Во́ло () — розширена частина стравоходу в деяких безхребетних (червів, молюсків, комах) і птахів (хижих, зерноїдних), де нагромаджується й частково перетравлюється їжа. Стінки вола здебільшого багаті на залози.
Воло у комах У бджіл у волі під впливом ферментів слинних залоз нектар перетворюється на мед.
Воло у птахів У птахів воло зазвичай знаходиться під ключицею та має великі залози. За будовою воло істотно не відрізняється від інших частин стравоходу, а в деяких птахів (голуби, фазани) до нього прикріплюється поперечно-смугаста мускулатура. Перистальтичні рухи вола забезпечують надходження їжі до шлунка, її відригування під час годування пташенят або видалення неперетравлених решток.
У голубів з 8 дня насиджування клітини епітелію вола зазнають жирового переродження, відторгаються та разом із секретом залоз вола утворюють білувату рідину (так зване «голуб‘яче молоко») для вигодовування пташенят.
У хижих птахів у волі збираються рештки неперетравленої їжі, які відригуються у вигляді погадок.
Рябки, які мешкають у пустелях, переносять у волі воду для пташенят.
Також воло розвинене у птахів з відносно повільним перетравленням (деякі види зерноїдних).
У деяких птахів воло практично або повністю відсутнє (страуси, пінгвіни, гагари та багато інших птахів). У інших видів птахів заведено розрізнювати дві основні форми вола, пов'язані переходами: стінка стравохода випинається на незначному проміжку та утворює веретеноподібний мішок (у казуара, топорика, хижих птахів, колібрі тощо); воло коротке й різко відмежоване від розташованих вище та нижче частин травного тракту (куроподібні, лелекоподібні, папуги, деякі горобцеподібні: снігур, шишкар, зяблик тощо).
Див. також Голуб‘яче молоко
Посилання