лікування Головним завданням клініциста є першочергове виключення загрозливих для життя станів: гострого коронарного синдрому, інфаркту міокарда, розшарування аорти та тромбоемболії легеневої артерії.

Для диференційної діагностики застосовують ЕКГ (зокрема холтерівський моніторинг), ехокардіографію, рентгенографію органів грудної клітки, ФГДС, МРТ або рентгенографію хребта, а також лабораторні маркери некрозу міокарда (тропоніни).

Лікування кардіалгії має суто етіотропний та патогенетичний характер і спрямоване на усунення основного причинного фактора: При вертеброгенних та м'язових порушеннях: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), міорелаксанти, лікувальна фізкультура, фізіотерапія та паравертебральні блокади. При гастроентерологічних причинах (ГЕРХ, спазми): інгібітори протонної помпи (ІПП), антациди, прокінетики, корекція дієти. При соматоформних та тривожних розладах: психотерапія, седативні засоби, анксіолітики або антидепресанти за призначенням лікаря. При неішемічних запальних хворобах серця (міокардит, перикардит): профільна протизапальна терапія в умовах кардіологічного стаціонару.

Див. також Грудний біль Стенокардія Нейроциркуляторна дистонія Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

Примітки

Джерела Кардіологія: підручник / за ред. В. М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2020. — 720 с. Внутрішня медицина: підручник / за ред. проф. М. С. Расіна. — Вінниця: Нова Книга, 2015. — 328 с. Braunwald's Heart Disease: A Textbook of Cardiovascular Medicine / Libby P., Bonow R.O., Mann D.L. et al. — 12th ed. — Elsevier, 2021. — 2128 p. — ISBN 978-0323824934.