Ден Сі́ммонс (; 4 квітня 1948, Пеорія, штат Іллінойс — 21 лютого 2026, Лонгмонт, штат Колорадо) — американський письменник, найбільше відомий за науково-фантастичними романами серії «Пісні Гіперіона» (1989—1997), але окрім цих та інших творів наукової фантастики, має також знакові твори у жанрах фентезі, фантастики жахів, детективної та гостросюжетної літератури.
Біографія Ден Сіммонс ріс у невеликих містечках Середнього Заходу, в тому числі і в Браймфілді (Іллінойс), який потім став прообразом вигаданого ним Ільм-Гевена з романів «Літо ночі» (1991) і «Люта зима» (2002). Навчання в школі не було успішним і батьки наполягали, щоби Ден після випуску пішов до армії. Він, однак, вступив до коледжу Вобаша. Коли Ден був на першому курсі, його мати й батько померли впродовж року, з різницею у 7 місяців. У 1970 Ден отримав ступінь бакалавра за спеціальністю англійська література в коледжі Вобаша, попутно на останньому курсі завоювавши національну премію товариства «Фі-бета-гамма» за досягнення в белетристиці, журналістиці і мистецтві.
На третьому курсі завідувач кафедри англійської мови коледжу Вобаша, Волтер Фертіґ, запропонував Сіммонсу відвідати семінар з творчого письма у Філадельфії. Під час перебування там Сіммонс познайомився зі своєю майбутньою дружиною Карен.
Професійним викладачем Ден став в 1971 році у Вашингтонському університеті в Сент-Луїсі. Після чого протягом 18 років учителював — 2 роки в Міссурі, 2 роки в Баффало, штат Нью-Йорк, один рік як старший педагог, а інший — як учитель у шостому класі, після чого 14 років викладав в Колорадо.
Початок активної письменницької кар'єри Дена Сіммонса припав на 1982 рік. Письменник Гарлан Еллісон, прочитавши його неопубліковані оповідання, спонукав Дена видати їх. Надалі Сіммонс продемонстрував майстерність у найрізноманітніших жанрах від наукової фантастики і жахів до історичної та авантюрної прози.
Наступні свої чотири роки Сіммонс-вчитель був одним з організаторів, координаторів та викладачів APEX — широкої спеціальної програми з виявлення та розвитку здібностей у особливо обдарованих дітей, яка включала в себе 19 початкових шкіл і близько 15 000 потенційних учнів. Протягом цих років він зумів завоювати премію Колорадської асоціації освіти, а також вийшов у фінал конкурсу «Викладач року штату Колорадо». Крім того, він був національним консультантом з теорії англійської мови, вів курс «Пишемо добре» і мав власний клас. 11-ти та 12-річними учнями 6-го класу Сіммонса були діти, які мали підвищені здібності до літературної творчості. В одному з інтерв'ю він заявив, що саме там він щодня впродовж півроку розповідав дітям історію «Гіперіона», а вони, в свою чергу, допомагали йому з виявленням помилок і неточностей у тонкощах цього роману. Тому, щоразу, коли хтось говорив, що «письмо неможливо викладати», Ден заявляв протилежне і на доказ наводив свій вдалий досвід. Навіть після того, як він став професійним письменником, Ден завжди з любов'ю відвідував свій коледж, клас письма, викладав письмо в Нью-Гемпширі на курсах для дорослих, і проводив власний симпозіум Windwalker Writers.
У 1995 році альма-матер Дена, коледж Вобаша, присвоїв йому ступінь почесного доктора за великий внесок в освіту і літературу.
Помер 21 лютого 2026 року від інсульту у віці 77 років.
Літературна діяльність Ден Сіммонс, працюючи викладачем, планував писати лише як хобі. В 1981 він відвідав письменницький семінар, де Гарлан Еллісон високо оцінив його наявні твори та запропонував узяти участь у конкурсі оповідань.
Перше оповідання, опубліковане Деном, «Річка Стікс тече назад» з'явилося на світ 15 лютого 1982 року, в той самий день, коли народилася його донька, Джейн Кетрін. Тому, в подальшому, за його словами, він завжди відчував такий ж тісний зв'язок між своєю літературою і своїм життям. Його дебютний роман «Пісня Калі» (1985), натхненний трьома днями, проведеними у Колкаті, Індія, отримав Всесвітню премію фентезі 1986 року.
Професійним письменником Сіммонс став у 1987 році, тоді ж і влаштувався у в Колорадо — в тому ж самому місті, де викладав протягом 14 років — разом зі своєю дружиною, Карен, дочкою, Джейн (коли та повертається додому будинку з Гамільтонского коледжу), і собакою, Фергі, породи пемброк-велш-коргі. В основному він писав у Віндвокері — гірському маєтку, у маленькому будиночку на висоті 8400 футів у Скелястих горах, неподалік від Національного парку.
Науково-фантастичний роман Сіммонса «Гіперіон» (1989) отримав премії «Г'юго» та «Локус», його прордовження «Падіння Гіперіона» (1990) — премію Британської асоціації наукової фантастики та премію «Локус». Їх продовжили «Ендіміон» (1996) і «Схід Ендіміона» (1997), який отримав премію «Локус». Інтерес Сіммонса до наукової фантастики залишався непостійним. Так, «Чорні Пагорби» (2010) — це містичний вестерн, а «П'яте серце» (2015) — детектив, у якому Шерлок Голмс подорожує до США.
Ден Сіммонс — один з небагатьох письменників, який писав у майже всіх жанрах літератури — фентезі, епічній науковій фантастиці, в жанрі романів жаху, саспенсу, є автором історичних книг, детективів і мейнстриму. Загалом написав 31 роман та збірки оповідань. Його книги перекладені понад 20 мовами.
Бібліографія
Романи Пісні Гіперіона «Гіперіон» («Hyperion», 1989) (нагороди: Премія Г'юґо 1990, Премія Локус 1990) «Падіння Гіперіона» («The Fall of Hyperion», 1990) (нагороди: Премія Локус 1991) «Ендіміон» («Endymion», 1996) «Схід Ендіміона» («The Rise of Endymion», 1997) (нагороди: Премія Локус 1998)
Іліон/Олімп «Іліон» («Ilium», (2003) (нагороди: Премія Локус 2004) «Олімп» («Olympos», 2005)
Серія «Джо Куртц» «Неглибока могила» («Hardcase», (2001) «Відморожені» («Hard Freeze», 2002) «Міцний, як цвях» («Hard as Nails», 2003)
Сезони горору «Літо ночі» («Summer of Night», 1991) (нагороди: Британська премія фентезі 1992) «Діти ночі» («Children of the Night», 1992) (нагороди: Премія Локус 1993) «Багаття Едему» («Fires of Eden», 1994) (нагороди: Премія Локус 1994) «Зимові примари» («A Winter's Haunting», 2002)
Інші романи 1985 «Пісня Калі» («Song of Kali») (нагороди:Всесвітня премія фентезі 1986) 1989 «Втіха гнилі» («Carrion Comfort») (нагороди: Премія Брем Стоукера 1989; Британська премія фентезі 1990) 1989 «Фази тяжіння» («Phases of Gravity») 1990 «Ентропійна постіль опівночі» («Entropy's Bed at Midnight») 1992 «Блаженний» («The Hollow Man») 1999 «Дзвін за Гемом» («The Crook Factory») 2000 «Лезо Дарвіна» («Darwin's Blade») 2007 «Терор» («The Terror») 2008 «Муза Вогню» («Muse of Fire») 2009 «Друд» («Drood») 2010 «Чорні Пагорби» («Black Hills») 2011 «Флешбек» («Flashback»'') 2013 «Снігова людина» («The Abominable») 2015 «П'яте серце» («The Fifth Heart») Роман «Каньйон Омега» («Omega Canyon») залишився неопублікованим і, очевидно, незавершеним.
Інші книги 1990 «Молитви до поламаних» (Prayers to Broken Stones) — збірка оповідань 1992 «Літній нарис» (Summer Sketches, 1992) — збірка оповідань 1993 «Кохаюсмерть» (Lovedeath, 1993) — збірка оповідань 2002 «Час з усього світу» (Worlds Enough & Time) — збірка оповідань 2009 «Навігаційний ніс» Улфьонта Бендерожа (The guiding nose of Ulfänt Banderōz) — новелла
Премії та нагороди 1986, World Fantasy Award в категорії «Роман» за «Пісня Калі» (Song of Kali) (1985) 1989, British Fantasy Award в категорії «Роман — Премія ім. Серпень Дерлета» за «Втіха падали» (Carrion Comfort) (1989) 1990, Locus Award в категорії «Роман жахів» «Комфортна мертв'ячина» (Carrion Comfort) (1989) 1990, Bram Stoker Awards в категорії «Роман» за «Комфортна мертв'ячина» (Carrion Comfort) (1989) 1990, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Гіперіон» (Hyperion) (1989) 1990, Hugo Award в категорії «Роман» за «Гіперіон» (Hyperion) (1989) 1991, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «Ентропійне ліжко опівночі» (Entropy's Bed at Midnight) (1990) 1991, Locus Award в категорії «Роман» за «Падіння Гіперіона» (The Fall of Hyperion) (1990) 1992, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «Усі діти Дракули» (All Dracula's Children) (1991) 1992, British Science Fiction Award в категорії «Роман» за «Падіння Гіперіона» (The Fall of Hyperion) (1990) 1992, Bram Stoker Awards в категорії «Авторський збірник» за «Prayers to Broken Stones» (1990) 1992, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темне фентезі» за «Літо ночі» (Summer of Night) (1991) 1993, Theodore Sturgeon Award в категорії «Найкращий НФ-оповідання» «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992) 1993, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темна фентезі» за «Діти ночі» (Children of the Night) (1992) 1993, Bram Stoker Awards в категорії «Оповідання» за «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992) 1993, Всесвітня премія фентезі за найкращий твір короткої форми за оповідання «Фотографія класу за цей рік» (This Year's Class Picture) (1992) 1994, Bram Stoker Awards в категорії «Коротка повість» за «Смерть у Бангкоку» (Death in Bangkok) (1993) 1994, Locus Award в категорії «Коротка повість» за «Смерть у Бангкоку» (Death in Bangkok) (1993) 1995, Locus Award в категорії «Роман жахів / Темна фентезі» за «Вогні Едему» (Fires of Eden) (1994) 1998, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Схід Ендіміон» (The Rise of Endymion) (1997) 2000, Locus Award в категорії «Повість» за «Сироти спіралі» (Orphans of the Helix) (1999) 2003, International Horror Guild Awards в категорії «Роман» за «Зимові примари» (A Winter Haunting) (2002) 2004, Locus Award в категорії «Роман МФ» за «Іліон» (Ilium) (2003) 2006, Сигма-Ф в категорії «Переклад (Найкращий закордонний твір)» за «Іліон» (Ilium) (2003) 2008, International Horror Guild Awards в категорії «Роман» за «Терор» (The Terror) (2007)
Переклади українською Серія Пісні Гіперіона Ден Сіммонс. «Гіперіон». Переклад з англійської: Богдан Стасюк; ілюстрації: Олег Кіналь. Тернопіль: «НК-Богдан». 2016. 448 стор. іл. (Серія «Чумацький шлях»). ISBN 978-966-10-4643-5
Ден Сіммонс. «Падіння Гіперіона». Переклад з англійської: Богдан Стасюк та Олена Кіфенко; ілюстрації: Олег Кіналь. Тернопіль: «НК-Богдан». 2017. 512 стор. іл. (Серія «Чумацький шлях»). ISBN 978-966-10-4715-9 Ден Сіммонс. «Ендімон». Переклад з англійської: Галина Михайловської; ілюстрації: Олег Кіналь. Тернопіль: «НК-Богдан». 2018. 544 стор. іл. (Серія «Чумацький шлях»). ISBN 978-966-10-5300-6 Ден Сіммонс. «Схід Ендіміона». Переклад з англійської: Галина Михайловської; ілюстрації: Олег Кіналь. Тернопіль: «НК-Богдан». 2019. ? стор. іл. (Серія «Чумацький шлях»). ISBN ?
Інші романи Ден Сіммонс. «Терор». Переклад з англійської: Антон Санченко. Київ: «Видавництво Жупанського». 2019. TBA стор. ISBN TBA (готується до друку)
Адаптації творів У січні 2004 року було анонсовано, що за романами «Іліон» і «Олімп» буде знято фільм, причому Сіммонс буде як автором сценарію, так і виконавчим продюсером.
На початку 2008 року стали з'являтися чутки про швидкий початок виконання робіт над фільмом за романами «Гіперіон» і «Падіння Гіперіона». До кінця року ці чутки підтвердилися.
У 2018 році його роман «Терор» (2007) був екранізований як десятисерійний серіал AMC.
Примітки
Посилання Dan Simmons — Official Web Site ISFDB: Dan Simmons Fantastic Fiction: Dan Simmons Ден Сіммонс — Лаборатория Фантастики Українською виходить класика наукової фантастики: «Гіперіон» Дена Сіммонса — Друг читача, 12.08.2016