Стамбульський метрополітен — швидкісний рейковий громадський транспорт Стамбула. Перша черга першої лінії М1 була введена в дію у 1989 році. На 2022 рік має 107 діючих станцій, мережа складається з таких ліній — М1, M2, М3, M4, М5 M6, М7, М8 та М9. Лінії М11 та М12 знаходяться в стадії будівництва та планування.

Мережа має пересадки на лінії Мармарай, Фунікулер Кабаташ — Таксим, Фунікулер Вадистанбул — Сейрантепе та лінії T1, T4, T5 сучасного трамвая.

Історія та перспективи розвитку

Тюнель

Тюнель — найстаріша підземна міська залізниця у Стамбулі — яка була введена в експлуатацію 17 січня 1875 року. Це друга найстаріша в світі підземна міська залізниця після Лондонського метро (1863) і перша підземна міська залізнична лінія у континентальній Європі, хоча перша повна лінія метро з декількома станціями метро в континентальній Європі була Лінія 1 Будапештського метро (1896).

Легкий метрополітен

Стамбульський LRT, який складається з ліній M1 і Т4, має загалом 40 станцій (у тому числі 12 підземних і 3 естакадних станцій) був введений в експлуатацію 3 вересня 1989 року. Загальна протяжність мережі Стамбульського LRT становить 32 км.

Стамбульський метрополітен

Фракійська сторона

Плани будівництва метрополітену в європейській частині розроблялися декілька разів, уперше 1912 року, пізніше — в 1936 і 1951 роках.

Перший генеральний план всієї мережі метро в Стамбулі під назвою Avant Projet d'un Métropolitain à Constantinople було спроєктовано французьким інженером L. Guerby 10 січня 1912 року. План складався в цілому 24 станцій метро між районами Топкапі і Шишлі і включав з'єднання через Золотий Ріг. Кожна станція повинна була мати платформу 75 м, відстань між станціями варіювалася від 220 до 975 метрів. Креслення проєкту, який не був реалізований, експонуються в музеї Стамбульського технічного університету.

У 1936 році французький архітектор Анрі Прост запропонував проєкт будівництва метрополітену між районами Таксим і Беязит, на північ і на південь від Золотого Рогу відповідно. У жовтні 1951 року голландська фірма Nedeco запропонувала аналогічний проєкт між Таксим і Беязіт, а у вересні 1952 року директор Паризького транспортного відділу Марк Ланжевена разом зі своїм партнером Louis Meizzonet запропонував проєкт метро та його інтеграцію з іншими видами громадського транспорту в місті. Але ці плани ніколи не набули чинності, і всі пропозиції були відкладені до 1987 року, коли розпочалась реалізація сьогоденного Стамбульського метро.

Реально проєктування діючої лінії метро почалося в 1987 році. Будівництво ж стартувало 11 вересня 1992 року й просувалося доволі мляво, оскільки напряму́ було пов'язане з археологічними розкопками на будівельному майданчику. З огляду на те, що Стамбул розташований у сейсмічно активному районі, будівельні роботи здійснювалися у відкриту. За розрахунками, метрополітен у Стамбулі здатний витримати землетрус до 9 балів за шкалою Ріхтера.

Після декількох відтермінувань першу ділянку лінії метро завдовжки 8,5 км було відкрито 16 вересня 2000 року. Вона складалась із шести станцій, від 4. Левент до Таксим. На лінії курсували чотиривагонні потяги виробництва Alstom.

30 січня 2009 року лінію було подовжено на північ на три станції, до Ататюрк Оно Санаї, та на південь до станції Шишхане. Водночас було випущено потяги виробництва турецько-корейської компанії EUROTEM.

Нині триває розбудова мережі як на північ, так і на південь. У північному напрямку існуючу лінію планується подовжити на три станції до кінцевої станції Хаджиосман, у південному — також на три станції до Єнікапи, причому метро мостом має перетнути затоку Золотий Ріг. Загальна довжина ділянки після завершення будівництва має скласти 23 км (загалом 16 станцій) , не включаючи 936 м метромосту через Золотий Ріг , 600 м довжини тунелю Таксим-Кабаташ, пов'язаного з поромним портом, 600 м тунелю Єнікапи-Аксарай, пов'язаного з мережею LRT, та 13,6 км тунелю МармарайRailway Technology: Marmaray Railway Engineering Project, Istanbul, Turkey

Анатолійська сторона

На азійському боці триває будівництво ділянки метро М4 завдовжки 21,66 км (16 станцій), першу чергу до Каратала було введено 17 серпня 2012 року. Будівництво коштувало €751 млн і було здійснено Astaldi / Makyol / Gülermak consortium. Європейську та азійську ділянки з'єднано тунелем Мармарай (який запрацював 29 жовтня 2013 року) під Босфором, після чого Стамбульський метрополітен став першим у світі, розташованим у двох частинах світу.

Лінії

Лінія Маршрут Відкриття Довжина Станції Примітки Єнікапи (Yenikapı) ↔ Аеропорт Ататюрк (Atatürk Havalimanı)/ (Kirazlı) 1989 26,1 км 23 Дистанція завдовжки 0,7 км введена в експлуатацію 9 листопада 2014 року Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. Єнікапи (Yenikapı) ↔ Хаджиосман (Hacıosman) 2000 23,5 км 16 Південне розширення (3,5 км до Єнікапи, з трьома станціями) введено в експлуатацію у лютому 2014 року. Працює: 06:15 ранку — 00:00 годин. Кіразли (Kirazlı) ↔ Метрокент (Metrokent) 2013 11 км 9 Планується південне розширення (9,0 км до Бакиркьой, з вісьмома станціями). Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. Кадикьой (Kadıköy) ↔ Картал (Kartal) 2012 26,5 км 19 Розширення 7,4 км з чотирма станціями до міжнародного аеропорту Сабіха знаходиться в стадії будівництва. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. ↔ 2017 20 км 16 Відкрита 15 грудня 2017 року. Працює: 06:00 ранку — 00:00 годин. Час в дорозі ↔  — 17 хв. Левент (Levent) ↔ Босфорський університет (Boğaziçi Üniversitesi)/Хісарюстю (Hisarüstü) 2015 3,3 км 4 Mini-Metro насправді лінія легкого метро. ↔ 2020 18 км 15 Відкрито частково 28 жовтня 2020 року. Дільниця Меджидієкьой — Кабаташ ще будується. ↔ 6 січня 2023 14,3 км 13 Відкрита для пасажирів 6 січня 2023 року на дільниці Бостанджи ↔ Парселер) в анатолійській частині міста і складається з 13 станцій, з них 3 — пересадкові на лінії M4, M5 та Мармарай. Графік роботи: з 06:30 до 21:30, інтервал руху — 9 хвилин. Час у дорозі — 21 хвилина. Лінія обслуговується 10 повністю автоматизованими 4-вагонними складами виробництва Hyundai EURotem. ↔ 2021 6 км 5 Відкрито частково до Багаріє 29 травня 2021 року. Перебрала відгалуження М3 Олімпіят — Ікітеллі. Дільниця Бахаріє-Атакьой має бути відкрита в 2022 році. Загалом: 160 км 126

Станції

Режим роботи Метро працює з 06:00 до 00:00 годин кожні 7-10 хвилин. Лінія метро М2 працює з 06:15 до 00:00. В години пік інтервал зменшується до п'яти хвилин. Вартість проїзду від 1,65 до 2,35 ліри з карткою Istanbulkart, або 4 ліри з одноразовим електронним квитком, котрий дійсний на фунікулері, сучасних трамваях, автобусах і переправу на поромі через Босфор.

Див. також Фунікулер Кабаташ — Таксим Тюнель Мармарай Стамбульський легкий метрополітен Стамбульський трамвай

Галерея

Мапа

Посилання

İstanbul Transportation Co.

Примітки