Людми́ла Олекса́ндрівна Стече́нко (*1943, м. Тараща, Київської області ) — вчена-медик, доктор біологічних наук, професор кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені Богомольця та голова лабораторії електронної мікроскопії того ж університету.

Творчий шлях Людмила Олександрівна Стеченко народилась в 1943-му році в місті Тараща Київської області.

В 1960-му році вступає на біологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В студентські роки зацікавилася електронною мікроскопією, проходячи практику в Інституті мікробіології та вірусології імені Зоболотного НАН України.

Починаючи з 1968-го року, творчий шлях Людмили Олександрівни нерозривно пов'язаний з лабораторією електронної мікроскопії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.

В 1970-му році пройшла курси з виготовлення ультратонких зрізів. В тому ж році, лабораторія, в якій працює Людмила Олександрівна, закупила пристойне іноземне електронно-мікроскопне обладнання.

В 1974-му році, під керівництвом професорів В. І. Малюка та О. П. Кисельової, захистила кандидатську дисертацію на тему «Ультраструктура ендотелія кровоносних капілярів міокарду при вроджених та набутих пороках серця». В дисертації, вперше в науковій літературі, описані морфологічні особливості формування декомпенсації міокарда при вадах серця.

В 1990-му році, під керівництвом професорів К. С. Кабака та В. І. Малюка, Людмила Олександрівна захистила докторську дисертацію на тему «Ендотелій кровоносних капілярів хребетних (ультраструктурний аналіз)».

З 1991-го року Людмила Олександрівна очолює лабораторію електронної мікроскопії Національного медичного університету імені Олександра Богомольця, а з 2000-го стає професором кафедри гістології та ембріології та головним науковим співробітником відділу ультраструктурного аналізу та морфометрії науково-дослідного центру того ж університету.

Велику увагу приділяє Людмила Олександрівна вивченню дії на організми радіаційного випромінювання. Цим питанням вона присвятила 3 монографії, в яких проведена комплексна верифікація нових клітинних моделей in vivo: «Радіація, серце та лазер» (1996); «Радіочутливість та мембрани лімфоцитів» (2001); «Структура органів імунної системи після дії малих доз іонізуючого випромінювання» (2008).

Крім того в 2008-му році виходить її монографія присвячена морфо-функціональному страну при дефіциті гормонів щитоподібної залози «Серце при гіпотеріозі» (2008).

Людмила Олександрівна є також автором розділу підручника «Патологічна анатомія» для студентів медиків.

Загалом вчена є автором 289 наукових праць, має 6 патентів на винаходи та 2 раціоналізаторських пропозиції.

Під її керівництвом захищено 4 докторських та 7 кандидатських дисертацій.

Посилання В.О Петренко та Н. О. Мельник: Стеченко Людмила Олександрівна — до ювілейного дня народження Стеченко Л. О. та інші: клінічні дослідження