Держа́вна мо́ва — правовий статус мови, вживання якої обов'язкове в офіційних документах та загалом у публічних сферах суспільного життя в державі (законодавство, управління, судочинство, освіта тощо).
Державна мова постає як мова національності, яка самовизначилася в певній державі. Вживання державної мови закріплюється традицією або законодавством.
Термін державна мова з'явився у часи виникнення національних держав.
Статус державної (офіційної) мови в багатонаціональних країнах, закріплюється законодавчо (конституцією) як правило, за мовою більшості населенняПлотницька І. М. Теоретико-методологічні засади аналізу мовної політики в державному управлінні // Державне будівництво. — 2007. — № 1(1).. З іншого боку, у деяких країнах статус державних надано двом і більше мовам незалежно від чисельності мовних меншинДержавна мова // Енциклопедія «Українська мова».
У деяких країнах відповідно до їхнього територіально-етнічного складу статус державних надано двом і більше мовам (наприклад, у Канаді — англійській та французькій).
У демократичних країнах, де лише одна мова має статус державної, забороняється дискримінація громадян за мовною ознакою, носії інших мов мають право користуватися ними для задоволення своїх потреб.
Державна мова не є втручанням у приватний та інші мовні аспекти життя громадянина, що не є сферою державного офіційного спілкування.
В Україні В Україні державна мова закріплена Конституцією України, а саме ч. 1 ст. 10 Конституції, яка визначає, що
Вживання мов в Україні детальніше регулювалося Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР», який замінив Закон України «Про засади державної мовної політики» (визнаний неконституційним). Наразі ухвалений в другому читанні законопроєкт № 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Див. також Офіційна мова Національна мова Європейська хартія регіональних мов Міноритарна мова Статус української мови Мовна освіта Мова богослужіння
Примітки
Джерела Німчук В. В. Державна мова // — С. 135—138.
Література
Довідники Державна мова // Державна мова // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Упорядник Ю. І. Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, : Довіра, 1996. — С. 469. — ISBN 966-507-016-9, ISBN 966-504-001-4
В. Кулик. Державна мова // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — : Парламентське видавництво, 2011. — с. 201—202. — ISBN 978-966-611-818-2 Шевченко О. П., Плотницька І. М. Державна мова // Енциклопедія державного управління: у 8 т. — Т. 1 : Теорія державного управління / наук.-ред. колегія: В. М. Князєв (співголова), І. В. Розпутенко (співголова) та ін. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. — : НАДУ, 2011. — С. 148—150. — ISBN 978-966-619-286-1 Державна мова // Державна мова // Історія держави і права зарубіжних країн: універсальний довідник / В. Д. Яремчук. — Львів: Вид. «БОНА», 2015. — С. 97. — ISBN 978-966-2626-37-7
Словники Мова: Державна мова // Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — : Либідь, 2001. — С. 91. — ISBN 966-06-0177-8