Ква́сівський за́мок — феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з Мармароша в Задунав'я та контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення (№ 1113). Замок також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.
Історія замку
Замок був побудований, за одними даними, у XII столітті, за іншими — у XIV—XV століттях. Археологічна експедиція, проведена науковцями УжНУ 2009 року, встановила, що замок побудовано наприкінці XV — на початку XVI столітті.
Замок перше згадується 8 травня 1390 року, коли угорський король Сигізмунд Люксембург подарував його Яношу Надьмігалі. Після його смерті Квасово за рішенням суду відійшло спочатку до роду Якчі, а потім — до роду Баторі. Наприкінці XV століття замок перейшов до роду Матузнаї. 1540 року Пал та Дьєрдь Матузнаї продали замок хустському каштеляну Кріштофу Каваші, проте 1546 року споруда повернулася до родових володінь Матузнаї.
Наприкінці 1550-х років солдати замку почали грабувати довколишні села, користуючись протиборством за владу в Угорщині між Фердинандом I Габсбургом і Яношем Жиґмондом Запольяї. Через цю ситуацію угорський дворянський сейм у Пожоні 1563 року постановив дослідити доцільність утримання замку, якщо буде доведено значимість — тоді навести лад у гарнізоні, якщо ні — то зруйнувати замок. Зрештою, 1564 року королівські війська зруйнували замок.
1600 року селом і руїнами замку володіли Гедеон і Жигмонд Мотузнаї. Після їхньої смерті князь Габор Бетлен 1623 року передав село із замком Петеру Редеї, а 1627 року господарем руїн став Давид Шикован-Біловарі.
Станом на 1889 рік, згідно з описом , перший поверх зберігся повністю, у вікнах — металеві ґрати, дах вкритий ґонтом, був і колодязь з висіченою датою «1794».
Унаслідок господарського втручання XX—XXI століття частина фортифікацій пошкоджена. Наразі зберігся лише фундамент і частина стін замку товщиною до 2 метрів.
Будова
Замок був побудований на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. Із заходу замок обмежений глибоким ровом. Площа замку складає 450 м2.
Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах.
Замок — це невелике, трикутне в плані укріплення. Замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею (діаметром 9 м, товщина стін до 2 м) у південному куті. Довкола був рів глибиною 4 м. У східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. У центральній частині, крім криниці, виявлено боковий хід до замку. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.
Примітки
Література Івченко А. С., Пархоменко О. А. Україна. Фортеці, замки, палаци... — К., Картографія, 2009. — 600 с., 1091 іл. (139—140 стор.) Мойжес В. В. Анализ остеологического материала Квасовского замка. 2009.
Посилання http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/06/kvasovo.php http://ua.vlasenko.net/kvasovo/index.html https://web.archive.org/web/20100323034310/http://www.karpatinfo.net.ua/latnivalo/kvasovskiy-zamok-ruiny-xii-xiii-vv http://www.castles.com.ua/kv.html https://web.archive.org/web/20091021072803/http://www.uzhgorod.ws/zakpage-zamku-kvasovo.htm Квасівський замок на zamki-kreposti.com.ua