Азербайджан — західноазійська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту, на межі між Азією та Європою . Загальна площа країни 86 600 км² (113-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 82 629 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 971 км². Площа країни у 3 рази більша за площу Одеської області України.
Етимологія
Офіційна назва — Республіка Азербайджан, Азербайджан (). Назва країни Азербайджан означає — земля вогнів, або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрийськими храмами вогню в цьому регіоні. В античних грецьких і римських джерелах країна зветься Атропатеною. Існує версія, що назва країни походить з класичної та виводиться від імені останнього ахеменідського сатрапа Мідії Атропата, який уперше в 320 році до нашої ери створив у північній частині Мідії незалежну державу. Топонім Атурпатакан утворений за допомогою середньоперського патронімічного суфікса -акан від власного імені Атурпат, що також означає захищений (святим) вогнем. Після завоювання Ірану Арабським халіфатом у VII столітті–VIII столітті, топонім Атурпатакан під впливом арабської мови трансформувався в Адарбайджан ().
Існує також теорія, що Азербайджан є отюрченою формою зарабізованої версії перського топоніма Âzarâbâdagân (Азар — вогонь; âbâdag — місце відправлення культу і суфікс множини), або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрійськими храмами вогню в цьому регіоні.
Історія дослідження території
Географічне положення Азербайджан — західноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на заході — з Вірменією (спільний кордон — 996 км) і Грузією (428 км), на півдні — з Іраном (689 км), на півночі — з Російською Федерацією (338 км), на південному заході (Нахічевань) — з Туреччиною (17 км). Загальна довжина державного кордону — 2468 км. Країна не має виходу до вод Світового океану, на сході омивається водами внутрішнього Каспійського моря. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 713 км.
Крайні пункти
Час
Час у Азербайджані: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Азербайджан — гірська країна, де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Приблизно 60 % всієї території займають гори, а 40 % — низовини (головним чином Кура-Араксинська низовина). Середні висоти — 384 м; найнижча точка — рівень вод Каспійського моря (-28 м); найвища точка — гора Базардюзю-Дагі (4485 м).
У рельєфі виділяються 4 частини: гірська система Великий Кавказу (гора Базардюзю, 4466 м); гірська система Малий Кавказу, що включає в себе Нахічеванську гірську область (гора Гямиш, 3724 м; гора Капиджиг, 3904 м); Ленкоранська гірська система (гора Кьомюркьой, 2477 м); Кура-Араксинська низовина, розташована в центрі республіки, частина якої лежить нижче рівня океану (до −28 м).
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Азербайджану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу.
На південному сході, поблизу узбережжя Каспійського моря — район вологих субтропіків. На Куро-Араксинській низовині — сухий субтропічний (січень +1 °C, липень +26 °C; опадів 200—400 мм на рік); На Ленкоранській низовині — вологий субтропічний, з опадами 1 400—1 700 мм; У передгірських і гірських районах — помірний, помірно холодний і холодний (пересічна температура січня від 0 °C до —10 °C; липня — від +20 °C до +10 °C і нижче, опадів — від 400 до 1 300 мм).
Азербайджан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Річки
Річки країни належать безстічній області Каспійського моря. Азербайджан є країною малих гірських річок (понад 1000). Більшість річок Азербайджану належать басейну Кури.
Озера
У Азербайджані налічується приблизно 250 озер, найбільші з них — озеро Хаджікабюль (16 км²) і озеро Беюкшор (10 км²).
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Ґрунти Азербайджану різноманітні. В низовинах переважно сіроземи й лучні ґрунти, солончаки з напівпустельною та степовою рослинністю, вище, до 500 м, — каштанові; на схилах гір, до 2 000—2 200 м, — бурі гірськолісові з широколистяними лісами (бук, граб, дуб). Вище 2 000—2 200 м — гірськолучні ґрунти й субальпійські та альпійські луки, яйлаги — літні пасовища. На Ленкоранській низовині жовтоземні субтропічні ґрунти, які використовують для вирощування чаю, цитрусових та ін.
Рослинність
В Азербайджані налічується понад 400 видів дерев і чагарників. Особливо розвинута лісова рослинність на південних схилах Головного Кавказького хребта. На схилах Талишу район вологих субтропіків. У широколистяних лісах зустрічаються релікти третинного часу (залізне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акація та ін.).
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті і Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області.
Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи.
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Азербайджану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, кольорові метали, боксити.
Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 34,68 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 14,277 тис. км² зрошуваних земель.
Земельні ресурси Земельні ресурси Азербайджану (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 57,6 %, орні землі — 22,8 %, багаторічні насадження — 2,7 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 32,1 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 11,3 %; інше — 31,1 %.
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити: екологічну катастрофу Апшеронського півострова, на якому розташовані такі великі міста, як Сумгаїт і Баку, внаслідок більш ніж сторічної інтенсивної експлуатації нафтових ресурсів, що призвела до забруднення вод Каспійського моря і водоносних горизонтів, ґрунтів, повітря; забруднення ґрунтів продуктами нафтопереробки, пестицидами (ДДТ) і дефоліантами, що використовувались при вирощуванні бавовнику.
Азербайджан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP), Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Міжнародної конвенції по запобігання забрудненню з суден (MARPOL), Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Природоохоронні території
Екорегіони
Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Азербайджан належить до двох фізико-географічних країн, зокрема до фізико-географічних областей Малий Кавказ, Східний Кавказ і Куро-Араксинська низовина Кримсько-Кавказької гірської фізико-географічної країни (відповідно західна, північна і центральна частини Азербайджану), а також до Нахічевансько-Азербайджанської нагірної області й Араксинської улоговинної області Вірменської нагірної фізико-географічної країни (південна частина).
Див. також Західна Азія Південний Кавказ
Примітки
Література
Українською
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7 Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. — ISBN 978-966-439-989-1
Англійською
Російською
Азербайджан //
Посилання
Азербайджан, Азербайджанська Республіка / М. М. Мірошниченко, Ф. Ґ. Туранли // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001, оновл. 2025. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-42755
— карти ґрунтового покрову Азербайджану.