Ба́дер О́тто Микола́йович (, *29 червня 1903, с. Олександрівське — 2 квітня 1979, м. Москва) — російський археолог, педагог, доктор історичних наук (1964).

Життєпис Отто Бадер народився 29 червня 1903 року в селі Олександрівському Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині Лебединський район Сумської області). Закінчив гімназію в місті Білому (Смоленська губернія), де, зокрема, організував перше в місті краєзнавче товариство, яке представляв на 1-му Всеросійському з'їзді краєзнавства у 1924 році.

З 1924 року завідував археологічним відділом Музею центральної промислової області в Москві.

У 1926 році закінчив навчання на археологічному відділенні факультету суспільних наук Московського університету.

В 1927—1930 роках — вчений-спеціаліст з археології в музейному відділі Головнауки Наркомосу СРСР. Брав участь в організації археологічних відділів у низці обласних музеїв. У 1926—1941 роках — науковий співробітник Московської секції Державної академії історії матеріальної культури. З 1931 року — вчений секретар Інституту та Музею Антропології МДУ, вчений секретар «Антропологічного журналу». У 1933—1941 роках науковий співробітник, з 1937 р. — вчений секретар Інституту історії матеріальної культури АН СРСР. Того ж року за сукупністю праць йому було надано вчений ступінь кандидата історичних наук.

Керував спеціалізацією на кафедрі антропології та історичному факультеті МДУ. У 1928—1935 роках керував археологічною практикою студентів етнологічного факультету МДУ, у 1936—1939 роках вів курс археології на Вищих музейних курсах, був головою Археологічної комісії Московського науково-дослідного бюро краєзнавства і Комісії з історії Москви. З середини 1930-х років — постійний член Четвертинної комісії. Одночасно брав участь в експедиціях, відкрив та дослідив велику кількість мезолітичних і неолітичних стоянок, зокрема, досліджував Сходненський череп.

З початком німецько-радянської війни пішов на фронт у складі ополчення МДУ, але наприкінці 1941 року Бадера відкликали з фронту як німця і направили до будівельної армії в місто Нижній Тагіл. З 1944 року Бадер працював у штаті Тагільського краєзнавчого музею, У 1946—1955 роках — доцент історичного факультету Пермського університету. Очолював Камську та Воткінську археологічні експедиції, досліджував настінний розпис у Каповій печері. Описав Камську мезолітичну та Камську неолітичну культури, розробив періодизацію кам'яної, бронзової та ранньої залізної доби Приуралля. З 1957 р. систематично працював на палеолітичному таборищі Сунгір, де знайшов відомі поховання. Працював на Турбінському могильнику в Прикам'ї.

У 1955—1979 роках Бадер був старшим науковим співробітником Інституту археології АН СРСР. У 1966—1972 рр. — заступник голови Науково-методичної ради з охорони пам'яток історії та культури при Міністерстві культури СРСР, керівник її археологічної експедиції. Член Четвертинної комісії Відділення наук про землю АН СРСР та Радянської секції Міжнародної асоціації з вивчення четвертинного періоду (), Комісії з вивчення геології та географії карста АН СРСР, Уральської археологічної комісії, член редколегії журналу «Радянська археологія» (). Був членом Італійського інституту передісторії, членом Товариства доісторичної археології Франції.

Помер у місті Москва.

Наукова діяльність Отто Бадер є автором 12 книг та понад 400 наукових та науково-популярних статей, у яких висвітлюються проблеми первісної історії — від палеоліту до епохи раннього заліза на території Криму, Уралу, Верхнього та Середнього Поволжя. Особливе місце займають праці, які стали результатом дослідження та розкопок у Криму.

Протягом 1927—1930 років виявив понад сто стоянок з кам'яними знаряддями у центральних та східних яйлах Кримських гір. В 1930—1934 роках розкопав і вивчив стоянки Джейлау-Баш на Чатирдазі та Балин-Кош. У 1937—1939 роках О. Бадер відкрив та здійснив розкопки мустьєрської стоянки біля Вовчого гроту в Східному Криму.

Бадер обґрунтував виділення низки археологічних культур, розробив одну з відомих гіпотез про початкові етапи етногенезу фіно-угрів в епоху каменю-бронзи. Його учні працюють в Москві, Пермі, Іжевську, Уфі, Петрозаводську та ін.

Праці «Крупнейшая мустьерская стоянка у Волчьего грота в Крыму». Вопросы древней истории, 1939, № 1. «Изучение эпипалеолита Крымской Яйлы». Советская археология, 1940, т. 5. «Периодизация и стратиграфия палеолита Восточной Европы». Вісник АН УРСР, 1960, № 8. «Об изображении мамонта с Каменной Могилы». В кн.: Кавказ и Восточная Европа в древности. , 1973. «На заре истории Прикамья» (1958) «Поселения турбинского типа в Среднем Прикамье» (1961) «Древнейшие металлурги Приуралья» (1964)

Джерела Мезенцева Г., «Дослідники археології України». Чернігів, 1997. Зарецкая О. Н., Список печатных работ О. Н. Бадера. В кн.: Памятники древнейшей истории Евразии. , 1975. Кольцов Л. В., Памяти Отто Николаевича Бадера (1903—1980). «Советская археология», 1980, № 2. Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6.

Посилання

Мельничук А. Ф., Бадер Отто Николаевич // Энциклопедия «Пермский край». Сунгирь // ПроВладимир. Бадер, Отто Николаевич // Иркипедия.ру. Энциклопедия и новости Приангарья. Бадер Отто Николаевич // Уральская историческая энциклопедия. Бадер Отто Николаевич // Чувашская энциклопедия. Бадер Отто Николаевич // Интернет-энциклопедия «Виртуальный город Владимир». Белавин А. М., Бадер Отто Николаевич // Энциклопедия «Пермский край». Лебедева Е. Э., О. Н. Бадер и его экспедиции // Открытый текст. Электронное периодическое издание.