Архікафедральна базиліка мучеництва Івана Хрестителя у Варшаві (давніше колегіата святого Івана; ) — один з найстаріших соборів Варшави та одна з найважливіших її архітектурних пам'яток. Головний храм Варшавської архідієцезії Римо-католицької церкви в Польщі.
Коротка історія
Дослідники висловлюють різні гіпотези щодо чіткої дати появи храму у Варшаві в ХІІІ столітті, коли в місті панували князі з мазовецької гілки П'ястів.за іншими даними, Перша документальна згадка про храм у Варшаві походить з 1339 року, коли тодішній парафіяльний костел Усікновення святого Івана Хрестителя став місцем проведення суду делегатами Папи Бенедикта ХІІ. За його вироком, тевтонці зобов'язувались повернути забрані від Польщі землі та заплатити відшкодування.
1390 року завдяки зусиллям князя Януша Мазовецького тут була збудована цегляна будівля.
За рішенням Папи Боніфація ІХ у 1398—1406 роках парафіяльний костел Усікновення святого Івана Хрестителя став колегіатою. 1406 року князь Януш I Старший () переніс свою столицю з Черська до Варшави, а Черську колегіату — до парафіяльного костелу Усікновення святого Івана Хрестителя.Sobol B. Janusz I Starszy (ok.1329—1429) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964. — T. X/…, zeszyt 16…. — S. 582. 4 жовтня 1705 року тут Львівський латинський архієпископ Константій Зелінський провів обряд коронації Станіслава Лещинського.Jarosław Godlewski. Siodło koronacyjne Stanisława Leszczyńskiego z 1704 roku .
1798 року з утворенням Варшавського єпископства храм отримав статус кафедрального.
Собор багато разів перебудовувався, в основному у XIX столітті, коли собор набув типових рис англійської готики. В 1944 році храм був майже повністю зруйнований німцями. Реконструйований у 1948—1956 роках, спираючись на початкові плани церкви від XIV століття. Післявоєнний фасад був побудований у стилі так званої надвіслянської готики і орієнтуючись на фасад Домініканського костелу святих апостолів Петра і Павла в Хелмно.
Місце коронації У соборі були короновані Цецилія-Рената Австрійська (дружина Владислава IV Вази, 1637), Елеонора Габсбург (1670), Станіслав Лещинський і Катажина Опалінська (1705), Станіслав Август Понятовський (1764).
Усипальниця Собор відомий як місце поховання видатних польських діячів, зокрема тут поховані король Станіслав Август Понятовський, князі мазовецькі Станіслав та Януш ІІІ, президенти Габріель Нарутович та Ігнацій Мосцицький, ряд варшавських архиєпископів, а також митці Ігнацій Ян Падеревський — прем'єр-міністрів Польщі, Генрик Сенкевич, Марчелло Бачареллі, мати короля Ґризельда Вишневецька.
Надгробки Миколай Вольський разом з матір'ю поставили батьку Станіславові.<ref>Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. IV. — S. 589. </ref>
Примітки
Джерела Kraushar A.'' Dawna Warszawa w obrazach Zygmunta Vogla (1764—1826). Kościół Archikatedralny Ś-go Jana // Tygodnik Ilustrowany. — 10 stycznia 1914. — № 2 (2826). — S. 26.
Посилання Світлини // Archikatedra Św. Jana. Historia // Bazylika Archikatedralna w Warszawie p.w. Św. Jana Chrzciciela. Ogłoszenia parafialne // Bazylika Archikatedralna w Warszawie p.w. Św. Jana Chrzciciela. Сторінка // Портал sztuka.net Bazylika Archikatedralna pw. Św. Jana Chrzciciela // Warszawikia. Warszawa. Bazylika Archikatedralna Św. Jana Chrzciciela Na Starym Mieście // archidiecezja.warszawa.pl