Мі-26 (виріб «90») (за кодифікацією НАТО: Halo — з ) — радянський багатоцільовий транспортний вертоліт, найбільший у світі серійний транспортний вертоліт, але другий після прототипу Мі-12. Розробник — ДКБ Міля. Перший політ здійснив 14 грудня 1977. Серійно вироблявся Ростовським вертолітним заводом. Всього на 1999 виготовлено 220 машин (276 за весь термін серійного виробництва).
Неофіційна назва — «Корова». Вантажопідйомність — до 25 т корисного навантаження. Вертоліт може бути використаний для завдань як військового, так і цивільного характеру, а також для проведення пошуково-рятувальних операцій.
Конструкція Вертоліт побудований за одногвинтовою схемою з двома двигунами і трьохстійковим шасі, яке не усувається у польоті. Суцільнометалевий фюзеляж напівмонококової конструкції має змінний переріз. У його носовій частині є радіопрозорий обтічник що закриває антену РЛС, кабіна екіпажу, кабіна для пасажирів, що супроводжують вантаж, і відсіки для розміщення обладнання. Центральна частина фюзеляжу має у своєму складі вантажну кабіну розміром 12,00 × 3,20 × (2,95-3,57) м і відсік, що переходить в кінцеву балку. У транспортно-десантному варіанті вертольота можуть розміститися 68 парашутистів або 80 солдатів зі штатною зброєю. У санітарному варіанті вертольота можливо розмістити до 60 нош з пораненими. Для завантаження великогабаритних вантажів у вантажній кабіні розташована електролебідка з тяговим зусиллям до 500 кг. Також вертоліт здатний перевозити вантажі на зовнішній підвісці.
Бортове обладнання вертольота Радіоелектронне та навігаційне обладнання вертольота дозволяє виконувати бойові задачі в складних метеорологічних умовах і в будь-який час доби. Навігаційний комплекс, що входить до його складу, містить у собі комбіновану курсову систему «Гребінь-2», пілотажний командний прилад ПКП-77М, радіоелектронну систему ближньої навігації «Веер-М», радіовисотомір, автоматичні радіокомпас і доплеровській вимірювач швидкості і кута зносу. Пілотажний комплекс вертольота ПКВ-26-1 складається з чотирьохканального автопілота ВУАП-1, системи траекторного управління, директорного управління та гасіння коливань вантажу на зовнішній підвісці. Вертоліт обладнаний метеолокатором, засобами зв'язку, а також телевізійною апаратурою для візуального спостереження за станом вантажу.
Особливості вертольота На сьогодні Мі-26 є найбільшим транспортним вертольотом у світі, який виробляється серійно. У США виробляється аналогічний за задачами, але набагато менший вертоліт CH-53 фірмою Sikorsky Aero Engineering Corporation.
Порівняння +Мі-26Мі-6CH-53 Super StallionЕкіпаж56/5 (ВПС/ЦА)2 пілоти + 1 командир/правий стрілець + 1 лівий стрілець + 1 кормовий стрілецьМаксимальна вага вантажу всередені (кг)20000901614515Максимальна вага вантажу на зовнішній підвісці (кг)20000до 800016329Вага порожнього (кг)282002650015071Максимальна злітна вага (кг)560004200033339Максимальна кількість пасажирів85 солдат або 70 десантниківнд37 за замовчуванням, 55 з доданим центральним рядомДовжина фюзеляжа (м)33,733,1630,18Довжина за гвинтом (м)4041,7ндДіаметр несучого гвинта (м)323524,08Кількість лопатей857Площа обертання несучого гвинта (м2)804,25962,1460Висота (м)8,159,168,46Динамічна стеля (м)6500ндндСтатична стеля (м)1800ніндПрактична стеля (м)460045005600Кількість двигунів і потужність (л.с)2х114002х65003х4380Об'єм внутрішніх паливних баків (л)120008150 (8090 на Мі-6А)5314+можливість дозаправки у повітріКрейсерська/максимальна швидкість (км/год)265/295140/300280/310Дальність польоту з максимальним навантаженням (км)475580300
Бойове застосування Радянське вторгнення до Афганістану Карабаська війна Перша російсько-чеченська війна Друга російсько-чеченська війна
Використовувався для евакуації пошкоджених вертольотів СН-47 «Чинук» збройних сил США в Афганістані.Тверських льотчиків за порятунок американського вертольота подякував Барак Обама
Повномасштабне російське вторгнення 2022 року
2025 року у ніч з 27 на 28 червня дрони СБУ атакували військовий аеродром «Кіровське» в тимчасово окупованому Криму. В результаті успішної атаки було знищено російський зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцир-С1» та три вертольоти. За даними СБУ, було знищено багатоцільові вертольоти Мі-8, Мі-26 та ударний вертоліт Мі-28, а також самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1».
Версії В-29 — прототип Мі-26 — військовий транспортний варіант Мі-26А — покращений варіант Мі-26М — спроектований для підвищеної продуктивності Мі-26MS — медичний варіант Мі-26НЕФ-М — протичовновий варіант Мі-26П — цивільний варіант на 63 пасажира Мі-26ПК — «літаючий кран» Мі-26T — цивільний транспортний варіант Мі-26TC — вантажний варіант Мі-26ТМ — «літаючий кран» Мі-26ТП — пожежний варіант Мі-26ПП — постановник перешкод Мі-26TS — експортний варіант Мі-26T Мі-26ТЗ — паливозаправник Мі-27 — повітряний пункт управління Мі-26Т2 — модифікація з екіпажем з 2-3 льотчиків, вертоліт здатний здійснювати нічні польоти, додані екрани в кабіні, замість аналогових датчиків. Мі-26Т2В — модифікація З сучасним інтегрованим комплексом бортового радіоелектронного обладнання НПК90-2В, БРЕО яке дозволяє в автоматичному режимі виконувати політ за маршрутом, вихід в заздалегідь задану точку, захід на посадку, а також предпосадочное маневрування і повернення на основний або запасний аеродром. Встановлено цифровий пілотажний комплекс, кольорові рідкокристалічні багатофункціональні індикатори, новий бортовий комплекс оборони «Вітебськ». Світлосигнальне обладнання Мі-26Т2 адаптовано під використання окулярів нічного бачення, встановлені нові енергопоглинаючі крісла екіпажу. Покращені системи навігації та супутникових засобів зв'язку вертольота.
Мі-27 У середині 80-х р. на базі Мі-26 був розроблений ряд військових модифікацій. Відповідно до урядової постанови в 1988 р. на Ростовському вертолітному заводі був побудований повітряний пункт управління, призначений для управління бойовими діями загальновійськових армій . Машина отримала позначення Мі-27.
Конструкція Мі-27 аналогічна до базового вертольота. Вантажна кабіна поділялася поперечними перегородками на салон оперативної групи (ОГ), технічний і побутової відсіки. У салоні ОГ розміщувалися 6 робочих місць, у наступному відсіку розташовувалася група управління технічними засобами та організації зв'язку, там же при необхідності можна було організувати додаткові місця відпочинку. У технічному відсіку знаходилася радіозв'язкова апаратура. Побутове обладнання включало систему водопостачання, буфет, відсік для відпочинку двох людей і гальюн.
Були переобладнані два серійних вертольота, які проходили випробування в Ленінграді та Євпаторії. Одна з цих машин потім потрапила у Харківський інститут ВПС, де використовується і понині як наочний посібник .
Авіаподії і катастрофи Найбільша за кількістю жертв катастрофа в історії військової авіації СРСР / Росії і найбільша катастрофа вертольота в історії світової авіації сталася 19 серпня 2002 у Чечні. У результаті ракетної атаки чеченських партизанів над Ханкалою був збитий Мі-26 Збройних Сил РФ, який спланував на мінне поле. Загинуло 127 чоловік. 14 липня 2009 року у південній афганській провінції Гельмунд, рухом Талібан, був збитий вертоліт Мі-26 належав авіакомпанії Air-Pecotox (Молдова) і на контрактній основі використовувався в рамках гуманітарної місії під егідою МССБ. Загинули шість членів екіпажу, всі — громадяни України. Четверо з шести загиблих пілотів вертольота Мі-26, який був збитий 14 липня в Афганістані, проживали у місті Новий Калинів Самбірського району Львівської області. 25 квітня 2020 року гелікоптер Мі-26 розвалився після жорсткої посадки на Ямалі. Внаслідок авіаційного інциденту є постраждалі, від двох до шести осіб. Загалом же на борту гелікоптера знаходилось восьмеро осіб — п'ятеро пасажирів та три члени екіпажу. 27 липня 2023 року Мі-26 (реєстраційний номер RF-06053) зазнав аварії на аеродромі міста Якутськ, в результаті якої у гелікоптера відірвало хвостову частину.
Експлуатанти Росія — 35 + (7 Мі-26Т експлуатуються авіакомпанією «Вертикаль-Т») Казахстан КНДР Венесуела — 2 Мі-26Т2 Перу Білорусь — 11 од. Індія Китай — не менше 2 од.
Колишні експлуатанти Молдова — 14 липня 2009 в Афганістані у південній афганській провінції Гельмунд, рухом «Талібан» був збитий єдиний Мі-26, що належав молдавській компанії Air-Pecotox. Україна — Більшість гелікоптерів утилізовані за технічним станом, частина була передана комерційним компаніям або продана за кордон. Всі наявні у ЗСУ гелікоптери Мі-26 зберігаються у 12-й бригаді армійської авіації (Новий Калинів). Більшість з них вже не підлягає відновленню.
Примітки
Посилання
Міль Мі-26 Фотографії Мі-26 з Моніно Мі-26 Штаб фронта уходит в небо: воздушные командные пункты Миль Ми-6А ВКП, Ми-6АЯ (Ми-22) и Ми-27