Євге́н Я́кович Сагайда́чний (22 квітня 1886, Херсон — 21 серпня 1961, Косів) — український маляр, театральний декоратор, скульптор, педагог, етнограф і колекціонер. Один з перших викладачів Межигірської керамічної школи.

Біографія Художню освіту здобув у Санкт-Петербурзі. Навчався у приватних майстернях Я. Ціонглінського і М. Кардовського, училищі барона Штігліца у Петербурзі. Учасник художніх виставок (з 1909). Відвідав Королівство Італія, Королівство Греція, Османську імперію (1910—1912). На початку творчої діяльності випробовував свої сили у різноманітних видах мистецтва, зблизився з різними лівими авангардними об'єднаннями, брав участь у їхніх виставках. Декоратор у театрах Петербурга та Києва (1911—1918). Навчався в Українській академії мистецтв (1917—1920, майстерня М. Бойчука).

Викладав рисунок і композицію, скульптуру в Художньо-промисловій школі ім. М. В. Гоголя в Миргороді (1920—1922). Професор скульптурного факультету Київського художнього інституту (1922—1932), в організації якого брав участь. Викладач Межигірського керамічного технікуму (1922—1932). З 1923 — в Київській художньо-індустріальній школі. З 1932 викладав у навчальних закладах Луганська (художній робітничий факультет), Дніпропетровська (художній технікум, з 1936), Ніжина. З 1946 оселився у Косові, з 1947 викладав у Косівському училищі прикладного мистецтва.

Особливості творчості Твори Сагайдачного 1910—1920 відзначаються лаконічно-аскетичною простотою форми, його образи пов'язані з національним українським середовищем, позначені оптимістичним звучанням.

Багато уваги приділяв пейзажному жанрові, що відкривав йому широке поле для експериментування. Його приваблювала лаконічна логіка кубізму.

Після переїзду в Україну у 1917 захопився роботою над скульптурою, послуговуючись деревом і керамікою — матеріалами, що найбільше відповідали його творчій натурі.

У 1930-ті відійшов від формальних позицій авангардизму.

Працював також у книжковій графіці та гравюрі.

Твори Декоративні розписи «Весілля» (1911).

Акварелі з гуцульського життя: «На базарі» (1949), «З Соколівки до Яворова» (1951), «Квіти бараболі» (1952), «Зимовий базар» (1954), «Дорога на Пістинь» (1957), «Околиця Косова» (1960).

Скульптура: «Жінка навколішки», «Робітник з молотом», «Жінка в плахті», «Жінка молиться» (усі — 1920-ті рр.).

Картини «Коні» (1912) «Вулички в Туреччині», «Коні» (1920) «Краєвид з деревом» «Жінка біля терниці», «Провіває зерно», «Готує їжу», «Селянська біда», «Село», «На Прип'яті», «Біля криниці» (усі — 1920-ті рр.) «Яри біля Луганського», «Квітучий кущ глоду» (з 1930-х pp.)

Колекція Живучи і працюючи на Гуцульщині, захопився збиранням виробів народних умільців. Залишив велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.

Література  — Т. 7. — Париж — Нью-Йорк, 1973. — С. 268.  — С. 510.  — С. 521. Сагайдачний Є. Я. // Полєк В. та ін. Відомі педагоги Прикарпаття. — Івано-Франківськ, 1997. — С. 129. Сагайдачні // Пелипейко І. Містечко над Рибницею: Книга про Косів. — Косів, 2004. — С. 306—313. Джуранюк Ю. Чарівна квітка Гуцульщини: [Про Косівський музей та його засновника Є. Я. Сагайдачного] // Наука і суспільство. — 1978. — № 12. — С. 49—50. Соломченко О. Громадянин і мислитель // Гуцульський край. — 1996. — 20 квітня; 4 травня. Соломченко О. Євген Сагайдачний // Образотворче мистецтво. — 1999. — № 1-2. — С. 75-77. Соломченко О. З глибоких джерел: До 100-річчя від дня народж. Є. Я. Сагайдачного // Прикарпатська правда. — 1986. — 20 квітня. Танець Чугайстра: [Про художника Є. Я. Сагайдачного] // Федорів Р. Скрипка, що грає тисячу літ: Історичні повісті, есе. — Львів, 1991. — С. 195—218. Угорчак Ю. Зачарований Гуцульщиною: До 110-річчя від дня народження Є. Сагайдачного // Поліття. — 1996. — № 22 (червень). Андрейканич А. І. Євген Сагайдачний. Малярство та графіка із збірки Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Альбом. — 2011. Мудрицька А. Євген Сагайдачний: «Чекаю людей…» // Гуцульський край. — 2015. — 9 лютого.

Посилання «Зустріч із особистістю: Євген Сагайдачний (1886—1961)», виставка у Національному художньому музеї України — А. Ємчук, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, 2011. Євген Сагайдачний. Малярство та графіка із збірки Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Альбом. Косів, 2011.