Двоголо́вий оре́л — фантастичний птах, гербова фігура в геральдиці. Зображається у вигляді орла, який має дві голови. Використовується в декоративному мистецтві та геральдиці. Двоголовий орел походить зі Стародавнього Близького Сходу. Найдавніші знахідки зображення орла датуються III—II тисячоліттям до н. е. Пізніше використання символу відродилося у високому середньовіччі, найчастіше він використовувався сельджуками, артукідами, зангідами, огузами та монголами. З XIII століття двоголовий орел стає дедалі поширенішим у Європі, зокрема, використовувався у Візантійській імперії, Священній Римській імперії та Московському князівстві (з 1547 року Московське царство). Нині двоголовий орел є гербом Албанії, Сербії, Чорногорії та Росії.
Двоголовий орел у давні часи
Найдавніші знахідки археологів із зображенням двоголового орла датуються III—II тисячоліттям до н. е. Фантастичний птах зображувався на амулетах, печатках та знаряддях праці в Бактрії-Маргіані. Унікальна знахідка срібної сокири із зображенням антропоморфічного демона з двома орлиними головами нині зберігається в Нью-Йорку в музеї мистецтва МетрополітенMetropoliten Museum of Art . Також відомі знахідки бактрійських амулетів із зображенням двоголового орла, який тримає у своїх кігтях зміїв. Пізніше подібні зображення перейняли хеттиWard W. The Seal Cylinders of Western Asia. Wash., 1910. с. 303. В ассирійців зображення антропоморфічного демона вперше з'являється на печатках царя Еріба-Адада I (бл. 1380—1354 до н. е.) знайдених у місті АшшурO. Harper, Evelyn Klengel-Brandt, Joan Aruz, and Kim Benzel. «Ashur on the Tigris. Assyrian origins» New York, 1995. У давні часи символ двоголового орла використовувався хеттами та шумерами. Неподалік від турецького поселення , де знаходилася столиця Хеттського царства Хаттуса, було знайдене зображення двоголового орла вибитого на скелі. Хетти зображували орла на циліндричних печатках, стінах, глеках та на інших виробах та будівлях. Іноді двоголового орла зображували зі здобиччю в кігтях (зазвичай із зайцем). Найпізніша знахідка символу датується XIII ст. до нашої ери. Зображення такого орла збереглося на «воротах Сфінкса» в Аладжа-Хююк. Пізніше його зображення було знайдено при розкопках у місті Лагаш. У Мідії, на сході Хеттської держави, було знайдено зображення двоголового орла датованого VI ст. до н. е. Зображення двоголового орла траплялось і в стародавньому Єгипті на ассирійських пам'ятниках датованими VII—VI ст. до н.еJesse D. Chariton. The Mesopotamian Origins of the Hittite Double-Headed Eagle / UW-L Journal of Undergraduate Research XIV. 2011 . 1906 року археологічною групою на чолі з М. О. Макаренком на територіях сіл Попівки та Басівки (Роменський район, Сумська область, Україна) було знайдене велике скіфське городище VI—III ст. до н. е. У Попівці було знайдено бронзовий амулет який нагадував зображення двоголового птаха. Елліс Міннз у своїй книзі «Scythians and Greeks: a survey of ancient history and archaeology on the north coast of the Euxine from the Danube to the Caucasus» залишив зображення цих амулетів, хоча точне місцезнаходження оригіналів невідомеEllis H. Minns. Scythians and Greeks: a survey of ancient history and archaeology on the north coast of the Euxine from the Danube to the Caucasus. Cambridge University Press, 1913. — P. 178. — 806 p.Scythian Gold. Treasures from Ancient Ukraine. N-Y, 1999.. У 70-х роках XX ст. на Красномаяцькому могильнику (мис Красний Маяк, Сухумі, Абхазія) були знайдені бронзові дзвоники, на яких зображували птаха, що нагадував двоголового орлаJarva E. Archaiologia on Archaic Greek Body Armour. Rovaniemi, 1995. Дослідники віднесли ці предмети до VII—V ст. до н. е. до сармато-аланської культури. Подібні предмети також знаходили за межами комплексу та на інших городищах АбхазіїТрапш М. М., 1969. Труды, т. II. Древний Сухуми. «Алашара» — 1969. 375 с. Тираж 1300Pirtskhalava М. On the dating of some burials with scythian type inventory from Georgia. // Essays on the Archeology of Colchis in the Classical Period. Dedicated to the 70th Birth Anniversary of Prof. Otar Lordkipanidze. Dziebani Supplement IV. Tbilisi, 2001..
Двоголовий орел у міфології та християнських віруваннях
Образ двоголового орла використовувався в релігійних віруваннях. Шумерологи вважають, що двоголовий орел у шумерській міфології був символом бога грози та злив Нінурти. На кінцівці його палиці розміщувалися дві голови орла, або лева. Згідно з шумерськими віруваннями, завдяки палиці Нінурт перемагав ворогів і приборкував непокірних. Шумери також вважали, що орел посланець богів, що створював зв'язок поміж людьми та богами. Хетти також використовували цей символ у релігії. Атрибутами бога грози Тешуба були подвійна сокира та двоголовий орел на нійW. J. Hinke (1911). Selected Babylonian Kudurru Inscriptions. E. J. Brill. — P. 14–18. line art. Пізніше подібну атрибутику запозичили греки на Криті й зображували з палицею Зевса. У стародавній Греції бог сонця Геліос подорожував небом на колісниці, яка була запряжена 4 конями. Зустрічаються рідкісні зображення, де колісниця запряжена двома двоголовими орламиDowden, Ken. «Myth and Mythology». The Uses of Greek Mythology. Routledge. 1992, ISBN 0-415-06135-0.
У II—I ст. до н. е. двоголовий орел у індоєвропейського племені хуритів вважався охоронцем Світового дерева. В індуїзмі двоголового орла називали Гандаберунда («ганда» () — сильний, «берунда» () — двоголовий). У літописному тексті «Вішну-пурана» (IV—V ст. н. е.) розповідається про перевтілення бога Вішну в птаха Гандаберунда, коли йому потрібна була чародійна силаWilson, H. H. (2006). The Vishnu Purana: A System of Hindu Mythology and Tradition. Cambridge: Read Country Books. ISBN 1846646642.
У тюркській міфології двоголовий орел мав ім'я Оксоко та складався з двох голів птахів Турула та (також інші назви Семрук і Меркрут) і вважався священним птахом бога сонця (в середні віки Тенгрі)Deniz Karakurt. Türk Söylence Sözlüğü (Turkish Mythological Dictionary). Найдавніші знахідки зображення Оксоки датуються 3800 роками до н.еCelal Beydili, Yurt Yayınevi. Türk Mitolojisi Ansiklopedik Sözlük. У міфології тюрків II—XIII ст. Оксока став найбільш оспіваним птахом — сином бога Тенгрі. Найчастіше птах описувався на верхівці дерева Байтерек, що з'єднувало Небо із Землею. Орел оглядав своїми головами все навколо і якщо наближалися вороги, чи злі духи, він злітав із дерева і вступав з ними в бійА. А. Ахетов «Святое притяжение отчизны» романтический сказ о. Казахстане. — Алматы: «Асыл сөз» баспасы, 2012. — 272 стр. ISBN 978-601-80190-3-6. На початку XI ст. образ Оксоки (Семрука) почав зображуватися на гербі імперії СельджуківÖksökö-Semrük . 1993 року в Казахстані карбувалася обігова мідно-нікелева монета номіналом у 10 тенге із зображенням священного птаха, як згадка про давні вірування тюркських народівҚАЗАҚСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ ҰЛТТЫҚ БАНКІНІҢ . У давніх віруваннях юкагірів, евенків, хантийців, мансійців, ненців та селькупів двоголового птаха називали Ексекюєм (в деяких народів Уксусі). В оповідках місцевих мисливців збереглася легенда в якій переповідається про фантастичного двоголового птаха, який коли пролітав над землею закривав крилами небо. На жаль, незначні відомості про цього птаха описані в небагатьох джерелах, зокрема в науково-фантастичному романі В. Обручева «Земля Санникова»В. Обручев. «Земля Санникова», КСД, Харьков, 2004. 736 стр. ISBN 978-966-14-7042-1.
У XXVIII—XXII ст. до н. е. у стародавньому Єгипті на печатках зображували корону фараонів урею, пізніше почали зображувати бога Сонця Ра та бога Світла Гора (або у вигляді синкретичного божества Ра-Горахті) з соколиними (або яструбиними) головами повернутими в різні боки. Ці боги підтримували та тримали в руках кадуцеїR. Mayer, Opificius, Die geflügelte Sonne, Himmels und Regendarstellungen im Alten Vorderasien, 1984. P. 189—236.. Подібні символи використовувалися також у країнах Близького Сходу — Месопотамії та Анатолії. В імперії Ахеменідів, а згодом у Персії, подібна символіка стала зображуватися в зороастризмі. У центрі фаравахару () зображувався фраваші — подоба янгола-охоронцяD. Parayre, Carchemish entre Anatolie et Syrie à travers l'image du disque solaire ailé (ca. 1800—717 av. J.-C.), Hethitica 8 (1987) 319—360. Починаючи з III ст. до н. е. крилатий сонячний диск використовували на своїх печатках Юдейські царі. Прообраз крилатого сонця також використовували у своїй символіці алхімікиAlchemical symbols . 1911 року крилате сонце Юдеї використовував у своїй книзі «Святе повчання» Чарльз Расселл. Єгипетське крилате сонце в різних варіантах також почало широко використовуватися в інших християнських віруваннях — масониА. В. Колтыпин. Основные масонские символы и их истоки (крылатое солнце, двуглавый орел и кадуцей), 2010, теософи, розенкрейцери, , тощоЕ. М. Немерено «Религии мира: Буддизм, Ислам, новые секты». Курск, 2009. 1717 року в Лондоні виникла Перша Велика Ложа створена масонами (пізніше виник союз із 4 лож під назвою Об'єднана Велика Ложа Англії). 1871 року на обкладинці своєї книги «Мораль та догма давнього та прийнятого шотландського уставу» Альберт Пайк використовував зображення масонського двоголового орла з короною та з мечем у лапахCoil, Henry W. Article: «Pike, Albert» // Coil's Masonic Encyclopedia // Richmond, Va: Macoy Publ. Co. Inc.pp. 472—475. 1961. (rev. ed. 1995). Символом для емблеми масонів послугувало єгипетське зображення крилатого сонця із зображенням на нім Ра-Горахті запозичене ранніми християнами, яке також зображувалося і в єгипетському стилі на обкладинці (Прийнятий у травні 1801 року в м. Чарлстон (Південна Кароліна, США)Coil, Henry W. «Stuart Masonry», 1961, pp. 634—637About Scottish Rite . Над головами орла в сяйнистому трикутнику зображувалася цифра 33 — найвищий . Пізніше в трикутнику зображувалося всевидяче око, яке також було запозичене з єгипетських вірувань (Див. також Око Гора)Freemasonry & the All-seeing Eye . Символом Автономної Чернечої Держави Святої Гори Афон () у Греції було обрано знамено Візантійської імперії династії останніх Палеологів, на якому орел є і нині офіційною емблемою монастирської землі й зображується також на спеціальних дозволах в'їзду — діамонітіріонах ()Νίκος Σβορώνος, Το Άγιον Όρος,στο: συλλογικό ΄΄Μακεδονία: 4000 χρόνια ελληνικής ιστορίας και πολιτισμού΄΄, Εκδοτική Αθηνών, 1992, σελ.370-371. Також двоголовий орел у часи середньовіччя зображувався на православних храмах Костантинополя, Албанії, Кіпру та Еллади«Релігієзнавчий словник», за ред. проф. А. Колодного і В. Лобовика, вид. «Четверта хвиля», м. Київ, 1996 р. — ISBN 966-529-005-3.
Середньовічна Азія