Чума́к Васи́ль Григо́рович (літературні псевдоніми — С. Віче, Вагр, М. Ічня, Чорненко; , Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — , Київ, Київська губернія) — український поет, публіцист, громадський і культурний діяч.

Життєпис Народився року в містечку Ічня на Чернігівщині в родині козака Григорія Семеновича Чумака та міщанки Анастасії Петрівни, уродженої МарченкоМетрическая книга о рождении Николаевской церкви местечка Ичня Борзнянского уезда Черниговской губернии на 1900 год // ДАЧО. Ф. 679. Оп. 10. Спр. 2877. Арк. 319зв–320. . Мав молодшого брата Миколу і сестер Уляну й МаріюГригорій Семенович Чумак. – Родовід.. Сім’я володіла 6-ма десятинами землі та утримувала пекарню і хлібну лавкуГрабовський Сергій. «Країна Інкогніта». Василь Чумак..

Отримавши початкову освіту в церковно-приходській школі, у 1910–1914 роках навчався в Ічняському вищому початковому училищі імені Спадкоємця Цесаревича Олексія МиколайовичаЦДАМЛМ України. Ф. 116. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 1., а 1918 року закінчив гімназію в Городні. По закінченню гімназії переїхав до Києва, де став активним діячем Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбистів). Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт».

Заарештований разом із Гнатом Михайличенком денікінською контррозвідкою за участь у організації повстання проти білогвардійців на Київщині, розстріляний конвоєм під час спроби втечіПредупрежденное возстаніе // Кіевлянинъ. — 1919. — № 73. — 20 ноября [ст. ст.]. — С. 1.N. Игнатій Михайличенко. [8 ноября при попыткѣ къ бѣгству былъ убитъ одинъ изъ виднѣйшихъ боротьбистовъ И. Михайличенко] // Кіевлянинъ. — 1919. — № 74. — 21 ноября [ст. ст.]. — С. 1.. Після встановлення радянської влади в Києві в грудні в районі Лук'янівського кладовища було знайдено декілька закопаних тіл, серед яких були Михайличенко, ЧумакЖертвы деникинского террора. [В районе Лукьяновского кладбища найдено зарытыми в одной яме 13 трупов, среди которых видные партийные работники, как т. Михайличенко и др. Трупы были в страшно изуродованном виде. У одного из трупов верхняя часть головы вся оторвана; многие из трупов были совершенно раздеты] // Известия Киевского губернского революционного комитета : газета. — Киев, 1919. — № 6. — 26 декабря. — С. 3. . Похований 29 грудня 1919 року в братській могилі на території Аносівського саду (нині парк Вічної Слави, могила не збереглася).

Творчість Василь Чумак — автор революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»). Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне — відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918–1919 років. Друкувався з 1917 року.

Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» (1920).

Оцінка творчості У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбистів (Василя Блакитного, Андрія Заливчого, Гната Михайличенка) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури.

У середині 1930-х років твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені.

У середині 1950-х років творчість Чумака реабілітовано.

Ушанування пам'яті На фасаді будівлі гімназії в місті Городні, де в 1914—1918 роках навчався Василь Чумак, встановлено меморіальну дошку.

На честь Василя Чумака в Києві, Ічні та Городні названі вулиці.

На Спаському кладовищі в Ічні біля могил батька і матері поета насипано символічну могилу, на надгробку якої – два портрети: Василя Чумака та його брата Миколи, що загинув на Колимі 1938 рокуГайовий Гриць. Ічнянський іменослов // Культура і життя. — 2012. — № 31. — 3 серпня..

Видання Чумак В. Заспів : поезії. – 1919. – 62 с. Червоний заспів / Василь Чумак. —  : Комуніст, [б. р.]. — 16 с. Чумак В. Революція : поезії. — Харків 1920. — 16 с. Червоний заспів / Василь Чумак; В. Блакитний (ред і передм.). — : Видання ЦК КСМУ, 1922. — 16 с. Чумак В. Червоний заспів : вибр. поезії . – Київ, 1930. – 32 с. Червоний заспів : Вибрані твори / Василь Чумак; вступ. стаття, упоряд. і примітки С. Крижанівського. —  : Рад. письменник, 1956. — 204 с., портр. Заспів : Твори / Василь Чумак; вступ. стаття Степан Крижанівський. — : Дніпро, 1968. — 207 с., портр. Червоний заспів : Твори / Василь Чумак. —  : Молодь, 1982. — 158 с., іл. Червоний заспів : Поезії. Оповіданні і нариси. Спогади про поета / Василь Чумак. —  : Дніпро, 1991. — 364 с., портр. —

Примітки

Посилання

Василь Чумак. Люблю. Лелію. Обів'ю... (аудіо) В справі дати смерти В. Чумака і Г. Михайличенка // Плужанин. — 1926. — № 12 (15). — грудень. — С. 2–3. Марик Ю. Наші жертви // Всесвіт. — 1927. — № 52. — 25 грудня. — С. 13. Павловський І. Ще один з ненадрукованих творів В. Чумака // Гарт. — 1929. — № 7–8. — липень—серпень. — С. 169–172. Хвиля Андрій. Блакитний і Чумак // Молодняк. — 1927. — № 1 (січень). — С. 77–88 : іл. Чумак Василь. Бризки пролісок // Плужанин. — 1926. — № 11 (14). — листопад. — С. 9–12. Чумак Василь. Вотъ мой дружескій совѣтъ…  // Гарт. — 1929. — № 7–8. — липень—серпень. — С. 172–174. Яловий М. «Щоденник» В. Чумака (Черненка) // Червоний шлях. — 1925. — № 10 (31). — жовтень. — С. 74–85. Яловий Мих. Перші хоробрі // Червоний шлях. — 1923. — Ч. 9. — С. 111–119. Яровий С. Спогади про Василя Чумака // Плужанин. — 1926. — № 11 (14). — листопад. — С. 8. Чумак Василь Григорович (1901–1919), письменник // ЦДАМЛМ України. Ф. 116. Оп. 1. Од. зб. 9. 1910– рр.

Джерела

Василь Чумак // Історія української літератури XX століття: у 2-х кн.: 1910–1930-ті роки: Навч. посібник / за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1.  —  : Либідь, 1993. — С. 242–249. Гудименко, Лариса. Родинне гніздо Василя Чумака / Л. Гудименко. – К. : Сучасність, 2011. – 103 с. Крижанівський С. Історія української літератури ХХ ст. — Кн. 2. —  : Либідь, 1998. Осташко Т. С. Чумак Василь Григорович // Осташко Т. Чумак Василь Григорович // Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник. —  : Український письменник, 1994. — 334 с. — Самусь Микола. Троє… Василь Чумак, Андрій Заливчий, Гнат Михайличенко : критико-біографічні нариси. — [Харків] : Книгоспілка, 1928. — 53,  с. — (Критика й теорія літератури / за ред. В. Юринця). Чумак Василь // Чумак Василь Григорович // Довідник з історії України: у 3-х т. : Т. 3 : (Р–Я) / упоряд. і наук. ред. І. З. Пікова ; ред. І. Підкова, Р. Шуст. — К. : Генеза, 1999. — 686 с. — Підгайний, Л. ”Поет нової ери, нових днів”: (пам’яті Василя Чумака) / Л. Підгайний // Життя й революція. — 1929. — Кн. 12. — С. 86-100.