Публій Корнелій Руфін () — давньоримський політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 290 до н. е. та 277 до н. е., диктатор близько 291 — 285 до н. е. Прапрадід Луція Корнелія Сулли.
Біографія Походив з роду Корнеліїв. Згідно Капітолійських фастів, він є сином Гнея, внуком Полібія. Втім, є версія, що він був сином Публія Корнелія Руфіна, диктатора 333 до н. е..
У 290 до н. е. обрано консулом під час Третьої Самнітської війни. За успішні бойові дії та вирішальну перемогу над самнітами удостоєний тріумфу.
У період між 291 та 285 до н. е. обіймав посаду диктатора, імовірно rei gerundae causa, тобто «для ведення війни».
У 277 до н. е. обраний консулом вдруге під час Піррової війни. Відзначився у битві за Кротон, що розташований на півострові Калабрія. Окрім Кротона захопив також Локри.
У 275 до н. е. був вигнаний цензором Гаєм Фабріціо Лусціном з сенату за порушення законів про розкіш — цензор виявив у нього більшу за дозволену за законом кількість срібних виробівПлутарх. Сулла, 1Тит Лівій. Історія від заснування міста. Епітоми, кн. 14:Цензор Фабрицій виключає з сенату Публія Корнелія Руфіна, колишнього консула, за те, що у нього було десять фунтів срібних виробів — Fabricius censor P. Cornelium Rufinum consularem senatu mouit, quod is X pondo argenti facti haberet.
Діти Публій Корнелій Сулла — фламін Юпітера.
Примітки
Посилання Публий Корнелий Руфин в Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology