Solbus Solcity 12 — 12-метровий низькопідлоговий автобус, що випускається з 2008 року польським виробником автобусів Solbus. Принципово новий низькопідлоговий автобус, проектувався з 2007 року, побував на виставках Transexpo 2008 i Transexpo 2009. У наш час більша частина використовується у містах Польщі. На базі Solcity 12 побудовано також повністю низькопідлоговий автобус Solbus Solcity 18. Основні переваги Solbus Solcity 12: кузов та каркас зроблено з неіржавкої сталі; високий моторесурс ходових частин; сучасний дизайн ззовні і зсередини; повністю низький рівень підлоги у салоні; наявність відкидної апарелі та можливість перевезення інвалідів у візках; наявність системи нахилу кузова ECAS; можливість встановлення кондиціонера; конвектори Eberspacher; високий рівень безпеки для пасажирів (див. опис); різні варіанти комплектації салону; на вибір пропонується щонайменше три моделі двигунів (один з яких газобалоновий); автоматична коробка передач від ZF чи Voith; модифікація з газобалоновим двигуном Cummins, США (Solcity 12 LNG) на метані. Опис моделі Solbus Solcity 12 є низькопідлоговим міським автобусом, що випускається компанією Solbus, міських низькопідлогових автобусів компанія випускає небагато — його, Solcity 10,5 і Solcity 18, враховуючи і версії Solcity 12 i 18 LNG ( з газобалонним двигуном на метані). Solbus Solcity 12 є сучасною машиною, не гіршою від його «родича» з компанії Solaris Bus&Coach — Solaris Urbino 12, але з ним має мало спільного, і дизайн у них відрізняється (хоча риси схожості у цих двох автобусів є). Solcity 12 є міським автобусом, призначеним працювати на завантажених пасажиропотоках та перевозити великі маси пасажирів, при чому з комфортом. Solbus Solcity 12 є досить крупним автобусом, його довжина становить рівно 12 метрів, аналогічно Solaris Urbino 12. Кузов автобуса одноланковий, вагонного компонування; основним тримальним елементом у конструкції автобуса є каркас, що зроблений з труб з високоміцної сталі, повністю обробленої антикорозійним покриттям; у автобуса тримальний кузов (коли основним елементом тримальної конструкції є вже готовий «кістяк», а не рама); рама, однак, у автобуса усе одно є, вона інтегрована у кузов та виконує функцію зміцнення конструкції автобуса. Зовнішня обшивка кузова (боковин, даху, передка і задка) зроблена з листів тривкої неіржавкої сталі, що повністю оброблена антикорозійними емалями та забезпечує кузову досить високий ресурс роботи — у цьому випадку, не менше ніж 15 років. На відміну від Urbino 12, у автобуса кузов є цілком сталевим (у Urbino боковини були зроблені з дюралюмінієвих панелей, а даний сплав має властивість не іржавіти узагалі), однак ресурс роботи у нього також високий; передня та задня панелі автобуса мають склопластикове личкування.
Слід відмітити, що Solbus Solcity 12 є вельми симпатичним автобусом за дизайном його зовнішніх елементів, має сучасний дизайн ззовні. Передок автобуса є аналогічним лише Solcity 18, що побудований на його базі, а також 10,6 метровому Solbus Solcity 10,5, так передок є «оригінальним». Лобове скло автобуса є гнутим, безколірним, та заокругленим з боків, що стосується його розмірів, то склопакет трохи менший, за той, що у Соляріса, та лобове скло усе одно є панорамного типу. На даному автобусі застосовано багатошарове лобове скло триплекс, точніше це безсклакове лобове скло. Безсклакове, або безуламкове лобове скло являє собою багатошаровий склопакет, де скло (або декілька склеєних склопакетів) обклеєне з двох боків шаром еластичного та прозорого пластику, що має властивість утримувати уламки. Якщо від сильного пошкодження скло трісне, воно не розсиплеться саме за рахунок того, що його утримує пластик, і залишиться у масі. Розбиті уламки не розлітаються та утримаються у масі до повної заміни пошкодженого склопакету. Лобове скло автобуса також має високу стійкість і проти сильних лобових ударів, навіть якщо лобове скло і вилетить з віконної рами, усе одно не розкришиться за рахунок пластику, і буде лежати на землі «листом»; склопакет міцно тримається у віконній рамі за рахунок того, що вклеєний у каркас. Лобове скло автобуса також зроблено суцільним склопакетом і панорамного типу, що забезпечує хороший рівень контролю за ситуацією на дорозі. Застосовано склоочисники горизонтального типу, що розміщено один під одним, вони обладнані великими полотно-насадками, тому відчищають максимально можливу поверхню скла від бруду та опадів. У автобуса також може встановлюватися функція склоомивача, тобто миття скла водою або піною, з двох бачків, що знаходяться під личкуванням; склоочисники автобуса, як і у Соляріса, зроблено тришвидкісними, при чому у Solcity 12 вони зроблені виключно горизонтального типу, а у другому поколінні Solaris Urbino 12 вони паралелограмного типу. Світлотехніка на передку представлена 10 фарами та двома габаритними вогнями, розміщенням фар автобус дуже подібний до Соляріса, окрім того, що протитуманні вогні розміщено на бампері. Загалом, фари усі мають округлу форму, вони малого розміру, однак вони є досить потужними; фари оснащено лінзами, щоб збільшити їхню далекоглядність. Дві фари, що розміщено прямо під лобовим склом (щось подібне має МАЗ 203) відіграють кожна дві функції: показ повороту і освітлення; а самі фари у автобуса виглядають досить симпатично. Бампер у автобуса є практично непомітним, і не є чіткоокресленим по декоративних лініях на передку, на цьому «бампері» вмонтовано протитуманні вогні, що також оснащено лінзами для кращої далекоглядності фар. Також на бампері виділене місце для державного номера автобуса, який, на відміну від таких у тролейбусів якраз має бути; в принципі у автобуса може бути і парковий номер, однак явище паркових номерів є досить рідкісним, частіше ці автобуси їздять лише зі звичайними державними номерами. Емблема компанії Solbus на передку автобуса розміщена прямо посередині передньої панелі; вона чимось подібна до емблеми Solaris, тільки літера S не вигнута і зображена на чорному фоні. Окрім цієї емблеми, на передку може розміщуватися ще декілька позначок-іконок, що переважно присутні на цих автобусах. Дані іконки позначують зручності цього автобуса, наприклад, іконка з людиною у інвалідному візку на синьому фоні позначує те, що даний автобус пристосований для перевезення інвалідів у візках, та обладнаний усім необхідним для цього (низькопідлоговий повністю, широкі двері, кнілінг, пандус, спеціальний накопичувальний майданчик) — даний знак є абсолютно офіційним та є у Правилах дорожнього руху. Два інші знаки на передку автобуса є менш офіційними, однак також часто зустрічаються: іконка з людиною з паличкою вказує на те, що автобус є зручним для пенсіонерів, а іконка з дитячим візком на синьому фоні вказує на те, що автобус зручний для перевезення дитячих візків. Над лобовим склом автобуса розміщено верхній рейсовказівник, що представлений електронним табло блінкерного типу, з суцільним дисплеєм, що в принципі може працювати, як рухомий рядок; завдяки суцільному дисплею, інформація може бути показана у одному або двох рядках. Окрім переднього рейсовказівника, у автобуса вони присутні ще у двох місцях: ще один, також електронний вмонтований у праву боковину, а задній розміщено на задньому звисі, він малий та показує лише номер маршруту. Усі рейсовказівники є великими, електронними; контролюються з місця водія. Бокові дзеркала заднього виду автобуса сферичного типу, їх оснащено електропідігрівом, що необхідний для унеможливлення обмерзання бокових дзеркал заднього виду; дзеркала оснащено антибліковим покриттям, що є актуальним у сонячні дні. Дзеркала також можуть регулюватися вручну, повертатися і відсуватися; дзеркала закріплено на кузові за допомогою сталевих кронштейнів, і вони звішуються над місцем водія у стилі «вухо кролика».
Задня панель автобуса також має досить сучасний дизайн, побудування задньої панелі, як і у передка — зроблено зі сталевих листів та облицьовано склопластиковою оболонкою; задні габаритні вогні обладнано лінзами; вельми цікавий факт, що задній рейсовказівник вмонтовано у кузов, а не поставлено у салоні; задній бампер, на відміну від переднього вже чіткий. Також на задній панелі можна помітити емблему Solbus. На боковині біля моторного відсіку можна помітити решітку — це повітрозабірник двигуна, що «забирає» повітря для його охолодження. Моторний відсік автобуса знаходиться на його задньому звисі, якщо вже говорити про мотор, яким комплектується автобус, то їх пропонується на вибір щонайменше три: IVECO F4AE3682E (дизельний чотиритактний, Італія); CUMMINS ISBe5 250B (дизельний чотиритактний, США) 3) CUMMINS ISLGeEV 320 (газобалонний чотиритактний на метані, США). Отже, на вибір пропонуються не тільки звичайні дизельні двигуни, а ще й газобалонний. Робота чотиритактного дизельного двигуна поділяється на такі етапи: у першому такті поршень іде вниз, а у циліндр надходить свіжа порція повітря через впускний клапан; у другому такті поршень іде вверх, стискаючи повітря приблизно у 16—17 разів; безпосередньо перед третім тактом у камеру згоряння надходить порція пального та впорскується у камеру через розпилювач форсунки; у третьому такті (поршень іде вниз) пальне згоряє, а енергія виходить (саме через це, цей такт ще зветься робочим); у четвертому такті відпрацьовані гази виходять через випускний клапан. Надалі чотиритактний цикл знову повторюється — через впускний клапан входить повітря, стискається, пальне входить, згоряє, вихлопні гази виходять. Двигун Solcity 12 працює на дизельному паливі, однак можливе і встановлення газобалонного двигуна, також чотиритактного зі схожим принципом дії, тільки замість дизеля застосовується метан, і газ стискається поршнем сильніше. Що стосується потужностей двигуна, то див. технічну характеристику, усі двигуни, що можуть встановлюватися на Solcity 12 є шестициліндровими. Місткість паливного бака автобуса становить 250 літрів (зроблений він, до речі, з неіржавкої сталі), у газобалонній версії балони з газом розміщені не на даху автобуса, а на задньому звисі. Що стосується екостандартам двигунів, то у Solbus Solcity 12 двигуни відповідають найвищим екологічним стандартам Euro-4 i Euro-5, хоч сам по собі, газобалонний двигун є менш «брудним», аніж дизельний. Слід відзначити, що і Соляріс також випускає міські автобуси з газобалонним двигунами на метані, до назви автобуса додається «CNG». Автобус Solbus Solcity 12 є двовісним автобусом, застосовано бездискову або дискову конструкцію коліс; тяговий міст автобуса — задній, тобто, автобус є «задньоприводним», коли момент кручення, що створюється мотором, передається на задні колеса, тому вони і є тяговими. Автобус комплектується переднім мостом від ZF (портального типу), а заднім від Voith (також портального типу). Передня підвіска автобуса незалежна, пневматична; задня залежна пневматична; підвіска автобуса також обладнана електронною системою пониження рівня підлоги,коли автобус акуратно присідає на праві півосі (може і на ліві, однак це непотрібно і незручно для входу пасажирів), знижуючи рівень входу на декілька сантиметрів. Дана система є досить доречною, наприклад, коли у автобус завозять великогабаритний вантаж або пасажира у інвалідному візку, адже автобус може присісти буквально до рівня тротуару. Гальмівна система автобуса виконана німецькою фірмою WABCO представлена такими компонентами: робоче гальмо (гальмо, яке приводиться у дію водієм натиском на педаль гальма, сповільнення регулюється і від сили натиску на педаль) — пневматична, двоконтурна система (розбиття на гальмівні контури по осі). стоянкова гальмівна система (це система для нерухомого утримання транспортного засобу під час зупинок, особливо актуальна на ухилаххоча, щоб машина не покотилася на нерівній поверхні, застосовують спеціальний гальмівний черевик, який підкладають під колесо, щоб машина не покотилася, зазвичай це ручний важіль) — представлена ручним важелем, що діє на гальмівні механізми тягового моста. Ручний важіль, щоправда невеликий і по формі більше схожий на джойстик.