Андреа Бочеллі (; 22 вересня 1958, Лаятіко, Тоскана, Італія) — італійський співак (тенор), виконавець класичної та популярної музики. Займається популяризацією класичної музики. Голос відзначається особливим впізнаваним тембром.
Починаючи з 1994 до 2013 року продано 75 мільйонів дисків у світі. Благодійник, створив у 2011 Фонд Андреа Бочеллі. Відкрито визнає себе віруючим католиком.
Біографія Народився в Лаятіко, поблизу якого батьки майбутньої зірки володіли родинною виноробнею.
Під час вагітності мати майбутнього співака попередили, що у дитини можуть бути вади і пропонували позбутися її. Однак батьки зберегли життя майбутньої зірки. Ще в ранньому дитинстві батьки Андреа, Еді та Алессандро (Сандро) Бочеллі помітили, що у їхньої дитини проблеми з зором, і звернулися до спеціаліста, який знайшов у Андреа спадкову глаукому, яка рано чи пізно повинна була зробити його зовсім сліпим. Вони зробили все, щоб продовжити період, поки Андреа ще міг бачити, що стало причиною багатьох операцій, які Андреа зазнав ще в шестимісячному віці.
В лікарні мати малюка помітила, що класична музика заспокійливо впливає на дитинку, родина придбала записи класичних і оперних виконавців, з яких і почалася любов Андреа до опери. Батьки готували його до того моменту, коли він повністю осліпне, відправивши його в школу для сліпих, де він вивчив азбуку Брайля і навчився грі на флейті. Андреа завжди був активним, атлетичним, пустотливою дитиною. В школі для сліпих під час гри в футбол він отримав удар м'ячем в око, який призвів до повної сліпоти. Але батьки завжди заохочували його продовжувати займатися тим, що йому подобалося, і не здаватися. Йому не дозволяли почуватися інвалідом. Він їздив верхи, на велосипеді, плавав та грав з іншими дітьми. Хлопець брав уроки гри на фортепіано, а його молодший брат Альберто — уроки скрипки. Але найбільше Андреа любив співи, і всім подобалося, як він співає. Він залишив школу для сліпих і навчався ще в двох школах, а потім вивчився на адвоката в Пізанському Університеті, і почав свою кар'єру в Палаццо Джустиція в Пізі. Ще навчаючись в університеті, Андреа почав заробляти гроші, граючи на роялі та виконуючи пісні в барах.
Творча діяльність
1970-1980-ті 1970 рік. Андреа виграє свій перший співочий конкурс, Margherita d'Oro у Вьяреджо, з піснею «O sole mio».
1980-ті роки. Після закінчення навчання Адреа протягом року працює адвокатом, а потім повністю присвячує себе музиці. Він бере уроки співу у Беттаріні, до самої його смерті в 1997 році у віці 83 років. Пропрацювавши рік за спеціальністю, Андреа вирішив повернутися до своїх виступів у барах, щоб заробити грошей для уроків фортепіано Карло Берніні, який став його близьким другом і наставником. Він також брав уроки вокалу і постійно працював над покращенням своєї техніки виконання.
1990-ті 1992 рік. Андреа відвідує майстер-клас Франко Кореллі. Весною італійська рок-зірка Цуккеро підшукує тенора для демо «Miserere», пісні, яку він створив, і солістом гурту U2 Боно, сподіваючись умовити Лучано Паваротті заспівати її разом дуетом. Вони помічають Андреа, «який співає душею». Коли Паваротті почув демо, він сказав «Хто цей молодий чоловік? Я вам не потрібен. Я б не зміг краще!». І все ж дует Цуккеро-Паваротті відбувся.
1993 рік. Влітку Андреа їде на гастролі з Цуккеро по Європі, даючи живі концерти, і виконуючи партію Паваротті в «Miserere». Як сольний номер він співає «Nessun Dorma» з «Турандот» Пуччіні.
У листопаді бере участь у фестивалі в Сан-Ремо, з сольною версією «Miserere», де співає обидві партії і одержує перемогу в конкурсі у категорії «Відкриття року».
28 грудня він дебютує на концерті класичної музики в Театро Ромоло Валлі в Реджіо Емілія.
1994 рік. У лютому він виграє основний тур фестивалю Санремо з піснею «Il Mare Calmo Della Sera» в категорії «Nuove Proposte».У цьому ж році виходить у світ перший диск Бочеллі, «Il Mare Calmo Della Sera», який став "золотим".
У Модені Андреа виконує «Mattinata» Леонкавалло та співає дуетом з маестро Паваротті, 'Notte e Piscatore" Моранте. Він також виконує в фіналі «Brindisi» з Травіати з Ненсі Густавсон, Джорджією, Андреасом Волленвейдером і Браяном Адамсом. У вересні Андреа дебютує як оперний виконавець, в ролі Макдуфа в «Макбеті» Верді в Театрі Верді в Пізі. На Різдво в Базиліці Св. Петра Римі перед Папою Іваном Павлом ІІ він співає «Adeste Fideles».
1995 рік. У лютому Андреа відправляється на основний тур фестивалю Санремо з піснею «Con Te Partiro» і займає 4 місце.
22 лютого 1995 року народжується його старший син, Амос.
1996 рік. 23 листопада він співає разом із англійкою Сарою Брайтман (колишньою дружиною «короля музики» Ендрю Ллойд Веббера) у Німеччині. Вони виконують пісню для останнього бою Генрі Маске, нову версію «Con Te Partiro», «Time to Say Goodbye». Пісня побила всі рекорди продажів на ринку, і протягом майже півроку не сходила з вершини німецького хіт-параду.
1997 рік. Навесні побачив світ четвертий альбом Андреа, «Romanza». 3 березня Бочеллі приїжджає до Гамбурга, Німеччина, разом із Сарою Брайтман, щоб отримати приз Еко в номінації Найкращий Сингл Року. У серпні Андреа бере участь у фестивалі Пуччіні в Торре дель Лаго, потім у Всесвітньому Фестивалі Молоді в Парижі, де знову співає у присутності Папи.
З нагоди конгресу Євхаристії 27 вересня в Болоньї, Андреа знову виступає перед Папою.
8 жовтня народжується його другий син, Маттео.
19 жовтня Андреа виступає на благодійному концерті FAO (Міжнародна організація по боротьбі з голодом) у Ватикані. Серед учасників був також Хосе Каррерас.
1998 рік. У березні з'являється п'ятий альбом, «Aria».
19 квітня Андреа виходить на сцену американського шоу-бізнесу. Дає концерт в Кеннеді Сентер у Вашингтоні, а на інший день удостоюється прийому у президента Клінтона в Білому Домі.
5 травня в Монте-Карло Бочеллі виграє дві нагороди на конкурсі Світових Виконавців, в категоріях «Найкращий італійський співак», і «Найкраща інтерпретація класики».
У липні і серпні він їде з гастролями по Північній і Південній Америці. Його останній концерт в легендарному Медісон Сквер Гарден пройшов з аншлагом. У вересні він отримує свій черговий Еко Класик за альбом, який найбільше продається, «Aria». У листопаді Андреа співає «The Prayer» з Селін Діон на Різдво. Його популярність в США росте. Селін Діон представляє його публіці зі словами «Я чула хтось сказав: Якби Бог міг співати, його голос був би схожий на Андреа Бочеллі».
1999 рік. 25 січня Андреа співає «The Prayer» як саундтрек до мультфільму Уорнер Броз «Quest for Camelot». Тут він співає як соло, так і в дуеті з Селін Діон, яка отримала Золотий Глобус в Лос-Анджелесі. 24 лютого на презентації Греммі в Лос-Анджелесі Андреа потрапив у першу п'ятірку в номінації «Найкращий молодий виконавець».
На церемонії вручення Оскара 21 березня Андреа і Селін виконали пісню з номінації «Найкраща пісня», «The Prayer».
22 березня виходить альбом «Sogno». «Я ніколи не робив культу з нагород. Але я буду в Лос-Анджелесі в неділю, разом з Селін Діон в цю чарівну ніч, я не знаю досі, чи судилося нам перемогти, або заспівати, або і те і інше, щоб задовольнити моє марнославство. В Італії, з часів війни і до цього дня, завжди існували великі діячі мистецтва. Але ніхто з них ще не досяг успіху в підкоренні британського ринку. Я пишаюся тим, що, як я думаю, цей мій успіх пояснюється моїм італійським, тосканським походженням, як і в Роберто Беніньі. Мені приємно згадати ще одного великого тосканця, Джакомо Пуччіні: його персонажі Boheme володіють тією ж силою, що і мої тосканські друзі, з якими я зустрічаюся у міру можливості, в своєму будинку, залишаючи свою кар'єру за порогом».
Андреа Бочеллі, чиї 23 мільйонів дисків, як класичних, так і поп, були розпродані, кандидат на вручення Оскара за дует з Селін Діон з піснею «The Prayer», яку написав Тоні Реміс, розповідає про свій новий альбом «Sogno» в Доріа Палас.
З 11 по 24 квітня Андреа гастролює на західному узбережжі Америки. Свою серію концертів, від Сан-Дієго до Ванкувера, він завершує тріумфальною появою перед 18000 глядачами в Голлівуд Боул в Лос-Анджелесі. 15 травня на запрошення Стівена Спілберга Андреа співає в Лос-Анджелесі у присутності президента Клінтона.
27 червня Андреа бере участь у благодійному концерті Майкла Джексона в допомогу дітям на Мюнхенському Олімпійському стадіоні.
Сьомий альбом «Sacred Arias», з музикою виключно релігійного змісту, випущений 8 листопада, розійшовся по всьому світу, і через 2 тижні зайняв 1 місце в американських чартах класичної музики, за ним на другому місці знаходиться «Aria», а на третьому «Viaggio Italiano». Бочеллі стає першим вокалістом, що утримує всі три перші місця в американських класичних чартах.
На запрошення королеви Великої Британії, він бере участь в її щорічній Королівській виставі Вар'єте в Бірмінгемі 29 листопада.
30 листопада в Італії виходить в світ книга Бочеллі «La musica del silenzio»", автобіографічна новела.
2000-ні 2000 рік. На 42 церемонії вручення Греммі 23 лютого в Лос-Анджелесі Андреа номінований двічі: як найкращий вокальний поп-виконавець, і як найкращий поп-виконавець у спільному виконанні.
6 березня він призначений президентом Інституту Музики Боккеріні в Лукки. Коли Андреа Бочеллі запропонували місце президента, він завагався, оскільки виконував безліч обов'язків, але його дружина Енріка умовила його. Мер міста, П'єтро Фацці, котрий запрошував Андреа прийняти цю посаду, подзвонив йому. Після кількох днів роздумів, співак погодився. «Я вважаю, що це гарна можливість для мене, досвід, який безсумнівно збагатить моє життя», — сказав Андреа, приймаючи посаду президента музичної школи історичного значення.
11 вересня випущений сьомий альбом Андреа, «Верді».
У травні слухачі британського класичного радіо FM оцінили альбом «Sacred Arias» як найкращий альбом року.
На щорічному Гала-концерті NIAF () італо-американців у Вашингтоні у присутності президента Клінтона Андреа транслює свій виступ за допомогою супутникового зв'язку з Лукки, у супроводі Оркестру молодих виконавців інституту Боккеріні. Тоді ж він отримує нагороду за внесок в італо-американську дружбу. У листопаді виходить його перший запис опери цілком, «La Bohème» Пуччіні.
2001 рік. Влітку знімаються відео DVD для нового компакт-диску «Cieli di Toscana», в самих прекрасних місцях Тоскани. У них беруть участь жителі навколишніх сіл, друзі, родичі і навіть менеджер Мікеле Торпедін як барабанщик.
25 вересня користуючись нагодою Андреа робить заяву про мир під час шоу мод Массімо Ребекки в Мілані: «Після жахливих атак на Сполучені Штати два тижні тому, нам потрібно внести прекрасне в наше життя».
У жовтні Андреа удостоюється особливої нагороди за понад 40 мільйонів дисків, проданих в усьому світі. Мільйони дисків з альбомом «Cieli di Toscana» розійшлися протягом лише декількох тижнів, і стали альбомом, який найбільше продається у світі, номером один у міжнародних альбомних чартах CNN Worldbeat. Два тижні альбом протримався на третьому місці в офіційних чартах Великої Британії, що було найвищою позицією для іноземних поп-альбомів.
Він також перебував у першій трійці у ряді країн, включаючи Німеччину, Гонконг, Голландію, Ірландію, Норвегію, Португалію та Швецію.
28 жовтня 2001 року на запрошення мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані Андреа виконує «Ave Maria» Шуберта, як представник католицької конфесії, під час концерту на Граунд Зеро, присвяченого пам'яті жертв терористичних атак 11 вересня.
У листопаді він отримав європейський платиновий диск за продаж більш ніж 1 млн копій свого останнього диска «Cieli di Toscana».
2002 рік. 6 березня Андреа отримує два призи Світової Музики в Монте-Карло: найкращий класичний виконавець і найкращий італійський співак.
11 березня в пам'ять про трагедію 11 вересня він дає концерт миру в Базиліці Св. Марка у Венеції.
23 травня він нагороджується за видатний внесок у музику (Classical Brit Award for Outstanding Contribution to Music).
27 травня Андреа співає для Джорджа Буша та президента Італії Сільвіо Берлусконі на віллі Мадама в Римі.