Креатинфосфокіна́за (КФК, рідше креатинкіназа) — фермент, що міститься в поперечно-посмугованих м'язах, менше у гладеньких м'язах (матці, шлунково-кишкового тракту) і головному мозку. Також КФК знаходиться в клітинах щитоподібної залози та легень. Креатинфосфокіназа забезпечує енергією клітини (особливо м'язів). У серцевому м'язі — міокарді — міститься особливий вид креатинфосфокінази — креатинфосфокіназа МВ.
Ферментативність
Норма
Норми активності креатинфосфокінази МВ в крові — 0 — 24 Од/л.
У КФК є 3 ізоформи. В нормі вони мають наступне співвідношення: Креатинкіназа B, або BB (I) — 0 — сліди, II (MB) — 4-6 %, Креатинкіназа M, або MM (III) — 94-96 %.
Стать Вік Активність креатинкінази, Од/л Діти 2—5 днів < 652 5 днів — 6 місяців < 295 6—12 місяців < 203 12 міс-3 роки < 228 3 роки-6 років < 149 Жінки 6—12 років < 154 12—17 років < 123 > 17 років < 167 Чоловіки 6—12 років < 247 12—17 років < 270 > 17 років < 190
Патологія При пошкодженні міоцитів чи інших клітин спостерігають вихід ферменту з них — відбувається підвищення активності креатинфосфокінази в крові. Тому визначення активності креатинфосфокінази і креатинфосфокінази МВ в крові широко застосовують в ранній діагностиці інфаркту міокарда. Вже через 2—4 години після його початку активність креатинфосфокінази МВ в крові значно підвищується. Цей тест дозволяє із 100 % точністю діагностувати інфаркт міокарда.
Збільшення активності II (MB) ізоформи відбувається протягом першої доби після інфаркту міокарда і 100 % підтверджує цей діагноз, проте вже через 2—3 доби відбувається нормалізація активності цього ферменту, і через 2—3 дні після розвитку інфаркту такий аналіз вже не призначають.
Лабораторна діагностика
Підвищення активності КФК Підвищення активності КФК в крові відбувається при наступних патологічних станах: інфаркт міокарда; міокардит; міокардіодистрофія; ревмокардит; серцева недостатність; тахікардія; порушення мозкового кровообігу; ураження скелетних м'язів — травма, дерматоміозит, міодистрофія, міопатія, міозит, поліміозит; правець; великооб'ємні оперативні втручання; тяжке фізіологічне фізичне навантаження; гіпотиреоз; епілепсія; травми голови; гостра алкогольна інтоксикація; алкогольний делірій («біла гарячка»); внутрішньом'язове введення наркотичних засобів, седативних та антибактеріальних препаратів; захворювання центральної-нервової системи (шизофренія, біполярний афективний розлад, епілепсія, черепно-мозкові травми); злоякісні пухлини (рак сечового міхура, молочної залози, кишечника, легені, матки, простати, печінки).
Див. також Креатин
Джерела Губський Ю. І. Біологічна хімія. — Київ-Вінниця: Нова Книга, 2007. — 508 с. ISBN 966-7364-41-0 Гонський Я. І., Максимчук Г. П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 736 с. ISBN 966-7364-17-8
Посилання Креатинкіназа