Людмила Давидівна Сабанеєва (23 лютого 1922, Коростень — ?) — українська радянська скульпторка; член Спілки радянських художників України.
Біографія Народилася 23 лютого 1922 року в місті Коростені (нині Житомирська область, Україна). 1954 року закінчила Київський художній інститут, де навчаламя Сергія Меркулова, макса Гельмана).
Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Мешкала в Києві, в будинку на провулку Чекістів № 14, квартира № 10.
Творчість
Працювала в монументальній і станковій скульптурі. Серед робіт:
«Володя Ульянов» (1957, мармур); «Півники» (1957); «Після громадянської» (1957); «На фронтових дорогах» (1958); «Металурги» (1960, гіпс); «Зорі на зустріч» (1964, оргскло); «Мати» (1964); «Тарасик» (1964, дерево); «Батько» (1967, штучний камінь); «Скорбота» (1975; Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини)До дня народження української скульпторки Людмили Давидівни Сабанеєвої. / Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» на facebook.com. 23 лютого 2022.; «Казка про золотого півника» (1975; Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини). </div> Монументальна скульптура пам'ятник Миколі Пирогову у Вінниці (1971, граніт; разом з Наталією Дерегус, архітектор Анатолій Корнєєв); меморіальна дошка Одександрові Пироговському на вулиці Тарасівській, № 19 у Києві (1976, бронза, барельєф; архітектор Олег Стукалов)Пироговському О. С. меморіальна дошка // , С. 474.. Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.
Примітки
Література Сабанєєва Людмила Давидівна // ; Сабанєєва Людмила Давидівна // ;